ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
17 грудня 2019 року № 640/4345/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення податкового боргу,
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося з позовом Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області) до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (далі по тексту - відповідач, ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу») в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 20 679,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 20 679,41 грн., який останнім в добровільному порядку не сплачений.
Ухвалою суду від 19.04.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.
Обставини, встановлені судом:
Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (код ЄДРПОУ 37884028, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вулиця Олени Теліги, 8) перебуває на обліку в органах державної фіскальної служби як платник податків.
Як вбачається з довідки податкового органу, станом на момент подання позову, за ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» обліковується борг у сумі 20 679,41 грн., а саме: з земельної плати з юридичних осіб, з яких по Карлівському району 4057, 65 грн. та по Машівському району 16 621,76 грн.
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) за 2018 рік від 19.02.2018 року №9025710023, №9025710150, №9025710054, №9025710021 (а.с.22-25) на загальну суму - 20 679,41 грн., що стало підставою для звернення податкового органу з даним позовом до суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правовими положенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Правовими положеннями п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наявність у відповідача несплаченого у визначений законодавством строк грошового зобов'язання підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій, а також даними інтегрованої картки платника податків та розрахунком податкового боргу ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
ГУ ДФС у Полтавській області, у відповідності до ст. 59 ПК України, сформовано та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» податкову вимогу форми «Ю» № 144-53 від 16.10.2018 року (а.с.21).
Згідно податкової вимоги форми «Ю» № 144-53 від 16.10.2018 року, станом на 15.10.2018 року, за ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» обліковувався податковий борг на суму 3263,56 грн.
Зазначена податкова вимога форми «Ю» № 144-53 від 16.10.2018 року отримана відповідачем 29.10.2018 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.21).
При цьому, передбачені ПК України заходи не привели до погашення відповідачем податкового боргу.
Також, на час розгляду судом справи по суті заявлених позовних вимог, ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» № 144-53 від 16.10.2018 року або погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями, до суду не надано.
Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст. 87 ПК України. Крім того, в силу приписів п. 87.9 ст. 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Підпунктом 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до абз.1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позов та доказів погашення боргу у сумі 20 679,41 грн. суду не надав, позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не підлягають стягненню, оскільки він є суб'єктом владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд,
Задовольнити адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення податкового боргу.
Стягнути з рахунків Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (код ЄДРПОУ 37884028, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вулиця Олени Теліги, 8) у банках, що обслуговують боржника, до місцевого бюджету податкову заборгованість - 20 679, 41 грн. (двадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять грн. 41 коп.).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда