ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 грудня 2019 року № 640/23497/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Амельохіна В.В., розглянувши питання про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд типової адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №1238ц від 28.10.2019р. про звільнення його з посади прокурора першого наглядового відділу за додержанням законів при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України; поновити позивача на посаді прокурора першого наглядового відділу за додержанням законів при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 29.10.2019р.; стягнути з Генеральної прокуратури України на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 29.10.2019р. і до моменту фактичного поновлення на роботі.
Оскаржуваним наказом №1238ц від 28.10.2019р. Генеральний прокурор керуючись статтею 9 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 1 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» звільнив ОСОБА_1 з посади прокурора першого наглядового відділу за додержанням законів при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури).
Позовні вимоги мотивовані тим, що положення Закону України «Про прокуратуру» не містять конкретних механізмів правового регулювання відносин, що пов'язані із питаннями щодо звільнення посадових/службових осіб в органах прокуратури у зв'язку з скороченням посад та ліквідацією органів прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Згідно приписів статті 51 Кодексу законів про працю України однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
У частині 1 статті 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Позивач зазначає, що розірвання трудового договору з працівником має супроводжуватися наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених саме КЗпП України, а також дотриманням установлених вимог при вивільненні працівника (попередження за 2 місяці про наступне вивільнення, врахування переважного права на залишення на роботі, наявність скорочення чисельності або штату працівників, змін в організації виробництва і праці тощо).
Крім того, позивач зазначає, що при звільненні позивача Генеральною прокуратурою України порушені норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019р. №113-ІХ та норми КЗпП України.
Зокрема, позивач вказує на те, що згідно з пунктом 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 113-ІХ передбачено, шо прокурори усіх рівнів мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надання згоди на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Пунктом 11 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 113-ІХ визначено, що атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Проте, до сьогоднішнього дня таких кадрових комісій Офісу Генерального прокурора не створено через відсутність такої установи як Офіс Генерального прокурора.
03.10.2019 наказом Генерального прокурора №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок).
Пунктом 9 розділу 1 Порядку визначено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форму типової заяви для прокурорів встановлено додатком 2 до цього Порядку,
04.10.2019 на офіційному сайті Генеральної прокуратури України на сторінці за посиланням: https://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec... оприлюднено оголошення про порядок подання прокурорами заяв для проходження атестації.
Відповідно до даного оголошення, « 04 жовтня 2019 року розпочинається прийом письмових заяв Генеральному прокурору від прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів) про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, прокурорів регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) - на посаду прокурора в обласних прокуратурах, прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів - на посаду прокурора в окружних прокуратурах відповідно та про їх намір пройти атестацію».
Пунктом 10 розділу І Порядку визначено, що вказані заяви подаються Генеральному прокурору до 15.10.2019 включно.
Позивач вказує на те, що сама форма такої заяви зазначена у Додатку 2 Порядку та містить ряд нелогічних та оціночних понять, які суперечать та не відповідають нормам чинного законодавства.
У той же час, відповідно до службової записки начальника відділу систематизації законодавства та узагальнення судової практики, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувають справи за позовами осіб, звільнених з посад прокурорів до Генеральної прокуратури України про, зокрема, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, прийнятого відповідно до ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», пп. 1 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» (прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), поновлення на роботі, які по-різному висловлені, але однакові по суті, а саме:
№ 640/22835/19 за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) про визнання дій протиправними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати;
№ 640/23040/19 за позовом ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, Прокуратури Дніпропетровської області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку;
№ 640/23330/19 за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України про поновлення на роботі;
№ 640/23396/19 за позовом ОСОБА_5 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
№ 640/23493/19 за позовом ОСОБА_6 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
№ 640/23669/19 за позовом ОСОБА_7 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди;
№ 640/22601/19 за позовом ОСОБА_8 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в сумі 75 000 грн.;
№ 640/23373/19 за позовом ОСОБА_9 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
№ 640/23512/19 за позовом ОСОБА_10 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та моральної шкоди,
№ 640/23545/19 за позовом ОСОБА_11 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії;
№ 640/23565/19 за позовом ОСОБА_12 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди;
№ 640/23627/19 за позовом ОСОБА_13 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними наказу, поновлення на посаді, зобов'язати вчинити дії;
№ 640/23644/19 за позовом ОСОБА_14 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
№ 640/23669/19 за позовом ОСОБА_7 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди;
№ 640/23871/19 за позовом ОСОБА_15 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
№ 640/23314/19 за позовом ОСОБА_16 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
№ 640/23424/19 за позовом ОСОБА_17 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
№ 640/23447/19 за позовом ОСОБА_18 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії по поновленню на посаді;
№ 640/23453/19 за позовом ОСОБА_19 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку;
№ 640/22839/19 за позовом ОСОБА_20 до Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) про поновлення на роботі;
№ 640/23041/19 за позовом ОСОБА_20 до Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) поновлення на роботі;
№ 640/23342/19 за позовом ОСОБА_21 до Генеральної прокуратури України про поновлення на роботі;
№ 640/23433/19 за позовом ОСОБА_22 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди;
№ 640/23674/19 за позовом ОСОБА_23 до Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, Генеральної прокуратури України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди;
№ 640/23266/19 за позовом ОСОБА_24 до Генеральної прокуратури України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, зобов'язання вчинити дії;
№ 640/23420/19 за позовом ОСОБА_25 до Генеральної прокуратури України (Офіс Генерального прокурора) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку;
№ 640/23535/19 за позовом ОСОБА_26 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії по поновленню на посаді;
№ 640/23384/19 за позовом ОСОБА_27 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
№ 640/23454/19 за позовом ОСОБА_28 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов'язання вчинити дії;
№ 640/22703/19 за позовом ОСОБА_29 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання прийняти відповідне рішення.
Як у адміністративній справі №640/23497/19, так і у вищезазначених справах, підставами звільнення позивачів є положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури).
Таким чином, адміністративна справа №640/23497/19 та вище перелічені справи є типовими адміністративними справами, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Отже, є достатні підстави вважати, що адміністративна справа №640/23497/19 може бути передана до Верховного Суду для вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 290, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Вирішити питання про відкриття провадження у зразковій справі №640/23497/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України щодо скасування наказу від 28.10.2019р. №1238ц, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Суддя В.В. Амельохін