12 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10481/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Большакової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.,
представників позивача Тимчишин М.Й., Білик Л.В.,
представника відповідача Терлак М.М.,
третьої особи Питель І ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі №1.380.2019.002669 (рішення ухвалено в м. Львові, головуючий суддя Сакалош В.М., повний текст рішення складено та підписано 30.08.2019) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Грибовицька сільська рада Жовківського району Львівської області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 27.05.2019 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа Грибовицька сільська рада Жовківського району Львівської області, в якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні ОСОБА_2 адміністративної послуги по заяві (клопотанні) від 23 травня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту, викладену у листі від 18.04.2019 № Л-2435/0-2264/0/37-19; зобов'язати Головне управління Держгоекадастру у Львівській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5000 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населених пунктів.
В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 позов до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області задоволено та зобов'язано відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області розглянуло клопотання позивача та повторно у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Звертає увагу, що відповідач не прийняв передбачене законодавством рішення у формі наказу, оскільки скерував на адресу позивача лист-відповідь. Також відповідачем не розглянуто клопотання у місячний строк після набрання рішенням суду законної сили, що суперечить вимогам закону.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року задоволено частково адміністративний позов. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні ОСОБА_2 адміністративної послуги по заяві (клопотанні) від 23 травня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту, викладену у листівід 18.04.2019 року № Л-2435/0-2264/0/37-19. Зобов'язано Головне управління Держгоекадастру у Львівській області вирішити питання про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5000 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населених пунктів, про що винести відповідне рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління Держгеокадастру у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема звертає увагу, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є адміністративною послугою, а також те, що спірна земельна ділянка входить в масив земель, які перейшли у межі населеного пункту Великі Грибовичі, а відтак ГУ Держгеокадастру у Львівській області не є розпорядником таких земельних ділянок.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні представники позивача заперечили вимоги наведені в апеляційній скарзі та просили залишити її без задоволення.
Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні просили задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням суду від 19.12.2018 у справі № 1340/3982/18 позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгекадастру у Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 від 23.05.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області, за межами населеного пункту
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення у справі № 1340/3982/18 повернуто скаржнику. Відтак, рішення набрало законної сили 12.03.2019.
18.04.2019 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянуло клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області та листом повідомило позивача про те, що відповідно до інформації, наданої Відділом у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території Грибовицької сільської ради не розроблялись.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами п. 7 ст.118 Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у наданні позивачу адміністративної послуги по заяві (клопотанні) від 23 травня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, викладена у листі від 18.04.2019 року № Л-2435/0-2264/0/37-19 є протиправною, оскільки причина відмови не відповідає чітко встановленому ЗК України переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Також відповідач, надаючи позивачу відмову листом, не прийняв жодного рішення відповідно до норм чинного законодавства.
Суд не взяв до уваги доводи відповідача про те, що на момент розгляду клопотання позивача спірна земельна ділянка знаходилась за межами населеного пункту, оскільки Грибовицькою сільською радою розроблено проект землеустрою щодо зміни меж села Великі Грибовичі затверджений рішенням Жовківської міської ради № 20 від 20.06.2019 вже після розгляду клопотання позивача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституція України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч. 2 ст.14 КУ).
Згідно ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
За змістом ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З аналізу зазначених вище норм необхідно дійти висновку, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.
Як видно з матеріалів справи, відповідач листом повідомив позивача про те, що відповідно до інформації, наданої Відділом у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території Грибовицької сільської ради не розроблялись, а тому з врахуванням вимог п. 7 ст.118 ЗК України фактично відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність.
Судом при цьому встановлено, що 22.03.2019 відповідач звернувся із листом № Г-2392/0-1704/0/37-19 до Відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання належним чином оформлених документів для своєчасного розгляду клопотання позивача.
Листом від 16.04.2019 № 593/405-19-0.23 Відділ у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області скерував викопіювання з кадастрової карти (плану) земельної ділянки. Однак, жодної інформації про те, що містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території Грибовицької сільської ради не розроблялись, Відділ у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до відповідача не скеровував.
Таким чином, відмовляючи 18.04.2019 позивачу листом у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області з посиланням на вимоги п. 7 ст.118 ЗК України, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не навело конкретних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду клопотання позивача, якими можуть бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів чи невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів, чи невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а отже, така форма відмови відповідача, яка не відповідає чітким вимогам п. 7 ст. 118 ЗК України, є неправомірною.
Крім того, на виконання рішення суду повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 23.05.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту, відповідач протиправно розглянув його у спосіб надання відповіді листом від 18.04.2019 № Л-2435/0-2264/0/37-19 з огляду на таке.
Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521.
Пунктом 8 наведеного Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Згідно пункту 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.
При цьому, пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.
Відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.
Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.
Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 06.06.2019 (справа №812/922/16).
З огляду на наведене, суд першої інстанції вірно вказав, що за наслідками розгляду клопотання суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як відповідач протиправно направив позивачу відповідь у формі листа.
Відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення відповідно до норм чинного законодавства.
Щодо доводів скаржника про те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є адміністративною послугою, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Стаття 1 Закону України "Про адміністративні послуги" визначає, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону. Суб'єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг. Суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про адміністративні послуги" дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані з наданням адміністративних послуг.
Частина 2 цієї статті вказує, що дія цього Закону не поширюється на відносини щодо:1) здійснення державного нагляду (контролю), у тому числі державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин; 2) метрологічного контролю і нагляду;3) акредитації органів з оцінки відповідності;4) дізнання, досудового слідства;5) оперативно-розшукової діяльності;6) судочинства, виконавчого провадження;7) нотаріальних дій;8) виконання покарань;9) доступу до публічної інформації;10) застосування законодавства про захист економічної конкуренції;11) провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;12) набуття прав на конкурсних засадах;13) набуття прав стосовно об'єктів, обмежених у цивільному обігу;14) здійснення державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;15) сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
За визначенням частин першої та третьої статті третьої Закону України "Про адміністративні послуги" законодавство у сфері надання адміністративних послуг складається з Конституції України, цього та інших законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері надання адміністративних послуг. До адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.
Отож, вказаним Законом визначено вичерпний перелік відносин, на які не поширюється його дія. В той же час, звернення позивача до відповідача із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, за рішенням якого надається або підтверджується юридичний статус та/або факт (надання дозволу чи відмова у його наданні) за своєю суттю є адміністративною послугою.
Тому колегія суддів не приймає до уваги покликання на наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 18.03.2019 № 89 «Про затвердження типових Інформаційних та Технологічних карток адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держгеокадастру», оскільки такий має відповідати вимогам чинного законодавства України.
Що ж до доводів апеляційної скарги про те, що спірна земельна ділянка входить в масив земель, які перейшли у межі населеного пункту Великі Грибовичі, а відтак ГУ Держгеокадастру у Львівській області не є розпорядником таких земельних ділянок, то колегія суддів приймає до уваги встановлені обставини, згідно яких на момент розгляду клопотання позивача спірна земельна ділянка знаходилась за межами населеного пункту, оскільки Грибовицька сільська рада затвердила розроблений проект землеустрою щодо зміни меж села Великі Грибовичі рішенням Жовківської міської ради № 20 від 20.06.2019, тобто після розгляду клопотання позивача.
Враховуючи доведеність протиправних дій відповідача повторно і у зв'язку з недопущенням таких порушень в майбутньому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо зобов'язання відповідача вирішити питання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населених пунктів, про що винести відповідне рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі №1.380.2019.002669 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
О. О. Большакова
Повне судове рішення складено 18.12.2019