Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 грудня 2019 р. Справа№200/8681/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Зінченка О.В..,
за участю секретаря Рева О.Ю.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідачів: Марченко І.І.,
представника Романенко Л.М. - адвоката Захарова С.О.
відповідачі : Етенко Ю.А. Кічан Л.П., Пожарський, Пирогова Н.Б. - не з'явились,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Етенко Юлії Анатоліївни - начальника відділу правового забезпечення Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Кічан Людмили Пилипівни - начальника відділу з питань персоналу Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Романенко Людмили Миколаївни - заступника директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Пожарського Дмитра Миколайовича - заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації - начальника управління у справах пільгової категорії громадян, Пирогової Наталі Борисівни - заступника директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації - начальника управління соціального захисту населення про визнання дій протиправними в частині невиконання вимог статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 4, 8 Закону України "Про державну службу",-
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації (далі - відповідач, Департамент), Етенко Юлії Анатоліївни - начальника відділу правового забезпечення Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Кічан Людмили Пилипівни - начальника відділу з питань персоналу Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Романенко Людмили Миколаївни - заступника директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Пожарського Дмитра Миколайовича - заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації - начальника управління у справах пільгової категорії громадян, Пирогової Наталі Борисівни - заступника директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації - начальника управління соціального захисту населення про визнання їх дій протиправними та незаконними.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що наказом директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 14 лютого 2019 року № 02-10/18-ос/205-19, на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". Даний наказ винесено на підставі подання дисциплінарної комісії від 11 лютого 2019 року та наказу №02-09/4/203-19 від 10 січня 2019 року "Про відкриття дисциплінарного провадження".
Вважає, що відповідачі по справі, які входили до складу комісії з розгляду дисциплінарних справ, а саме: Етенко Юлія Анатоліївна - начальник відділу правового забезпечення, Кічан Людмила Пилипівна - начальник відділу з питань управління персоналом, Романенко Людмила Миколаївна - заступник директора Департаменту, начальник управління у справах пільгової категорії громадян, Пожарський Дмитро Миколайович - заступник начальника управління, начальник відділу реалізації пільг, Пирогова Наталя Борисівна - заступник директору Департаменту, начальник управління соціального захисту населення,діяли в порушення вимог статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 4,8 Закону України "Про державну службу".
Зазначає, що при розгляді дисциплінарної справи, члени дисциплінарної комісії, які були активними учасниками подій, які відбувались в Департаменті соціального захисту населення Державної облдержадміністрації та складали документи, на підставі яких було відкрите дисциплінарне провадження відносно неї, не вжили жодних заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, вчинили дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Ухвалою суду від 15 липня 209 року позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Етенко Ю.А. , Кічан Л.П. , Пожарського Д.М. , Пирогової Н.Б. , Романенко Л.М. про визнання дій протиправними залишена без руху, позивачу встановлений 10 денний строк на усунення недоліків шляхом уточнення змісту позовних вимог, які пред'явлені до кожного із відповідачів, із викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначити обґрунтування порушення відповідачами прав, свобод та інтересів відповідача (том 1 арк. справи 56-57).
22 липня 2019 року позивачем на адресу суду подана заява про усунення недоліків позовної заяви. Позивачем подана уточнена позовна заява, в якій позивач просила визнати дії працівників Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації: Етенко Ю.А., Кічан Л.П., Пожарського Д.М., Пирогової Н.Б., Романенко Л.М. протиправними та незаконними. В обґрунтування зазначила, що всі документи, які стали підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та сприяли її звільненню були складені членами дисциплінарної комісії, які на думку позивача не були спроможні прийняти об'єктивне рішення, оскільки означене суперечило би інформації, викладеній ними у доповідних та службових записках, актах, тощо. У зв'язку з чим, вважає, що затверджений наказом директором Департаменту Токаревою О.А. від 19 грудня 2016 року № 58/02, склад дисциплінарної комісії під час розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 не міг забезпечити дотримання вимог Закону № 889 щодо прийняття неупереджених, об'єктивних та законних рішень. На думку позивача, члени комісії працювали за змовою між собою, проявили непрофесійність під час проведення дисциплінарного провадження та не усвідомили своєї персональної відповідальності за зроблений висновок та підготовлене подання керівнику державної служби (арк. справи 60-81, том 1).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Справа призначена до розгляду у підготовче засідання на 16 серпня 2019 року на 10-00 год. (арк. справи 1-2, том 1).
