м. Вінниця
10 грудня 2019 р. Справа № 120/2392/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,
представника позивача: Путіліна Є.В.,
представника відповідача: Дубаневича О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Національного агентства з питань запобігання корупції
про: визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що Національним агентством з питань запобігання корупції проведено повну перевірку декларації поданої ОСОБА_1 за 2017 рік. За результатами вказаної перевірки відповідачем 24.05.2019 прийнято рішення №1484 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 », в якому зазначено, що декларантом внесено недостовірні відомості у декларацію. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем поза межами граничного строку для проведення повної перевірки, а тому, на думку позивача, воно є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 30.07.2019 року відкрито провадження в справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
23.08.2019 року від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що спірне рішення є законним, прийнятим відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за результатами перевірки декларації позивача, якою виявлено порушення позивачем антикорупційного законодавства України.
Також, відповідно до доводів відзиву, Національне агентство вважає твердження позивача стосовно порушення Національним агентством вимог Порядку №56 щодо строків проведення перевірки декларації позивача за 2017 рік безпідставними, оскільки Національним агентством вимоги Закону України "Про запобігання корупції" та Порядку №56, на які посилається позивач, порушені не були ( а. с. 51 - 66 ).
19.09.2019 року представником позивача подано відповідь на відзив ( а.с. 172 - 174 ).
Ухвалою суду від 22.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті ( а.с. 222 ).
У судовому засіданні 10.12.2019 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх доводами та доказами, наведеними в позовній заяв та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши усні пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив таке.
ОСОБА_1 , народний депутат України VIII скликання подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік.
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 30.01.2019 №287 «Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» доручено уповноваженим особам відповідача провести повну перевірку декларації позивача за 2017 рік.
У подальшому, рішенням відповідача від 29.03.2019 №887 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» продовжено строк проведення повної перевірки декларації на 30 календарних днів.
За результатами здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання, прийнято рішення від 24.05.2019 №1484, відповідно до якого:
1. Суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої) зазначив недостовірні відомості про об'єкти нерухомого майна (земельні ділянки та будинок), що належить члену сім'ї (дружині), про вартість на дату набуття у власність об'єктів нерухомого майна (земельної ділянки та квартири), що належать йому на праві власності, про дату набуття та характеристики об'єкта нерухомого майна (квартири), що належить йому на праві оренди, про вартість на дату набуття у власність та дату набуття легкових автомобілів, які належать члену сім'ї (дружині) на праві власності, про корпоративні права члена сім'ї (дружини), про юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування, а також член сім'ї (дружина), про розмір грошового активу, який належить йому та члену сім'ї (дружині), про членство суб'єкта декларування в організаціях та їх органах, чим не дотримав вимоги пунктів 2, 3, 5, 5-1, 8 та 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У діях суб'єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України.
2. Точність оцінки задекларованих активів транспортного засобу, що належить на праві власності члену сім'ї (дружині) не відповідає даним, отриманим з наявних джерел.
3. Наявність конфлікту інтересів не встановлено.
4. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 (далі по тексту - Закон України №1700-VII) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти (частина 4 статті 4 Закону України №1700-VII).
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Положеннями статті 50 Закону України №1700-VII визначено, що повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною 7 статті 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України №1700-VII, визначає Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10.02.2017 (далі по тексту - Порядок №56).
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 розділу ІІІ Порядку №56 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) складовими предмета повної перевірки декларації є: з'ясування достовірності задекларованих відомостей; з'ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення.
Повна перевірка проводиться на підставах, визначених Законом, у разі, якщо:
1) декларацію подано службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, суб'єктом декларування, який займає посаду, пов'язану з високим рівнем корупційних ризиків;
2) у поданій декларації виявлено невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю;
3) подана суб'єктом декларування декларація містить поле (поля), у якому (яких) суб'єкт декларування обрав позначку «Член сім'ї не надав інформацію» (у випадку, передбаченому частиною 7 статті 46 Закону);
4) Національне агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація має стосуватися конкретного суб'єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені;
5) Національне агентство встановило невідповідність рівня життя суб'єкта декларування задекларованим ним майну і доходам за результатами моніторингу способу життя такого суб'єкта декларування.
Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників Підрозділів.
Рішення про проведення перевірки має містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, суб'єкта (суб'єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), та визначену Законом підставу для повної перевірки, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Рішення про проведення перевірки може бути оскаржене в судовому порядку. Оскарження Рішення про проведення перевірки не зупиняє проведення повної перевірки декларації.
Початком здійснення повної перевірки декларації є наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки робочий день. Про початок проведення повної перевірки уповноважена особа Національного агентства не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.
У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до:
1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань;
2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
Отже, аналіз положень Порядку №56 свідчить про те, що повна перевірка декларацій чітко обмежена конкретними строками її проведення - 60 календарних днів; цей строк може бути продовжений, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.
Відповідно до п. 1 Розділу IV Порядку №56 за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації (далі - Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації).
Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації складається з таких частин: 1) вступна частина із зазначенням дати, номера та місця складання, назви Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації; 2) описова частина із зазначенням прізвища, імені, по батькові суб'єкта декларування, назви посади та органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або юридичної особи публічного права, правових підстав проведення повної перевірки декларації, переліку інформації, яка використовувалася під час здійснення повної перевірки декларації, складових предмета перевірки; 3) мотивувальна частина із зазначенням встановлених Національним агентством обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, якими Національне агентство керувалося при прийнятті Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, і положення закону, яким воно керувалося; 4) резолютивна частина із зазначенням висновку, якого Національне агентство дійшло за результатами здійснення повної перевірки декларації, можливості оскарження цього рішення в судовому порядку.
Пунктом 2 Розділу IV Порядку №56 передбачено, що під час повної перевірки декларації та прийняття Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації використовується лише інформація, отримана у законний спосіб.
Про закінчення проведення повної перевірки декларації Національне агентство письмово повідомляє суб'єкта декларування та надсилає Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації для ознайомлення. Зазначені дії можуть вчинятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобів поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, або неточну оцінку задекларованих активів, або наявність конфлікту інтересів, або ознаки незаконного збагачення, Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації надсилається суб'єкту декларування за допомогою засобів поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та програмних засобів Реєстру.
Рішення про проведення повної перевірки декларації розміщується протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття на веб-сайті Національного агентства, за винятком відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 Закону.
Рішення про проведення повної перевірки декларації може бути оскаржено суб'єктом декларування в судовому порядку.
Так, з урахуванням того, що рішення №287 «Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято 30.01.2019, враховуючи встановлені обставини справи щодо продовження терміну проведення повної перевірки декларації на 30 календарних днів, суд вважає, що повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 , за 2017 рік (виправлена) підлягала закінченню 30.04.2019.
Однак, оскаржуване рішення №1484 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправлена), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання» Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято 24.05.2019, тобто поза межами граничного 90-денного строку, встановленого для проведення повної перевірки.
Так, згідно з положеннями пункту 5 розділу III Порядку №56 повна перевірка декларації передбачає такі дії:
1) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації;
2) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу;
3) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу.
Як вже зазначалося вище, за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Таким чином, проведення перевірки Національним агентством декларації передбачає встановлену Порядком процедуру, яка визначає чітко визначену послідовність дій, результатом якої є обов'язкове прийняття рішення про проведення перевірки декларації.
Рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправлена), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання» прийнято, однак поза межами строків, передбачених для проведення такої перевірки позивача.
Так, проведення перевірки відповідно до статей 48 та 50 Закону України № 1700-VII визначено Порядком № 56. Згідно з цим порядком Національне агентство у особі відповідних структурних підрозділів за своїми обов'язками, які передбачені Законом України №1700-VII та Порядком №56, повинне здійснювати контроль та повну перевірку декларації особи згідно з чітко встановленою правовою процедурою, визначеною у ньому.
Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура повної перевірки декларацій особи Національним агентством встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
При цьому, суд зазначає, що важливість дотримання і неухильного виконання етапів процедури, зокрема, прийняття за її наслідками відповідного рішення, безпосередньо пов'язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується.
Дії або рішення суб'єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб'єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються).
Правомірне очікування виникає у особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб'єкта владних повноважень у особи наявне розумне сподівання, що стосовно неї суб'єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.
Наявність «законних очікувань» (які в кожному окремому випадку встановлює Суд) є передумовою для відповідного захисту. В свою чергу, умовою наявності законного очікування в розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Іншими словами, законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.
Тобто, недотримання власних процедур суб'єктом владних повноважень порушує законні очікування особи, порушує принципи правової визначеності, викликає у особи сумніви щодо прозорості та відкритості проведення перевірки, прийняття за її наслідками безстороннього, законного рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові від 10.04.2019 в адміністративній справі №826/16495/17 (адміністративне провадження № К/9901/62935/18), який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Зважаючи на те, що оскаржуване рішення Національного агентства з питань запобігання корупції прийнято лише 24.05.2019 року, тобто на 114 день з дня прийняття рішення про проведення повної перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено строки проведення перевірки декларації, передбачені Порядком №56.
Таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки та є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято з порушенням строків проведення перевірки, передбачених п. 12 Порядку № 56, суд дійшов до переконання про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 24.05.2019 №1484 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправлена), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання».
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.
Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України і на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції підлягають стягненню понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 24 травня 2019 року № 1484 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач: Національне агентство запобігання корупції ( бульвар Дружби народів, 28 м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452).
Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2019.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна