справа№1.380.2019.005068
09 грудня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №1.380.2019.005068 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000356/2 від 12.08.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 05.01.2019 року позивачем подано митному посту «Мостиська» пункту пропуску «Шегині-Медика» Львівської митниці ДФС митну декларацію №UA209190/2019/050645 від 25.07.2019 року (електронне декларування), щодо декларування товару: легкового автомобіля, що був у користуванні та призначений для перевезення пасажирів марки AUDI, модель А6, номер кузова НОМЕР_1 , двигун-дизель об'ємом 1968 куб. см. потужністю 140 kW, тип кузова - седан, кількість місць - 5, кількість дверей - 4, колір - синій, рік випуску - 2014, модельний рік - 2014 , дата першої реєстрації - 02.02.2015.
Митну вартість заявлено, згідно п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, за основним методом (за ціною договору), а саме - 13361,34 євро. При цьому, зазначив, що під час здійснення митного оформлення позивач подав усі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Однак відповідачем за результатами перевірки митної декларації та доданих документів прийнято спірне рішення, визначивши митну вартість заявленого товару за резервним методом (ціна - 16659,00 євро) з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00909. У цій же картці відмови митний орган повідомив про неможливість завершення митного оформлення у зв'язку з необхідністю внесення змін у графу 12,45 Митної декларації.
Не погоджуючись із здійсненим коригування митної вартості декларантом здійснено випуск у вільний обіг товарів на підставі положення ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України (далі МКУ) за ВМД ІМ 40 ДЕ № UA209190/2019/053744 від 13.08.2019 року, згідно з якою сплачено грошову заставу грошових коштів, у відповідності до розрахованої митним органом митної вартості і додатково нараховано 35700,00 грн.
Позивач вважає, що відповідач без належного обґрунтування не взяв до уваги інформацію щодо вартості транспортного засобу, зазначену в поданих декларантом документах. Те, що в транспортному засобі наявні пошкодження та необхідність проведення його відновлювального ремонту, що підтверджується актом про проведення митного огляду, експортну декларацію № 19DE23251055528E6 від 23 липня 2019 року із визначеною вартістю 13361,34 євро.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечив з підстав, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 року № 689, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості вказаного транспортного засобу, що згенеровано АСАУР ДФС та складає 9900 євро.
При перевірці поданої митної декларації №UA209190/2019/051877 від 01.08.2019 та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб.
При розгляді поданих до митного оформлення документів встановлено наступне:
- у органу доходів і зборів виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару (13361,34 Євро) не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка міститься в каталозі Schwacke та складає 16650,00 Євро. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів;
- у фактурі №VR0070651 від 23.07.2019 вказано, що має бути передоплата за автомобіль, але касовий або товарний чеки щодо здійснення оплати до митного оформлення не подавались;
- у експортній декларації MRN № 19DE232510555285E6 від 23.07.2019 не вказані значення фактурної/митної/статистичної вартості (графи МД №12, 20, 42, 45, 46 не заповнені), що не дає можливості впевнитися у достовірності числових значень митної вартості даного товару;
- власник автомобіля, вказаний у реєстраційному документі та продавець у фактурі є різними особами. Однак жодних документів про перехід права власності між цими особами не надано.
Листом Міністерства Фінансів України від 16.02.2017 р. N 31-11410-06-5/4339 «Щодо особливостей застосування первинних документів» роз'яснено, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.
Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 12.08.2019 року за №UA209000/2019/000356/2 використано цінову інформації з каталогу Schwacke надану декларантом - 16650 Євро.
Зважаючи на викладене, Львівська митниця ДФС вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 12.08.2019 за №UA209000/2019/000356/2 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що в даному випадку відповідачем використано різні джерела інформації визначення вартості транспортного засобу, а саме: автоматизовану систему аналізу та управління ризиками (АСАУР) ДФС, та автомобільний каталог Schwacke. При цьому, згідно системи АСАУР, вартість транспортного засобу становить 9900 евро, а згідно автомобільного каталогу Schwacke, вартість транспортного засобу становить 16650 евро. Також слід зазначити, що автомобільний каталог Schwacke, не являється достовірним визначником ціни на транспортні засоби, а є рекомендаційним засобом для визначення ціни на транспортні засоби. Тому, для коригування митної вартості транспортного засобу, Відповідач повинен був навести інші, на його думку, додаткові докази заниження вартості автомобіля.
Відповідач посилається на систему АСАУР, яка забезпечує визначення однакового обсягу та форм митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення незалежно від того, якому органу доходів і зборів подано митну декларацію.
Однак відповідач, не бере до уваги те, що автомобіль був у використанні, має пошкодження лакофарбового покриття, забруднену оббивку салону та сидінь, що значно впливає на залишкову вартість автомобіля.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що ухвалою від 08.10.2019 року відкрито спрощене провадження у справі.
Судом встановлені наступні обставини.
23.07.2019 року позивач придбав у нерезидента - торговий дім DAT Autohus AG Arster Hemm 50 28279 Bremen транспортний засіб - легковий автомобіль марки AUDI, модель А6, 2014 року випуску, вартість легкового автомобіля становить 13361,34 євро.
25.07.2019 року позивач в електронному вигляді подав до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ 40 ЕЕ №UA209190/2019/050645 для здійснення митного оформлення імпортованого товару.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, за основним методом (за ціною договору), а саме - 13361,34 євро. На підтвердження ціни товару декларантом надано наступні документи: Рахунок - фактура (інвойс) VR 0070651 від 23 липня 2019 року; Митну декларацію країни відправлення Федеративної Республіки Німеччини № 19DE23251055528E6 від 23.07.2019 з додатком позиції товарів для вивозу; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ФРН НОМЕР_2 від 02.02.2015; Паспорт транспортного засобу НОМЕР_5 від 02.02.2015; Акт перевірки вживаного автомобіля; цінник № 4566, з висновком: незалежної
експертизи ФРН; Акт про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 20903 від 28.07.2019, та додаткового проведення митного огляду товарів № UA 20903/2019/49762 від 28.07.2019, у якому, в
графі «Інше» зазначено: пошкоджено лакофарбове покриття, забруднено-оббивку салону та сидінь.
12.08.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000356/2, відповідно до п. 30 якого скориговано вартість автомобіля до 16650,00 євро, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00909.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Докази надані позивачем, копії, а саме:
- цінника № 4566, з перекладом на українську мову; копія акту перевірки вживаного автомобіля з висновком незалежної експертизи з перекладом на українську мову;
- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Федеративної Республіки Німеччини НОМЕР_3 від 02.02.2015, з перекладом на українську мову;
- паспорта транспортного засобу Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_6 від 02.02.2015, з перекладом на українську мову;
- рахунку - фактури (інвойс) VR 0070651 від 23.07.2019, з перекладом на українську мову;
- митної декларації країни відправлення (Федеративної республіки Німеччини) № 19DE23251055528E6 від 23.07.2019 з додатком позиції товарів для вивозу, з перекладом на українську мову;
- рахунку № VR 0070652 від 23.07.2019 про оплату послуг Німецької митниці, з перекладом на українську мову;
- митної декларації № UA209190/2019/050645 від 25.07.2019;
- митної декларації № UA209190/2019/053744 від 13.08.2019;
- акту про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 20903 від 28.07.2019, та додаткового аркушу до Акту проведення митного огляду товарів № UA 20903/2019/49762 від 28.07.2019;
- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного і призначення № UA209190/2019/00909 від 13.08.2109;
- митної декларації, за якою було відмовлено у випуску товарів UA209190/2019/051877;
судом враховуються, оскільки такі були підставою здійснення митного оформлення товару.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 2 ст.52 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 7 ст.54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч.3 цієї ж статті, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Також, згідно з ч.6 ст.53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд вважає необґрунтованими посилання Митниці на те, що жодних документів, які підтверджуються здійснення оплати за вказаний транспортних засіб, декларантом до митного оформлення не надано, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Таким чином, подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати спірні товарні партії та містять достатні відомості про складові їх митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими.
З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача, оскільки спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів.
Відповідач обмежився лише загальним висновком про те, що невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД, МКУ № 4495-VI від 13.03.2012 року ст. 54 п. 6.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу та протиправність прийнятого митницею рішення.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 року у справі №815/6827/17.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб'єктами, суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000356/2 від 12.08.2019 року не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 132, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправним і скасування рішення, - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2019/000356/2 від 12.08.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 39420875) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судові витрати в сумі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено у повному обсязі 16.12.2019 року.
Суддя Гавдик З.В.