щодо розгляду заяви про відвід судді
16 грудня 2019 року № 320/2374/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання - Андреєвої К.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_2.
представника відповідачів - Кудли І.А.
розглянувши у судовому засіданні заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського міського голови Сімашкевича Михайла Євстафійовича, Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та затримку виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського міського голови Сімашкевича Михайла Євстафійовича, Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Кам'янець-Подільського міського голови Сімашкевича Михайла Євстафійовича щодо нездійснення негайного поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради з 10.01.2012;
- стягнути з Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2018 в судовій справі №369/11467/16-а в частині винесення Кам'янець-Подільським міським головою розпорядження про поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради за період з 15.11.2018 по 13.05.2019 включно у сумі 120 626,11грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
16 грудня 2019 року в судовому засіданні представником відповідачів заявлено відвід судді Горобцовій Я.В., в зв'язку із обставинами, які викликають сумнів в її об'єктивності та неупередженості.
В обґрунтування клопотання зазначено, що представником відповідачів, в межах розгляду даної справи, неодноразово заявлялися клопотання по справі, до яких, на думку представника відповідачів, головуючий суддя ставилась упереджено, а саме безпідставно відмовила у задоволенні клопотань про залишення позовної заяви без розгляду, про витребування доказів, а також про зупинення провадження у справі, хоча рішення у справі №369/11467/16-а, яка перебуває на розгляді у Верховному Суді, прямо впливає на предмет спору в даній справі.
Також, на думку представника відповідачів, головуючим суддею необгрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання від 16.12.2019 про відкладення розгляду справи до укладення мирової угоди між сторонами у справі №369/11467/16-а, яка перебуває на розгляді у Верховному Суді.
Отже, наведе ставить під сумнів об'єктивність судді при розгляді справи.
Позивач заперечував проти задоволення заявленого відводу судді, вказуючи на необґрунтованість такої заяви, на затягування розгляду справи та на зловживання представником відповідачів своїми процесуальними правами.
Розглянувши заяву, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд зважає на наступне.
Пунктом 2 частини першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.
Відповідно до статті 39 КАС, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту Закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений, статтею 40 КАС.
Згідно частини другої вказаної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.
За приписами ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Так, заяву про відвід головуючого судді Київського окружного адміністративного суду Горобцової Я.В. в адміністративній справі №320/2374/19 подано на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України. Наведені у заяві обставини свідчать про незгоду представника відповідачів із процесуальними рішеннями судді в даній справі.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, обставини, на які посилається представник відповідачів, не передбачені процесуальним законодавством в якості підстав для відводу.
При вирішенні питання про відвід, судом враховано, що наведені у заяві обставини та доводи представника відповідачів щодо упередженості та необ'єктивності головуючого судді Горобцової Я.В. при розгляді даної справи є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.
Згідно з частиною третьої статті 40 КАС, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 КАС суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.
Посилання позивача на те, що представник відповідачів зловживає своїми процесуальними правами не приймаються до уваги, адже положеннями КАС України визначено право сторони заявляти відвід судді.
Відповідно до ч.4 ст. 236 КАС України ухвалу суду про зупинення провадження у справі може бути оскарежно.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 256 КАС України, суд,-
Заяву представника відповідачів про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Горобцової Я.В. у справі № 320/2374/19 передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Зупинити провадження в адміністративній справі № 320/2374/19 за позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського міського голови Сімашкевича Михайла Євстафійовича, Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та затримку виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, до вирішення питання про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали виготовлено 17.12.2019
Суддя Я.В. Горобцова