м. Вінниця
18 грудня 2019 р. Справа № 120/3567/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 24.04.2019 він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом із тим, рішенням від 08.05.2019 №997/11-32-3/04 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком по Списку №2 в зв'язку з відсутністю необхідного загального страхового стажу.
Не погоджуючись із також відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 20.11.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
11.12.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що наявний у позивача пільговий стаж становить 6 років 3 місяці 7 днів, а загальний - 26 років 1 місяць 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 24.04.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом із тим, рішенням від 08.05.2019 №997/11-32-3/04 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком по Списку №2. Відмовляючи у призначенні позивачу пенсії відповідач виходив із того, що згідно наданих документів, спеціальний стаж позивача складає 6 років 3 місяці 7 днів, а загальний - 26 років 1 місяць 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.
В даному ж випадку, обґрунтовуючи протиправність відмови відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 , представник позивача зазначає, що оскільки позивач просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, тому має місце призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування", положеннями якої визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Разом із тим, суд такі посилання представника позивача оцінює критично з огляду на наступне.
Так, по-перше, як особисто зазначає представник позивача у позовній заяві, 24.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком саме на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
По-друге, положення ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначають, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Таким чином, навіть у випадку звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», останній станом на дату звернення до відповідача не мав права на призначення відповідної пенсії, адже 60 років йому виповниться лише 31.01.2020 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів протиправності оскаржуваного рішення відповідача, заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Повний текст рішення складено 18.12.2019.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна