Справа № 564/1842/19
06 грудня 2019 року м. Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Олійник П. В.
з участю секретаря Рубельського О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивачі звернулись до суду з позовною заявою, в якій просять усунути їм перешкоди у користуванні належним їм будинком АДРЕСА_1 визнавши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позовних вимог посилаютьться на те, що вони є власниками будинку АДРЕСА_1 . У даному будинку зареєстрований колишній співмешканець ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 2004 року, тобто протягом 15-ти років не проживає за зареєстрованим місцем проживання, тому звернулись до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Позивачі в судове засідання не з'явились, звернулись до суду з заявами про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити. Не заперечують проти винесення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся неодноразово у встановленому законом порядку та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади України.
За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленого та можливим, за згодою позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши думку позивача та покази свідків, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що позивачі є власниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.04.2019 року серії ННТ462831 ОСОБА_1 належить 1/3 частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.04.2019 року серії ННТ462832 ОСОБА_3 належить 1/3 частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.04.2019 року серії ННТ462833 ОСОБА_2 належить 1/3 частина житлового будинку з надвірними будівлями за вказаною адресою.
Згідно копії будинкової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 ), вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований у зазначеному будинку.
Судом встановлено, що відповідач не проживає в будинку позивача з 2004 року, а лише зареєстрований.
Позивачі просять захистити їх право, як власників будинку, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування будинком, власниками якого вони є.
Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У правовій позиції Судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі №6-709цс16 зазначається, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Статтею 150 ЖК України передбачене право громадян, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), користуватись ним для особистого проживання членів їх сімей і право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд, дарувати, продавати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до норм Житлового кодексу України до членів сім'ї власника житлового приміщення належать: чоловік або дружина власника, їх діти та батьки; членами сім'ї власника жилого приміщення може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Так, якщо особа, яка не є членом сім'ї власника, не погоджується на добровільне зняття з реєстрації місця проживання, власник житлового приміщення, може звернутись до відповідних органів із заявою та документами, які підтверджують, що саме він є власником житлового приміщення (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, інформаційна довідка та ін.). Вказані документи є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання. Крім цього, він в будь-який час може звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації. Аналіз цих норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
За таких обставин суд вважає, що в наявності є порушене право позивачів, за захистом якого спрямоване їх звернення до суду. Отже, відповідно до положень ст.391 ЦК позивачі як власники майна мають право вимагати усунення перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що відповідач відсутній за місцем реєстрації без поважних причин протягом 15 років. Отже, право відповідача на користування чужим майном (спірним будинком) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна.
Оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відповідач по справі, будучи зареєстрованим у спірному будинку та в якому проживають та сплачують комунальні послуги позивачі, перешкоджає користуванню останнім належним їм майном через необхідність нести додаткові витрати по оплаті комунальних послуг.
Таким чином, в судовому засіданні повністю доведено обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачів. Судом не встановлено обставин, які перешкоджали б визнанню ОСОБА_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_2 , а тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 317, 319,405 ЦК України, ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач 1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 .
Позивач 2: ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_2 .
Позивач 3: ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2019 року.
СуддяП. В. Олійник