15 серпня 2019 року до суду надійшов відзив від відповідача - Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивач не зазначила, які саме порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" допущені Департаментом. Зазначив, що відповідно до частини 5 статті 69 Закону України "Про державну службу" члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Виконання обов'язків члена Комісії не відноситься до службових або представницьких повноважень державних службовців, які входять до складу Комісії, а за таких умов, відповідач зазначає, що враховуючи визначенеу статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" поняття "потенційного конфлікту інтересів" та "реального конфлікту інтересів", у діях членів Комісії під час розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 не було приватного інтересу у сфері, в якій вони виконують службові та представницькі повноваження, або суперечності між таким інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями держаного службовця. Вважає, що доводи щодо протиправних дій членів дисциплінарної комісії, позивачем вже оскаржувались і були предметом розгляду у Донецькому окружному адміністративному суді по справі № 200/3099/19-а. У зв'язку із чим, вважає, що оцінку поданню Комісії від 11 лютого 2019 року та його законності, судом надано у справі № 200/3099/19-а, окрім того, вищезазначені документи вичерпали свою дію, а тому, відповідач у відзиві просив залишити позовну заяву позивача без розгляду (арк. справи 156-160, том 1).
15 серпня 2019 року до суду надійшов відзив від відповідача - Етенко Ю.А. , в якому відповідач позовні вимоги не визнала та зазначила, що 08 січня 2019 року нею була написана доповідна на ім'я директора Департаменту, в якій було відображено та зафіксовано негідна поведінка державного службовця ОСОБА_1 03 січня 2019 року, яка полягала в нецензурному висловлюванні та проявах явної неповаги до співробітників, присутніх в цей час у приміщенні, провокуванні їх на відповідні дії з метою проведення запису такої поведінки на мобільний пристрій. Зазначає,що приймаючі участь у засіданні Дисциплінарної комісії, вона висловлювала свою особисту думку, яка мала рекомендаційний характер. У зв'язку із чим, вважає, що позивачем не підтверджені її доводи стосовно її непрофесійності та упередженого ставлення до ОСОБА_1 , а визначений позивачем термін "конфлікт інтересів" до даної ситуації неможливо віднести, оскільки обов'язки члена Дисциплінарної комісії не відносяться до службових або представницьких повноважень держаного службовця. Вважає, що позивачем не підтверджена наявність приватного інтересу у сфері в якій відповідач виконувала службові або представницькі повноваження, не підтверджені суперечності між таким інтересом та службовими представницькими повноваженнями державного службовця. На підставі чого просила залишити позовні вимоги без задоволення (арк. справи 163-165, том 1).
15 серпня 2019 року до суду надійшов відзив від відповідача - Романенко Л.М. , в якому відповідач позовні вимогитакож не визнала та зазначила, що дисциплінарна комісія, до складу якоївона входила, відповідно до діючого законодавства про державну службу, здійснювала свої повноваження на громадських засадах. Визначаючі ступінь вини,характер і тяжкість вчинених триваючих дисциплінарних проступків з боку позивача, а також враховуючи матеріли дисциплінарної справи, комісія прийшла до висновку про надання рекомендації про звільнення позивача з посади. Зазначає, що позивач вбачає в її діях наявність конфлікту інтересів, проте не визначає в чому саме він полягає, не наводить заходів щодо власних дій, які повинен виконати державний службовець під час виявлення реального або потенційного конфлікту інтересів. На підставі зазначеного, просить залишити позовні вимоги позивача без задоволення (арк. справи 178 -180, том 1).
15 серпня 2019 року до суду надійшов відзив від відповідача - Пожарського Д.М. , в якому відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що 03 січня 2019 року на виконання доручення директора Департаменту ним проведено моніторинг ноутбука ACER, інв. №101460011, що перебував у позивача, під час моніторингу якого на диску D виявлена папка з розробленими 32 документами. Відпрацювання зазначених документів відповідно до електронних даних пристрою відбувалось користувачем ноутбука, ОСОБА_1 , у робочий час. За результатами моніторингу ноутбука складено Акт від 03 січня 2019 року, в якому зафіксовано факт використання пристрою в робочий час для розробки документів, що не стосуються виконання посадових обов'язків. Зазначив, що під час проведення моніторингу, а потім - складання акта, він зіткнувся із зухвалою поведінкою ОСОБА_1 , яка полягала в нецензурному висловлюванні та проявах явної неповаги до співробітників, присутніх в цей час в приміщенні, й особисто до нього; позивачка навмисно провокувала присутніх до непристойного поводження до неї з метою проведення відеофіксації такої поведінки на мобільний пристрій. На його думку, позивач, відмовляючись виконувати доручення керівника, а також виконувати вимогу керівництва по роботі з формуляром порушила вимоги чинного законодавства. На підставі чого, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. справи 189-190, том 1).
15 серпня 2019 року до суду надійшов відзив від відповідача - Пирогової Н.Б. , в якому відповідач позовні вимоги не визнала та зазначила, що в позовній заяві ОСОБА_1 приділяє велику увагу службовій записці, яка написана 08 січня 2019 року, та наголошує, що дана записка стала однією з підстав для відкриття дисциплінарного провадження та подальшого її розгляду під час дисциплінарного провадження. Зазначає, що доповідна записка написана на адресу її безпосереднього керівника - директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації Токаревої О.А. За її змістом нею були зафіксовані та доведені до керівника факти порушення виконавчої дисципліни державним службовцем - ОСОБА_1 , яке полягало в невиконанні усного доручення директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації та ганебної й негідної поведінки державного службовця, під час проведення заходів моніторингу техніки за розпорядженням керівника. Даний комісійний захід з моніторингу техніки ОСОБА_1 супроводжувала коментарями на підвищених тонах, використовувала нецензурну лексику, принижуючи присутніх. Провокуючи присутніх на аналогічну поведінку, неодноразово вмикала диктофон мобільного телефону для фіксації провокаційних дій. Не вбачає в своїх діях конфлікту інтересів і вказує на відсутність приватного інтересу. Зазначає, що здійснюючи свої повноваження на громадських засадах, відповідно до Закону України "Про державну службу", рекомендації, які надавались при звільненні позивача мали рекомендований характер, у зв'язку із чим, просить залишити позовні вимоги позивача без задоволення (арк. справи 196-198, том 1).
15 серпня 2019 року до суду надійшов відзив від відповідача - Кічан Л.П. , в якому відповідач позовні вимоги не визнала та зазначила, що 03 січня 2019 року вона разом із іншими державними службовцями Департаменту соціального захисту населення склала акт про відсутність позивача на роботі більш ніж три години без поважних причин та стверджує, що складаючи акт про відсутність на роботі. Проте, зазначає, що приймаючи участь в роботі комісії у складі з Романенко Л.М. , Харитоновою Н.В. , Етенко Ю.А. даним актом вони лише зафіксували самовільне залишення робочого місця ОСОБА_1 та її відсутність на робочому місці без поважних причин 03 січня 2019 року впродовж часу з 14.30 години до 17.55 години. Змістом акта визначався лише факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 , жодного висновку в акті не зазначено. Приймаючи участь в засіданні дисциплінарної комісії, вона, як член дисциплінарної комісії, здійснювала свої повноваження на громадських засадах, відповідно до Закону України "Про державну службу", а ступінь вини, характер і тяжкість вчинених ОСОБА_1 триваючих дисциплінарних проступків визначала, враховуючи матеріали дисциплінарної справи, а не лише на підставі підписаногонею акту про відсутність позивача на робочому місті. Відповідно до розгляду матеріалів справи підтримала пропозиції, які мають рекомендаційний характер, про звільнення ОСОБА_1 . Зазначає, що визначення ОСОБА_1 про наявність "конфлікту інтересів" до даної ситуації, на її думку, віднести неможливо, оскільки виконання обов'язків члена Дисциплінарної комісії не відноситься до виконання нею службових або представницьких повноважень державного службовця (том 1 арк. справи 206-207).
16 серпня 2019 року підготовче судове засідання відкладено для підготовки позивачу відповіді на відзиви відповідачів до 13 вересня 2019 року (арк. справи 217, том 1).
22 серпня 2019 року позивачем до суду подана відповідь на відзив відповідача - Кічан Л.П. , в якому позивач зазначила, що бездіяльність та умисне приховування нею важливої інформації щодо відсутності її на робочому місці, дозволило відповідачу прийняти незаконне та протиправне рішення, що призвело до звільнення позивача з посади державного службовця. Зазначає, що своєю поведінкою Кічан Л.П. , яка займає посаду начальника відділу управління персоналом, під час розгляду дисциплінарної справи безпідставно прийняла рішення, яке слугувало звільненню позивача (арк. справи 223-224, том 1).
22 серпня 2019 року позивачем до суду подана відповідь на відзив відповідача - Етенко Ю.А. , в якому позивач зазначила, що остання під час виконання своїх обов'язків, як державний службовець, не усвідомлювала своєї високої відповідальності за неналежне їх виконання відповідно до Закону України "Про державну службу", і не помітила ані потенційного, ані реального конфлікту інтересів, чим порушила Закон України "Про запобігання корупції" (арк. справи 226-230, том 1).
22 серпня 2019 року позивачем до суду подана відповідь на відзив відповідача - Романенко Л.М. , в якому позивач зазначила, що до складу Дисциплінарної комісії увійшли три представника від виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців: Кічан Л.П. , Пирогова Н.Б. та Романенко Л.М. , втім жодного запису в Протоколах засідання Дисциплінарної комісії щодо захисту позивача з боку Первинної профспілкової організації Департаменту не зафіксовано. Вважає, що відповідачем Романенко Л.М. порушені не лише вимоги Закону України "Про Державну службу", а також вимоги Закону України "Про професійні спілки,їх права та гарантії діяльності" (арк. справи 232-235, том 1).
22 серпня 2019 року позивачем до суду подана відповідь на відзив відповідача - Пирогової Н.Б. , в якому позивач зазначила, що на першому засіданні Дисциплінарної комісії Бондаренко О.М. заявила про відсторонення її, як члена Дисциплінарної комісії, від прийняття рішень на час розгляду дисциплінарної на підставі частини 2 статті 35 Закону України "Про запобігання корупції", що підтверджено Протоколом засідання Дисциплінарної комісії № 3/18 від 10.01.2019. Крім цього, відповідач ОСОБА_11 , як член Дисциплінарної комісії, після такої заяви Бондаренко О.М. , повинна була ретельно переглянути матеріали, які підготовлені Бондаренко О.М. та нею особисто або за її участю, на дотримання норм чинного законодавства. Бездіяльність відповідача та умисне викривлення нею важливої інформації дозволило прийняти незаконне та протиправне рішення, яке призвело до її звільнення з посади. Вважає, що відповідачем Пироговою Н.Б. були порушені вимоги Закону України "Про Державну службу", Закону України "Про професійні спілки,їх права та гарантії діяльності", оскільки вона є представником виборного органу профспілкової організації Департаменту (арк. справи 239-242, том 1).
22 серпня 2019 року позивачем до суду подана відповідь на відзив відповідача - Пожарського Д.М. , в якому позивач зазначила, що розгляд дисциплінарної справи здійснювався державними службовцями, які лише підтвердили свою точку зору на засіданнях Дисциплінарної комісії, їм не потрібен був час для вивчення матеріалів справи, свої висновки вони зробили під час написання своїх доповідних, актів тощо, коли "фабрикували" справу на позивача. Підтвердження чому можна знайти у Протоколах засідання Дисциплінарної комісії, які складені 10.01.2019 та 11.01.2019. Цей факт не спростовується та документально підтверджено Протоколами засідань Дисциплінарної комісії № 3/18 та № 4/18. Окрім того, позивач зазначає, що у відзиві на позов Пожарський Д.М. не заперечує проти наявності у нього потенційного чи реального конфлікту інтересів під час розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача та вказує на те, що відповідач погоджується в даній частині з позивачем у наявності у нього потенційного або реального конфлікту інтересів при розгляді документів, складених самим Відповідачем (арк. справи 246-248, том 1).
22 серпня 2019 року позивачем до суду подана відповідь на відзив відповідача - Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, в якому позивач зазначила, що в даній справі її позовні вимоги визначені протиправними та незаконними діями відповідача у зв'язку із наявністю потенційного або реального конфлікту інтересів.
Окрім того, зазначає, що при розгляді дисциплінарної справи відповідачі були і свідками, і суддями, що вказує на незаконність прийняття рішення та протиправність дій кожного з них. Щодо необхідності вчинення певних дій щодо запобіганню потенційного конфлікту інтересів, позивач зазначила, що Законом України "Про запобігання корупції" передбачено чіткий перелік осіб, які підпадають під його дії, в тому числі і державні службовці (стаття 3 вищезазначеного Закону), якими є усі Відповідачі по даній справі. Також, частина 1 статті 28 вищезазначеного Закону передбачає те, що особи, зазначені у п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Також статтею 29 означеного Закону встановлено, що зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів. Статтею 30 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації.
У зв'язку з чим позивач зазначає, що з боку керівника Департаменту не було вжито жодної дії щодо недопущення потенційного конфлікту інтересів між позивачем та усіма Відповідачами поданій справі, що вказує на протиправність та незаконність дій Відповідача - Департаменту та усіх інших відповідачів (арк. справи 1-4, том 2).
13 вересня 2019 року у підготовчому засіданні судом постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху, якою встановлено позивачу строк п'ять днів з дня отримання ухвали надати позовну заяву з уточненням змісту позовних вимог, які пред'являються до кожного із відповідачів (арк. справи 39, том 2).
23 вересня 2019 року позивачем подана позовна зава до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Етенко Ю . А. , Кічан Л.П. , Пожарського Д.М. , Пирогової Н.Б. , Романенко Л.М. про визнання дій протиправними в частині невиконання вимог статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 4, 8 Закону України "Про державну службу", при розгляді дисциплінарного провадження ОСОБА_1 (арк. справи 43-45, том 2).
Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року, відповідно до частини 14 статті 171 КАС України, продовжений розгляд справи та призначене підготовче засідання на 03 жовтня 2019 р. на 15-30 год. (арк. справи 47, том 2).
Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено у судове засідання на 24 жовтня 2019 року на 12-00 год. (арк. справи 67-68, том 2).
У зв'язку з перебуванням судді Зінченка О.В. у щорічній, судове засідання по справі відкладено на 31 жовтня 2019 року на 12-00 год. (арк. справи 90-91, том 2).
31 жовтня 2019 року позивачем подані письмові пояснення по справі в якому позивач зазначила, що лише один член колегіального органу - Бондаренко О.М. на першому засіданні Дисциплінарної комісії заявила про відсторонення її як члена Дисциплінарної комісії від прийняття рішень на час розгляду дисциплінарної справи стосовно завідувача сектору моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 35 Закону України "Про запобігання корупції", що підтверджено Протоколом засідання Дисциплінарної комісії № 3/18 від 10 січня 2019 року. Інші члени Дисциплінарної комісії відповідача в своїх діях не вбачали конфлікту інтересів, а тому вважає прийняті рішення відповідачами порушенням Присяги державного службовця. Зазначає, що відповідачі в зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту, який склався, а у разі виявлення, вжити заходи щодо його врегулювання, що не було зроблено відповідачами. Зазначає, що відповідно до статті 28 ЗаконуУкраїни "Про запобігання корупції", врегулювання конфлікту інтересів є безпосередньо сферою відповідальності керівника, проте саме директор Департаменту соціального захисту населення Дердавної адміністрації Токарева О.А. не побачила з боку підлеглих посадових осіб конфлікту інтересів. На підставі чого, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 103-109, 11-116, том 2).
Ухвалою суду від 31 жовтня 2019 року адміністративна справа зупинена провадженням,для надання сторонам часу для примирення. Призначено наступне судове засідання на 29 листопада 2019 року на 10-00 год. (арк. справи 123, том 2).
29 листопада 2019 року позивачем подані уточнені позовні вимоги, які судом не прийняті до розгляду та залишені без розгляду, оскільки вони подані всупереч статті 47 КАС України під час розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року адміністративна справа зупинена провадженням,сторонам наданий час для примирення. Призначено наступне судове засідання на 13 грудня 2019 року на 12-00 год. (арк. справи 123, том 2).
У судове засідання з'явилась позивач, яка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представники відповідачів, що приймали участь у судовому засіданні, заперечували проти задоволення позовних вимог позивача, з підстав вказаних у відзивах. Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №057652 має другу загальну групу інвалідності (арк.справи 53, том 1).
Наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 19 грудня 2016 року за №58/02 утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" Департаменту соціального захисту населення у складі, згідно з додатком та затверджено її склад: Етенко Ю.А. - начальник відділу правового забезпечення, Кічан Л .П. - начальник відділу з питань персоналу, Романенко Л.М. - заступник директора Департаменту, начальник управління у справах пільгової категорії громадян, Бондаренко О.М. - заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу соціальних програм, Пожарський Д.М. - заступник начальника управління - начальник відділу реалізації пільг, Резніченко Н.Б. - заступник директора Департаменту - начальник управління соціального захисту населення (арк. справи 12, том 1).
19 жовтня 2018 року наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації за №02-09/92/203-18 затверджені зміни у складі дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ,зокрема внесено зміни у прізвищезаступника директора Департаменту - начальник управління соціального захисту населення з Резніченко Н.Б. на Пирогову Н.Б. (арк. справи 13, том 1).
Наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 10 січня 2019 року №02-09/4/203-19 відкрито дисциплінарне провадження стосовно завідувача сектору моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця, а саме: несумлінного виконання обов'язків (невиконання доручень, відмова від виконання доручень), неповаги до прав інших державних службовців Департаменту, недотримання Конституції та законів України (наклеп, самовільне залишення робочого місця без повідомлення керівника), паплюження високого звання державного службовця (безпідставний виклик представників Національної поліції України, неетичний характер розмови та листування з керівництвом та іншими державними службовцями Департаменту) (арк. справи 19 том 1).
Підставою для відкриття дисциплінарного провадження стали наступні документи:
- доповідні записки щодо порушення ОСОБА_1 Присяги державного службовця від заступника директора Департаменту - начальника управління соціального захисту населення Пирогової Н.Б.від 08 січня 2019 (арк. справи 21-23, том 1 ), начальника відділу правового забезпечення Етенко Ю.А.від 08.01.2019 (арк. справи 24, том 1), заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг Пожарського Д.М. від 04 січня 2019 (арк. справи 25, том 1), завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм Шелаєвої Л.В. від 09 січня 2019 (арк. справи 26-27, том 1);
- службової записки завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм Шелаєвої Л.В. від 03.01.2019 щодо використання ОСОБА_1 службової техніки не в межах посадових обов'язків (арк. справи 28, том 1);
- акту від 03 січня 2019 щодо проведення "моніторингу" ноутбуку ACER за інвентаризаційним номером 101460011, складеним заступником начальника управління - начальником відділу реалізації пільг Пожарським Д.М.та підписаним завідувачем сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм Шелаєвою Л.В. та заступником директора Департаменту - начальником управління соціального захисту населення Пироговою Н.Б. (арк. справи 29, том 1);
- доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу соціальних програм Бондаренко О.М.від 28 грудня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 від виконання завдання та від 10 січня 2019 року щодо невиконання доручення, а також недотримання етичних норм поведінки (арк. справи 30, том 1);
- акту № 1 від 03 січня 2019 року про відмову ОСОБА_1 виконувати усне доручення директора Департаменту Токаревої О.А., складеного начальником відділу правового забезпечення Етенко Ю.А.за присутності заступника директора Департаменту - начальника управління соціального захисту населення Пирогової Н.Б.,заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг Пожарського Д.М. та завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм Шелаєвої Л.В. (арк. справи 31, том 1);
- акту від 03 січня 2019 року про відсутність ОСОБА_1 на роботі, складений заступником директора Департаменту - начальником управління у справах пільгової категорії громадян Романенко Л.М., начальником відділу управління персоналом Кічан Л.П.,начальником відділу правового забезпечення Етенко Ю.А.та начальником відділу з питань праці ХаритоновоюН.В. (арк. справи 32, том 1).
Наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 14 січня 2019 року №02-09/6/203-19 у зв'язку з потребою виправлення технічної помилки в преамбулі наказу директора Департаменту від 10 січня 2019 року №02-09/4/203-19 "Про відкриття дисциплінарного провадження" преамбулу наведеного наказу викладено в такій редакції: "Керуючись статтею 68, 69, 73 Закону України "Про державну службу" та у зв'язку з надходженням доповідних записок щодо порушення ОСОБА_1 . Присяги державного службовця від заступника директора департаменту - начальника управління соціального захисту населення Пирогової Н.Б. від 08 січня 2019 року, начальника відділу правового забезпечення Етенка Ю.А. від 08 січня 2019 року, завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм Шелаєвої Л.В. від 09 січня 2019 року, заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг Пожарського Д.М. від 04 січня 2019 року, службової записки завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм Шелаєвої Л.В. від 03 січня 2019 року щодо використання ОСОБА_1 службової техніки не в межах посадових обов'язків, акту від 03 січня 2019 року щодо проведення моніторингу ноутбука АСЕR за інвентирізаційним номером 101460011, доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу соціальних програм Бондаренко О.М. від 28 грудня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 від виконання завдання та від 10 січня 2019 року щодо виконання доручення, а також недотримання етичних норм поведінки, акту від 03 січня 2019 року про відмову ОСОБА_1 виконувати усне доручення директора Департаменту Токаревої О.А. доповідної записки начальника відділу діловодства, контролю, організації прийому та роботи із зверненням громадян ОСОБА_18 від 09 січня 2019 року щодо ненадання ОСОБА_1 пояснення, доповідної записки завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм Шелаєвої Л.В. від 03 січня 2019 року щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, акту від 03 січня 2019 року про відсутність ОСОБА_1 на роботі" (арк. справи 20, том 1).
10 січня 2019 року Протоколом №3/18 засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" Департаменту соціального захисту населення вирішено взяти до уваги повідомлення заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу соціальних програм Бондаренко О.М. про відсторонення її від прийняття рішень на час розгляду дисциплінарної справи стосовно завідувача сектору моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 та відсторонено її від прийняття рішень (арк. справи 33-34, том 1).
Згідно висновку від 15 січня 2019 року про наявність дисциплінарного проступку у діях завідувача сектору моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 щодо порушення Присяги державного службовця дисциплінарна комісія дійшла висновку, що до дисциплінарної справи додані копії документів та матеріалів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - порушення Присяги державного службовця, а саме: несумлінного виконання своїх обов'язків (невиконання доручень, відмова від виконання доручень), неповаги до прав інших державних службовців Департаменту, недотримання Конституції та законів України (наклеп, самовільне залишення робочого місця без повідомлення керівника), паплюження високого звання державного службовця (безпідставний виклик представників Національної поліції України, неетичний характер розмови та листування з керівництвом та іншими державними службовцями Департаменту) (арк. справи 49, том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача стало, зокрема, подання від 11 лютого 2019 року дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації на ім'я керівника державної служби директору Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревої О.А., в якому зазначено про доцільність рекомендувати застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення до ОСОБА_1 з посади державної служби завідувача сектору моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально-трудових відносин соціального діалогу за вчинення дисциплінарного проступку, яке передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" (арк. справи 15-18, том 1).
Означене подання підписали: голова комісії Романенко Л.М.- заступник директора Департамента, секретар комісії Етенко Ю.А.- начальник відділу правового забезпечення, члени комісії Пирогова Н.Б.- заступник директора Департаменту - начальник управління соціального захисту населення, Пожарський Д.М. -заступник начальника управління - начальник відділу реалізації пільг, Кічан Л.П.- начальник відділу з питань персоналу
Наказом директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації № 02-10/18-ос/205-19 від 14.02.2019 року "Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ." на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби - завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально-трудових відносин та соціального діалогу, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" у вигляді порушення Присяги державного службовця; звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально трудових відносин та соціального діалогу з 14.02.2019 за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу", а саме за несумлінне виконання своїх обов'язків (27.12.2018, 03.01.2019, 09.01.2019), неповаги до прав інших державних службовців Департаменту (03.01.2019, 09.01.2019), недотримання під час своєї діяльності Конституції та інших законів України (наклеп, самовільне залишення робочого місця без повідомлення керівника 03.01.2019), паплюження високого звання державного службовця, неетичний характер розмови з керівництвом та державними службовцями 03 січня 2019 року (арк. справи 14, том 1).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року в адміністративній справі №200/3099/19-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року,визнаний протиправним та скасований наказ директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " №02-10/18-ос/205-19 від 14 лютого 2019 року. ОСОБА_1 поновлена на посаді завідуючого сектора моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально-трудових відносин та соціального діалогу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (арк. справи 84-88, том 2 ).
Всі вищенаведені обставини не є спірними між сторонами. Спірними обставини між сторонами є правомірність дій відповідачів при розгляді дисциплінарної справи позивача, враховуючи, що останні складали документи, які згодом стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження відносно позивача. Зокрема, спірними обставинами, згідно заявлених позовних вимог позивачем є дотримання відповідачами вимог статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статей 4, 8 Закону України "Про державну службу" при розгляді дисциплінарного провадження проти позивача. Як визначає позивач, у даних правовідносинах в діях відповідачів був наявний конфлікт інтересів при розгляді її дисциплінарної справи.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 4 Закону України "Про державну службу" державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:
1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;
2) законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
3) професіоналізму - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;
4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;
5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;
6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;
7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;
8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов'язків;
9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;
10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.
Статтею 8 Закону України "Про державну службу" у редакції чинній на час спірних правовідносин передбачалось, що державний службовець зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
4) з повагою ставитися до державних символів України;
5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки;
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;
12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;
13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах. У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов'язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Закон України "Про запобігання корупції" № 1700 від 14 жовтня 2014 року визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" дія цього Закону поширюється, серед інших, на державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Частиною 2 статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
Отже, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.
Статтею 30 цього ж Закону визначено, що усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації (частина 1 статті 30 Закону).
Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа (частина 2 статті 30 Закону).
За приписами статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. До повноважень Національного агентства, згідно статті 11 Закону, серед іншого, віднесено надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
Для правильного вирішення даного спору, на думку суду, необхідно визначитися із поняттям "конфлікт інтересів". Як вже зазначалось судом за текстом даного рішення вище, чинний Закон України "Про запобігання корупції" виділив два його види:
- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац дев'ятий частини першої статті 1 Закону);
- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень(абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону).
Тобто, складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного) є:
приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові), а співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення:
реального конфлікту інтересів - приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення
дій під час виконання зазначених повноважень;
потенційного конфлікту інтересів - у сфері службових/представницьких повноважень наявний приватний інтерес, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення
дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи,
у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону).
Перелік самих стосунків не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення "у тому числі", тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу.
Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.
При цьому тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.
Означені вище судження знайшли також своє відображення у Методичних рекомендаціях щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №839 від 29 вересня 2017 року.
Водночас, у наведених Методичних рекомендаціях, наводиться наступний приклад: "До органу надійшла вимога щодо проведення службового розслідування у сфері, що координується і контролюється одним з заступників керівника цього органу, якому доручається внести керівнику органу пропозиції. Результати такого службового розслідування можуть мати наслідком ініціювання притягнення до дисциплінарної відповідальності вказаного заступника керівника органу, тому результати службового розслідування становлять приватний інтерес заступника, і він має у цьому випадку конфлікт інтересів".
Таким чином, розгляд відповідачами дисциплінарної справи позивача, враховуючи, що останніми також складались документи, які стали підставою для відкриття такої справи, вказує на конфлікт інтересів в їх діях.
Одночасно суд наголошує на тому, що прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів є самостійним складом правопорушення, встановлення якого знаходиться поза межами адміністративного судочинства.
Разом із цим, роблячи висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо заявлених вимог, суд на виконання положень пункту 4 частини 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України також зазначає в рішенні чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується також статтею 6 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку. Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод. При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, позивач вказав у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право, охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент прийняття рішення у справі, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Аналізуючи спірні правовідносини між позивачем та відповідачами, суд вважає, що юридично значущим результатом наведеної вище поведінки відповідачів для позивача було прийняття директором Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації наказу за № 02-10/18-ос/205-19 від 14 лютого 2019 року "Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. Однак, наведений наказ скасований в судовому порядку, а позивача поновлено на посаді. З огляду на наведене, порушені права позивача були повністю поновлені в судовому порядку.
Отже, на переконання суду, спірні дії відповідачів при розгляді дисциплінарної справи відносно позивача, що містять ознаки конфлікту інтересів, на час розгляду справи судом не впливають на права, обов'язки або на охоронюваний інтерес позивача, оскільки порушені права позивача були повністю поновлені в судовому порядку шляхом скасування наказу про її звільнення та поновлення на посаді.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Етенко Юлії Анатоліївни - начальника відділу правового забезпечення Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Кічан Людмили Пилипівни - начальника відділу з питань персоналу Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Романенко Людмили Миколаївни - заступника директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, Пожарського Дмитра Миколайовича - заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації - начальника управління у справах пільгової категорії громадян, Пирогової Наталі Борисівни - заступника директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації - начальника управління соціального захисту населення про визнання дій протиправними в частині невиконання вимог статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 4, 8 Закону України "Про державну службу", не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача звільненого від сплати судового збору.
Керуючись статями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Донецької облдержадміністрації про визнання дій суб'єкта владних повноважень Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації протиправними та незаконними в частині невиконання вимог статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 4, 8 Закону України "Про державну службу" при розгляді дисциплінарного провадження проти позивача, про визнання дій Етенко Юлії Анатоліївни , Кічан Людмили Пилипівни , Пожарського Дмитра Миколайовича , Пирогової Наталі Борисівни , Романенко Людмили Миколаївни протиправними в частині невиконання вимог статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 4, 8 Закону України "Про державну службу" при розгляді дисциплінарного провадження проти позивача, - відмовити у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 13 грудня 2019 року.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко