Справа № 211/1416/19
Провадження № 2/211/1060/19
іменем України
18 грудня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сарат Н.О.
при секретарі Зоріній С.М.
у відсутність сторін, розглянувши в судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив:
Позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, відповідно до договору купівлі-продажу від 29.09.1987 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Чорнобай З.Л., ОСОБА_5 за життя належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на спірне домоволодіння. Позивачі звернулись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак отримали відмову, у зв'язку з тим, що між спадкоємцями померлого існує спір. Просили суд визнати за ними право власності по ј частці житлового будинку з господарськими побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 05 квітня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, на позовних вимогах наполягають. Проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідачі до суду не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Як встановлено судом, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.09.1987 року Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 2901, належав житловий будинок з господарськими побудовами, розташований в АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві приватної власності в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі 221-195-50715 ( а.с. 14-15 копія договору, а.с. 16 - копія довідки).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер ( а.с. 12 - копія свідоцтва про смерть).
Після його смерті відкрилась спадщина на спірне домоволодіння, з заявами про прийняття спадщини з вернулись до нотаріуса дружина померлого ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 , однак нотаріус постановою від 17.01.2018 року відмовив їм у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , у зв'яжу з наявністю суперечки між спадкоємцями щодо розподілу спадщини між дружиною померлого ОСОБА_6 донькою ОСОБА_2 та іншими спадкоємцями за законом, донькою ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 ( а.с. 11 - копія постанови, а.с. 13 - копія свідоцтва про одруження).
Частина 1 статті 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ч. 1 ст. 1261 ЦК України).
Згідно статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4.15 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Мін'юсту від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на спірне домоволодіння, з заявами про прийняття спадщини з вернулись до нотаріуса дружина померлого ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 , однак нотаріус постановою від 17.01.2018 року відмовив їм у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , у зв'яжу з наявністю суперечки між спадкоємцями щодо розподілу спадщини між дружиною померлого ОСОБА_6 донькою ОСОБА_2 та іншими спадкоємцями за законом, донькою ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 ( а.с. 11 - копія постанови, а.с. 13 - копія свідоцтва про одруження).
Згідно частин 1,2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч.1 ст. 368 ЦК України).
Відповідно до частин 1,2 статті 370ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна,що є у спільній сумісній власності, крім випадків,установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (далі Лист № 24-753/0/4-13),, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно п. 1 Листа № 24-753/0/4-13, обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Вказане підтверджується також роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Так, на виконання ухвали суду Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою надано копію спадкової справи № 1067/2006, згідно матеріалів спадкової справи, з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися спадкоємці першої черги діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідачі по справі.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість визнати за позивачами право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1/4 частці спірного домоволодіння, оскільки спадкоємців четверо , троє дітей та дружина, частка кожного у спадщині 1/4 .
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачами вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 355, 368, 370, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 296 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 263, 265 ЦПК України,суд, -
вирішив:
позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/4 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,00 кв.м., житловою площею 49,20 кв.м.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/4 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,00 кв.м., житловою площею 49,20 кв.м.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня винесення судового рішення.
Суддя: Н. О. Сарат