Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 грудня 2019 р. Справа№200/13179/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької (ЄДРПОУ: 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б. 13) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання призначити, провести розрахунок і виплату пенсії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.10.2019 року про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2019 року №4674 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 10.06.1982 по 22.10.1982 року, з 15.01.1985 року по 01.07.1986 року та до пільгового стажу період роботи з 14.10.1986 року по 10.05.1994 року;
- зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення протягом двох місяців.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.
02.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.10.2019 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1.
Позивач вважає необґрунтованим рішення прийняте відповідачем про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача, надав відзив на адміністративний позов та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до наданих позивачем документів для призначення пенсії за віком стаж позивача складає 29 років 06 місяців 10 днів, пільговий стаж за Списком №1 відсутній.
До страхового стажу позивача не враховані періоди роботи з 10.06.1982 року по 22.10.1982 року та з 15.01.1985 року по 01.07.1986 року в Агдамском Совхозе-питомнике (назва зазначена рос. мовою), так як записи завірено нечітким відтиском печатки. Підтверджуючих документів позивачем не надано.
До пільгового стажу за Списком №1 позивачу не враховано період роботи з 14.10.1986 року по 10.05.1994 року на Шахті «К.А.Румянцева», так як позивачем не надана довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи за цей період, та накази про результати атестації робочих місць за умовами праці.
За таких обставин позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
02.10.2019 року позивач звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.10.2019 року №4574 позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
До страхового стажу не враховано період роботи з 10.06.1982 року по 22.10.1982 року та з 15.01.1985 року по 01.07.1986 року в Агдамском Совхозе-питомнике (назва зазначена рос. мовою), так як записи завірено нечітким відтиском печатки. Підтверджуючих документів заявником не надано.
До пільгового стажу за Списком №1 позивачу не враховано період роботи в Шахті «К.А.Румянцева» з 14.10.1986 року по 10.05.1994 року, так як підприємство розташоване на непідконтрольній території України.
Позивач не надав довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 та накази про результати атестації робочих за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442. В системі персоніфікованого обліку відсутня інформація про документ, на підставі якого підприємство надає відомості про стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто дата та номер наказу яким затверджено результат проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, гадання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове, державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок; до п. 2 ст. 24 - страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку, - на підставі документів та порядку, визначеного законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, довідка підприємства про стаж пенсіонера, може бути лише одним з джерел інформації про наявність такого стажу та основним джерелом лише за відсутності інших джерел інформації.
Судом встановлено, що згідно запису трудової книжки ИТ-І № 1800732 в період з 10.06.1982 року по 22.10.1982 року та з 15.01.1985 року по 01.07.1986 року позивач працював в Агдамсокм Совхозе-питомнике на посаді робочого. Запис відповідає всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містить чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, записи про періоди роботи не містять жодних виправлень.
Положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17.
Що стосується не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи на шахті «М.А.Румянцева» з 14.10.1986 року по 10.05.1994 року, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону. Так, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації). Мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Порядок проведення атестації робочих місць затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці №442 від 01.08.1992 року(далі Постанова №442), яка набрала чинності 21 серпня 1992 року. Спеціальний стаж отриманий до 21 серпня 1992 року не треба підтверджувати документами про атестацію робочого місця. Якщо стаж роботи, який є після вказаної дати застосуванню належить вказана постанова.
Відповідно до п. 4 Постанови №442 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не частіше одного разу в 5 років. Таким чином перша атестація робочих місць повинна бути проведена не пізніше 21 серпня 1997 року, тобто 5-ти років з моменту вступу в силу Постанови № 442. Якщо ж атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, тоді до пільгового стажу зараховується час роботи до 21 серпня 1992 року. 5-ти літній період на підприємстві, передуючого даті надання наказу про результати проведення атестації в період впродовж 5-ти років.
Положеннями Порядку проведення атестації обов'язок по проведенню атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а тому не проведення такої атестації у визначені законодавством строки не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах.
Така правова позиція сформована Верховним Судом України у Постанові ВСУ у справі №21-307а14 від 16 вересня 2014 р.
В п. 10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р.№383 встановлено наступне: для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
В тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, визначаючі право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається із записів трудової книжки, позивач за період з 14.10.1986 року по 10.05.1994 року працював на шахті «М.А.Румянцева» учнем гірника І розряду підземним, учнем машиніста підземних установок І розряду, машиністом підземних установок ІІ розряду.
Отже, з врахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, судом встановлено, що стаж роботи позивача визначений у його трудовій книжці, дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Стосовно надання відповідачами оцінки документам, поданим позивачем, суд зазначає, що відповідно до ст.82 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).
Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.
Орган пенсійний фонду не зарахував до пільгового стажу за списком № 1 період роботи з 14.10.1986 року по 10.05.1994 року на шахті «М.А. Румянцева», посилаючись на те, що місто Горлівка, в якому розташовано підприємство, належить до населених пунктів, на територій яких органи державної влади України тимчасово не виконують свої повноваження. Зокрема відповідач зазначив, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлює, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Дійсно вказана норма закріплена в частині 2 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 05.04.2014 року. Проте суд звертає увагу, що ці приписи стосуються саме органів і не можуть розповсюджуватись на підприємство, на якому працював позивач.
Крім того шахта «М.А. Румянцева» входить до складу ДП «Артеміввугілля», яке зареєстровано на підконтрольній українській владі території (84130, Донецька обл., місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вул. Куйбишева, буд. 66)
Також суд приймає до уваги довідки від 21.10.2019 року, надані ОСОБА_1 до позовной заяви, якими ДП «Артеміввугілля» підтверджує наявний трудовий стаж позивача та розмір заробітної плати для призначення пенсії.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Поряд із цим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому стягненню підлягає судовий збір у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької (ЄДРПОУ: 42169323, Донецькаобласть, м. Мирноград, вул. Центральна, б. 13) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання призначити, провести розрахунок і виплату пенсії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №4574 від 09.10.2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2019 року №4674 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 10.06.1982 року по 22.10.1982 року та з 15.01.1985 року по 01.07.1986 року, до стажу на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 14.10.1986 року по 10.05.1994 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької (ЄДРПОУ: 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б. 13) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш