17 грудня 2019 року (16:00) Справа № 280/4097/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70033, Запорізька область, Вільнянський район, с. Любимівка, вул. Центральна, буд. 86А, код ЄДРПОУ 25483086), третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
23.08.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправною дію відповідача щодо закриття особистого рахунку господарства №767 двору по АДРЕСА_2 ,
зобов'язати відповідача відновити запис членів господарства ОСОБА_1 інваліда 2-групи, ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 .
У судовому засіданні 05.12.2019 позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення та наданням доказів, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.
16.12.2019 позивач надав суду заяву (вх. № 52988), у якій зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізналась 09.08.2019, коли звернулась до відповідача із письмовою заявою. Позивач зазначає, що влітку 2019 року позивачка із усної розмови дізналася, що вона і ОСОБА_2 не записані у погосподарський облік. Також у заяві зазначає, що відповідач має кожні 5 років здійснювати перевірку, шляхом обходу господарств та встановлення осіб, які ведуть у відповідному дворі господарство. Також позивач посилається на судову практику Верховного суду України у цивільній справі №6-350цс15 від 18.11.2015. Також у заяві позивач зазначає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху прийнята неповноважним судом, оскільки суддя Калашник Ю.В. не відповідає критеріям судді.
Розглянувши надану суду заяву про поновлення пропущеного строку, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишення без розгляду через наступне.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, досліджуючи питання строку звернення до суду, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Отже, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави".
Суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду. Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п.41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).
Так, у цій справі позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо закриття особистого рахунку господарства №767 двору по АДРЕСА_2 та щодо зобов'язання відповідача відновити запис членів господарства ОСОБА_1 інваліда 2-групи, ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 .
В той же час, судом встановлено, що позивач вже звертався до суду із позовом про відновлення запису в погосподарському обліку в погосподарській Книзі Любимівської сільради членів господарства АДРЕСА_2.
Так, постановою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 02.02.2012 №2а-811/10/2012 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено та, зокрема, визнано протиправною дію по виключенню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з членів господарства по АДРЕСА_2 та зобов'язано відповідача відновити запис в погосподарському обліку в погосподарській Книзі Любимівської сільради членів господарства АДРЕСА_2 та повернути номер №98 господарству.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 постанову Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 02.02.2012 скасовано та винесено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2014 касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 залишена без задоволення.
При цьому, як зазначає позивач, про порушення свого права - відсутність запису у погосподарському обліку - позивач дізналась 09.08.2019.
Такі твердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судовим рішенням у справі №2а-811/10/2012 позивачу і третій особі у 2012 році відмовлено у задоволенні позову щодо відновлення запису членів господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 .
Таким чином, оскільки позивач та третя особа у цій справі були позивачами у справі №2а-811/10/2012, то з 2012 року вони були обізнані про відсутність запису щодо них як членів господарства по АДРЕСА_2 .
Крім того, судами апеляційної та касаційної інстанції у справі №2а-811/10/2012 встановлено, що відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.12.2010 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог до Любимівської сільської ради Вільянського району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок який розташований по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 1 га., а постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.11.2010, ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до Любимівської сільської ради Вільяннського району Запорізької області про скасування рішення про відмову у виділенні земельної ділянки.
З урахуванням викладеного вище суд вважає, що позивач з 2012 року була обізнана про відсутність запису в погосподарському обліку в погосподарській Книзі Любимівської сільради членів господарства АДРЕСА_2.
В той же час, до Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 із позовними вимогами про зобов'язання відповідача відновити запис членів господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 звернулась у серпні 2019 року.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зауважує, що підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відтак, суд критично ставиться до посилань позивача на той факт, що про порушення своїх прав вона дізнався у серпні 2019 року. Суд вважає, що з моменту прийняття рішення Дніпропетровський апеляційним адміністративним судом 03.07.2012 позивач був обізнаний про відсутність запису у погосподарському обліку.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд -
У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70033, Запорізька область, Вільнянський район, с. Любимівка, вул. Центральна, буд. 86А, код ЄДРПОУ 25483086), третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник