про повернення позовної заяви
18 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5010/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001024001 від 12.06.2019,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001024001 від 12.06.2019 Головного управління ДФС у Луганській області.
Ухвалою суду від 29.11.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001024001 від 12.06.2019 залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання суду: доказів про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн на вказані реквізити, або докази, які б підтвердили підстави для звільнення від сплати судового збору у відповідності до Закону України "Про судовий збір"; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду або надати достовірні, належні та допустимі докази, які б підтвердили факт своєчасного первинного подання адміністративного позову до суду.
На виконання ухвали суду від 29.11.2019 позивачем до матеріалів справи надано квитанцію про сплату судового збору на суму 768,40 грн та заяву щодо строків звернення до суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що 18.06.2019 у поштовому відправленні рекомендованим повідомленням про вручення № 9340102353313 ОСОБА_2 отримав податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області №0001024001 від 12.06.2019 на суму 50800,00 грн.
Позивач оскаржив вищевказане повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, яка рішенням №40512/6/99-99-11-06-01-25 від 22.08.19 відмовила у задоволенні скарги.
Позивач зазначив, що у зв'язку з використанням досудового порядку вирішення спору, а саме адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001024001 від 12.06.2019 у порядку встановленому Податковим Кодексом України, позов подавався у строки передбачені ч.4 ст. 122 КАС України.
Вважає поважними причинами для поновлення строку для подання адміністративного позову від 22.11.2019 по справі №360/5010/19, оскільки в даному випадку норми законів припускають неоднозначне (множинне) трактування строків реалізації права на оскарження до суду, а отже у таких випадках рішення має прийматися у найсприятливіший спосіб саме для платника податків.
На підставі викладеного, просив поновити строк для подання адміністративного позову від 22.11.2019 по справі №360/5010/19.
Ознайомившись із мотивами, наведеними в заяві про поновлення строків звернення до суду, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001024001 від 12.06.2019 Головного управління ДФС у Луганській області.
При цьому, в заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає, що норми законів припускають неоднозначне (множинне) трактування строків реалізації права на оскарження до суду, а отже у таких випадках рішення має прийматися у найсприятливіший спосіб саме для платника податків, застосовуючи при цьому частину четверту статті 122 КАС України.
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним законом в даному випадку виступає Податковий кодекс України, нормами якого визначені спеціальні строки для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у разі, якщо проводилася процедура адміністративного оскарження, і такі строки становлять один місяць з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Так, згідно з п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно пп.56.17.3 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України до процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, однак рішенням ДФС від 22.08.2019 за №40512/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення №0001024001 від 12.06.2019 залишено без змін.
З витягу з сайту Укрпошти вбачається, що 02.09.2019 позивач отримав вищевказаний лист ДФС.
Таким чином, строк оскарження податкового повідомлення-рішення №0001024001 від 12.06.2019 становить один місяць з дня отримання рішення про результати розгляду скарги ДФС від 22.08.2019 за №40512/6/99-99-11-06-01-25.
В даному випадку останнім днем звернення до суду з даним адміністративним позовом є 02.10.2019.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
З цих підстав є безпідставними посилання позивача на те, що норми законів припускають неоднозначне (множинне) трактування строків реалізації права на оскарження до суду.
Суд звертає увагу й на те, що позивач був обізнаний про строки і процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, яка передбачена статтею 56 Податкового кодексу України, тією ж самою нормою передбачений порядок і строки судового оскарження.
Таким чином, позивачу було достеменно відомо, що діючим законодавством встановлено місячний строк на оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та заяви про поновлення строку позивачем жодних доказів поважності причин, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у строк, встановлений ПК України суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другої статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду встановлений статтею 56 Податкового кодексу України, а обставини для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом як неповажні, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001024001 від 12.06.2019 повернути позивачеві.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
СуддяН.М. Басова