Справа № 824/1265/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
17 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
за участю:
представника відповідача: Комкової Юлії Миколаївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування адміністративного арешту,
в жовтні 2019 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків-фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року заяву задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення, подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перевіряючими особами контролюючого органу, на підтвердження своїх повноважень не пред'явлено належних службових посвідчень, що є порушенням порядку проведення перевірки, а тому ФОП ОСОБА_1 реалізувала своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю.
16 грудня 2019 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Також, 17 грудня 2019 року позивачем на електронну адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду був направлений відзив, який не підписаний електронно-цифровим підписом у встановленому законом порядку. На підтвердження зазначеного, головним спеціалістом відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду Друзь Ю.О. складено відповідну довідку.
Так, Інструкція з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 174 (далі - Інструкція), встановлює правила ведення діловодства у Вищому адміністративному суді України, апеляційних та окружних адміністративних судах і регламентує порядок роботи з документами з моменту надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи чи архіву суду.
Положеннями п.п. 2.2.7. п. 2.2 Інструкції встановлено, що надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу.
Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.
Відповідно до п.п. 2.2.18. п.2.2 Інструкції для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного зв'язку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що правовий статус електронного цифрового підпису визначає Закон України "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 року № 852-IV. Згідно з ст. 4 вказаного Закону електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.
Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
За приписами ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.
Між тим, положеннями ч. 2 ст. 167 КАС України визначено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, оскільки відзив від 17.12.2019 року не містить електронного цифрового підпису, тобто поданий без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, то останній не може бути розглянуто судом та підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала просила суд її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 308 КАС України та відзиву від 16.12.2019 року, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, неоспопені факти по те, що 22.10.2019 року в.о. начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області видано наказ «Про проведення фактичної перевірки» № 127/фп, згідно якого працівникам ГУ ДПС у Чернівецькій області наказано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року.
Зазначений наказ ФОП ОСОБА_1 не оскаржувався.
На підставі вищевказаного наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області для проведення фактичної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були виписані направлення на перевірку від 22.10.2019 року №498, 499, 500, 501, 502, 503. Згідно змісту вказаних направлень метою перевірки вказано дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Тривалість вказаної перевірки становить 10 діб починаючи з 22.10.2019 року (а.с.14-19)
З метою пред'явлення платнику податків наказу про проведення фактичної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , ознайомлення з направленнями на перевірку та безпосереднього здійснення перевірних заходів, працівниками ГУ ДПС у Чернівецькій області 24.10.2019 року здійснено вихід на перевірку ФОП ОСОБА_1 за податковою адресою платника податків-фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .
За результатами виходу посадових осіб на перевірки 24.10.2019 року складено акт №85/24-13-33-05 про відмову від допуску у направленні про проведення фактичної перевірки та ознайомленні з наказом ФОП ОСОБА_1 , в якому зазначено, що представником відповідача Зайцевою О.О., яка була присутня на момент складання даного акту, відмовлено у отриманні та підписанні наказу та направлень про проведення фактичної перевірки (а.с.26 ).
Окрім цього, 24.10.2019 року працівниками ГУ ДПС у Чернівецькій області складено також акт №86/24-13-33-05 про відмову ОСОБА_1 у допуску до проведення перевірки, згідно якого, представником за дорученням Зайцевою О.О. відмовлено у допуску посадових осіб ГУ ДПС у Чернівецькій області до проведення фактичної перевірки. Із вказаним актом ОСОБА_8 ознайомилася, про що свідчить проставлений на акті підпис (а.с.27 ).
Згідно наявного у матеріалах справи письмового пояснення ОСОБА_8 від 24.10.2019 року, яка діє від імені Доліби А.В. на підставі довіреності, посадовими особами заявника, які були зазначені в наказі на проведення фактичної перевірки, не пред'явлено службових посвідчень ГУ ДПС у Чернівецькій області. При цьому, зазначено, що вказане є порушенням пункту 81.1 статті 81 ПК України та є підставою для не допуску таких осіб для перевірки (а.с.28).
25.10.2019 року о 09 год. 05 хв. заступником начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області, на підставі звернення в.о. начальника управління податків і зборів фізичних осіб про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 25.10.2019 року та доданих до нього матеріалів, винесено рішення №31/вн/34-13-33-05 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків (підакцизних товарів), що перебуває (розміщене, зберігається) в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .. Окрім цього, вирішено надіслати рішення з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна (підакцизних товарів) платнику податків ФОП ОСОБА_1 , що перебуває за вищевказаною адресою.
З метою визнання обґрунтованим вищезазначеного рішення про накладення адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 позивач звернувся до суду з відповідною заявою.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3. ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктами 80.1 та 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п.80.5 ст.80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового кодексу України.
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Згідно пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Отже, підсумовуючи викладене, слід прийти до висновку, що платник податків має право не допустити до фактичної перевірки посадових осіб органу податкової служби, у разі непред'явлення хоча б одного з наведених вище документів або складання таких документів з порушенням вимог, встановлених зазначеною нормою.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами (в нашому випадку заявником) визначені статтею 94 ПК України.
Так, у відповідності до пункту 94.1 вказаної статті адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно положень підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Отже, адміністративний арешт майна застосовується у зв'язку із відмовою платника податку від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки. При цьому обов'язковою умовою є наявність законних підстав для її проведення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем як підставу для винесення рішення та накладення адміністративного арешту майна зазначено факт відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення у відношенні нього документальної перевірки.
В свою чергу, апелянт підставою недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, зазначає відсутність у останніх службових посвідчень працівників ГУ ДПС у Чернівецькій області.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду те, що під час перевірки посадовими особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було пред'явлено представнику платника податку Зайцевій О. ОСОБА_9 службові посвідчення посадових осіб ГУ ДФС в Чернівецькій області з довідками про їх працевлаштування в ГУ ДПС у Чернівецькій області, що надавало можливість їх ідентифікувати та переконатись в наявності повноважень. При цьому зазначені посвідчення були чинними.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до Інструкції щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників органів ДФС, затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 23.10.2014 року, №207 (чинна) службове посвідчення працівника органів фіскальної служби усіх рівнів (далі - посвідчення) є офіційним документом, який засвідчує особу працівника фіскальної служби, підтверджує її повноваження, передбачені законодавством України, та ідентифікує її власника.
Отже, з викладеного слідує, що головною функцією службового посвідчення є ідентифікація його власника (в тому числі і через фото), який наділений відповідними владними повноваженнями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року, №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу, а відповідно до Положення про Головне управління ДПС в Чернівецькій області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 року, №14, ГУ ДПС у Чернівецькій області є правонаступником усіх прав та обов'язків Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
Отже, внаслідок реорганізації шляхом поділу Державної фіскальної служби України, були утворенні державні інституції, в структурі яких утворено ГУ ДПС у Чернівецькій області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Чернівецькій області та фактично виконує ті самі повноваження.
Колегія суддів зауважує, що представнику платника податку Зайцевій О.О. пред'явлені службові посвідчення посадових осіб ГУ ДФС в Чернівецькій області з довідками про їх працевлаштування в ГУ ДПС у Чернівецькій області, тобто вказані документи надавали можливість їх ідентифікувати та переконатись в наявності повноважень. При цьому зазначені посвідчення були чинними.
Разом з тим, колегія суддів вказує на те, що не своєчасна заміна посвідчень посадових осіб ГУ ДПС у Чернівецькій області не може стати перепоною в реалізації ними державних функцій покладених на них ПК України, оскільки зворотнє призведе до безконтрольності за податковим законодавством, що може призвести до не виконання дохідної частини бюджету.
У даному разі елементи технічного формалізму, не спростовують право посадових осіб ГУ ДПС у Чернівецькій області на проведення фактичної перевірки ФОП Доліби ОСОБА_10 .
Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21.08.2018 року, №820/18328/14, оскільки обставини у даній праві є відмінними від тієї справи, так як у справі №820/18328/14 посадові особи податкового органу пред'явили платнику податків накази про призначення на посаду, без службових посвідчень. У цій ж справі службові посвідчення були пред'явленні, а тому суд не застосовує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 року, №820/18328/14.
Аналізуючи доводи апелянта щодо порушення позивачем принципів "належного урядування" та "правової визначеності" при прийнятті ГУ ДПС у Чернівецькій області рішення про застосування адміністративного арешту, колегія суддів зазначає, що такі принципи у досліджуваних правовідносинах не порушувались, податкове законодавства не змінювалось, а посадові особи ГУ ДПС у Чернівецькій області діяли відповідно до вимог ПК України, у звязку з чим вказані доводи є безпідставними.
Суд зауважує, що наявність в службових посвідченнях напису "ДФС" замість "ДПС" не скасовує обов'язок платника податку допустити до перевірки посадових осіб ГУ ДПС у Чернівецькій області, а також не свідчить про неоднакову реалізацію останніми своїх повноважень.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником доведено суду правомірність заявлених вимог, а тому заявлені вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 від 25 жовтня 2019 року №31/вн/34-13-33-05 - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги .
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та у відповідності до ч.3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Курко О. П. Біла Л.М.