16 грудня 2019 року Справа № 160/7459/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -
встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 05.08.2019 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16210-53/64 від 04.02.2019 та № Ф-16210-53/64 від 14.05.2019.
2. Ухвалою суду від 09.08.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в адміністративній справі № 160/7459/19, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті спору та витребувано докази.
3. 04.09.2019 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками та доказом направлення позивачу.
4. Перевіривши матеріали справи судом було встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16210-53/64 від 04.02.2019 та № Ф-16210-53/64 від 14.05.2019 з пропущенням строку звернення до суду, тому ухвалою суду від 10.09.2019 адміністративний позов залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
5. 16.09.2019 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив з доказом її направлення відповідачу.
6. 23.09.2019 на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2019 позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
7. Ухвалою суду від 25.09.2019:
- клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволено;
- визнано поважними причини пропуску строку звернення та поновити строк звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки);
- продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини другої статті 257, статті 262 КАС України.
щодо строку розгляду справи
8. Розглянута справа є важливою для позивача, потребувала особливої ретельності, чим обумовлений строк її розгляду судом.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
9. ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець 16.11.1995.
10. Позивач з липня 2007 року не здійснював підприємницьку діяльність та не подавав звітність, податковий орган не проводив перевірку стосовно позивача, до відповідача не надавались бухгалтерські та інші документи.
11. З липня 2012 року позивач працював найманим працівником і отримував заробітну плат, а роботодавцями нараховувся на заробітну плату та сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
12. 08.04.2019 відбулась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
13. З інформації тексту вимоги № Ф-16210-53/64 акт перевірки перед її формуванням податковим органом не складався.
14. Відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку «інших документів», оскільки не підтверджують суми виплат (доходу).
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
15. Відповідач проти позову заперечив повністю зазначивши, що Інструкцією № 449 зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн.
16. Податкова звітність позивачем не подавалась, доходів він не отримував, як наслідок, повинен був сплачувати (враховуючи зміни до Закону України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01.01.2017, що стосується платників, які перебувають на загальній системі оподаткування та якими не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року) суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Отже, за 2017 рік ця сума була 3 200 грн (мінімальна заробітна плата) х 22% = 704 грн/місяць, 2018 рік 3 723 грн х 22% = 819,06 грн/місяць. Мінімальний страховий внесок за кожен місяць 2019 року складає 918,06 грн, тобто добуток мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску (4 173 грн х 22% = 918,06 грн).
17. Згідно даних інформаційної системи контролюючого органу платнику податків був нарахований єдиний соціальний внесок за 2017 рік у сумі 8 448 грн (704 х 12 місяців), за 2018 рік у сумі 9 828,72 грн (819,06 х 12 місяців), за І квартал 2019 року у сумі 2 754,18 грн (918,06 х 3 місяці).
18. Станом на 31.01.2019 у позивача загальна заборгованість складала 18 276,72 грн (8 448 грн + 9 828,72 грн), яка не сплачена платником податків станом на 04.02.2019.
19. Станом на 30.04.2019 у позивача загальна заборгованість складає 21 030,90 грн (8 448 грн + 9 828,72 грн + 2 754,18 грн), яка не сплачена платником податків станом на 14.05.2019.
20. ФОП ОСОБА_1 була платником єдиного соціального внеску як фізична особа-підприємець до 08.04.2019.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
21. ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.11.1995, номер запису 22240170000013415, що вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В00 № 333254 (а.с.12).
22. 04.02.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області станом на 31.01.2019 сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 № Ф-16210-53/64 на суму боргу 18 276,72 грн (а.с.10).
23. Припинення діяльності фізичної особи-підприємця зареєстровано 08.04.2019, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 22240060003013415.
24. 14.05.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області станом на 30.04.2019 сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-16210-53/64 на суму боргу 21 030,90 грн (а.с.10).
25. В інтегрованій картці платника з обліку єдиного внеску здійснено наступні записи (а.с.28-29):
- 09.02.2018 нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік, нарахування єдиного внеску № 3483492/еv від 09.02.2018 термін сплати 09.02.2018 на суму 8 448 грн;
- 09.02.2018 збільшено недоїмки невизначений документ №?, нарахування єдиного внеску № 3483492/еv від 09.02.2018 на суму 8 448 грн;
- 19.04.2018 нараховано ОСОБА_2 , в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 6143947/еv від 19.04.2018 терміном сплати 19.04.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.04.2018 збільшено недоїмки невизначений документ №?, нарахування єдиного внеску № 6143947/еv від 19.04.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.07.2018 нараховано ОСОБА_2 , втому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 7526591/еv від 19.07.2018 термін сплати 19.07.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.07.2018 збільшено недоїмки невизначений документ №? по нарахування єдиного внеску № 7526591/еv від 19.07.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.10.2018 нараховано ОСОБА_2 , втому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 8922593/еv від 19.10.2018 терміном сплати 19.10.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.10.2018 збільшено недоїмки невизначений документ №? по нарахування єдиного внеску № 8922593/еv від 19.10.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 31.12.2018 сальдо на початок року 15 819,54 грн;
- 21.01.2019 нараховано ОСОБА_2 , втому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 170000/еv від 21.01.2019 терміном сплати 21.01.2019 на суму 2 457,18 грн;
- 21.01.2019 збільшено недоїмки невизначений документ №? по нарахування єдиного внеску № 170000/еv від 21.01.2019 на суму 2 457,18 грн;
- 19.04.2019 нараховано ОСОБА_2 , втому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 3089318/еv від 19.04.2019 терміном сплати 19.04.2019 на суму 2 754,18 грн;
- 19.04.2019 збільшено недоїмки невизначений документ №? по нарахування єдиного внеску № 3089318/еv від 19.04.2019 на суму 2 754,18 грн;
- 30.04.2019 недоїмка у розмірі 21 030,90 грн.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
26. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
27. Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:
- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
28. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
29. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина четверта статті 6 Закону № 2464-VI).
30. База нарахування єдиного внеску визначається згідно статті 7 Закону № 2464-VI, а саме, єдиний внесок нараховується:
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;
Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
31. Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
32. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п'ята статті 8 Закону № 2464-VI).
33. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
34. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).
35. Згідно частини першої статті 25 Закону № 2464-VI:
- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;
- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;
- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
36. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі - Інструкція № 449).
37. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
38. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
39. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
40. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
41. «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
42. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі.
43. Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.
44. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
45. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).
46. Згідно з розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
47. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:
- нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);
- нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);
- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
48. Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що оскаржувані у цій справі вимоги про сплату боргу (недоїмки) сформовані у зв'язку із автоматичним внесенням до інтегрованої картки платника (ІКП) зобов'язань зі сплати сум єдиного внеску.
49. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, як підставу формування вимоги про сплату боргу (недоїмки), та пункт 4 Розділу VI Інструкції № 449.
50. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
51. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).
52. Порядок 1) нарахування, 2) обчислення та 3) сплати єдиного внеску визначені відповідними статтями Закону № 2464-VI.
53. Нарахування єдиного внеску здійснює платник, правильність здійсненого нарахування - перевіряє орган доходів і зборів (пункти 2, 3 частини другої статті 6, Частина третя статті 9. Звітність про нарахування подає платник (частина двадцять восьма статті 8). Донарахування здійснює орган доходів і зборів із застосування штрафних санкцій (пункт 3 частини одинадцятої статті 25).
54. Обчислення єдиного внеску здійснюється (стаття 9 Закону № 2464-VI):
а) платником: обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464-VI).
б) органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464-VI: обчислення єдиного внеску, здійснюється на підставі (частина третя статті 9 Закону № 2464-VI):
- актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску;
- звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів;
- бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
55. Таким чином, частина третя статті 9 Закону № 2464-VI встановлює чіткий перелік документів (в подальшому доказів у судовому процесі), на підставі яких органами доходів і зборів здійснюється обчислення єдиного внеску.
56. В розглянутому спорі:
- акти перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску - не складались, перевірка в порядку пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI - не проводилась;
- звітність платником до органів доходів і зборів з нарахованими в ІКП сумами внеску - не подавалась;
- бухгалтерські та інші документи - не перевірялись.
(щодо вчинення запису в ІКП)
57. При вчиненні в ІКП записів були відсутні первинні документи, визначені пунктом 2 розділу І Порядку № 422.
58. В розглянутому спорі були відсутніми й підстави автоматичного відкриття ІКП, визначені розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422.
59. Відповідач не обґрунтував підстав та унормування процедури автоматичного відкриття ІКП та внесення в нього записів.
(щодо формування вимоги)
60. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією № 449.
61. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі: актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.
62. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 надсилання платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки) передбачено у трьох випадках:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
63. Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
64. Таким чином, в розглянутих правовідносинах первісно мала б бути обчислена недоїмка, в порядку частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, однак, як зазначено вище, відповідне обчислення відповідачем не здійснено та не оформлено.
65. Доводи відповідача про достатність відомостей облікових даних з інформаційної системи для внесення відомостей в ІКП, обчислення недоїмки по єдиному внеску та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідають вищенаведеним нормам права, оскільки відповідач не застосував та не виконав вимоги частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, а користувався пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449, акту нижчої юридичної сили.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
66. Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із завдання адміністративного судочинства, та оцінює процедуру прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на відповідність статті 19 Конституції України.
67. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, судом встановлено, що звітність платником єдиного внеску не надавалась, обчислення сум недоїмки по єдиному внеску та відображення нарахувань в інтегрованій картці здійснено органом доходів і зборів без проведення перевірки, у порядку встановленому ПК України.
68. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
69. Суд зазначає, що заявлений спір є майновим, отже вирішення спору пов'язане із правом позивача на мирне володіння майном, охоронюваним статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції, тому суд враховує й норми статей 6, 13 Конвенції.
70. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
71. Вказаний висновок підтверджений ЄСПЛ також у рішенні по справі «Лелас проти Хорватії» (заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року).
72. Таким чином, недодержання встановленої законом процедури прийняття суб'єктом владних повноважень рішення призводить до незаконності рішення, що неодноразово зазначав Верховний Суд та відображено у чисельній практиці Європейського суду з прав людини.
73. Оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) прийняті всупереч порядку, встановленому частиною третьою статті 9 Закону № 2464-VI (у формі незастосування) та пунктам 3, 4 Розділу VI Інструкції № 449 (у формі неправильного застосування).
74. В розглянутому спорі, у разі відмови у задоволенні позову та визнання правомірними оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки), які є виконавчими документами, суду належало б зазначити про додержання органом доходів і зборів частини третьої статті 3 статті 9 Закону № 2464-VI.
75. Однак, фактично здійснені послідовні дії відповідача - відкриття ІКП в 2018 році, внесення записів за попередні та поточні періоди, формування вимог про сплату борги (недоїмки) - не є вчиненими у законному порядку та спосіб, отже є протиправними та такими, що порушують права та законні інтересі позивача та суперечать принципу належного урядування.
76. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що позивач, як платник єдиного внеску був зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, проте відповідачем не додержано порядок (процедуру) його обчислення, внесення відомостей до ІПК здійснено за відсутності відповідного нормативного врегулювання, що призвело до протиправного формування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
77. Здійснюючи контроль легальності у розглянутому спорі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення, у зв'язку із чим на користь позивача присуджуються витрати на сплату судового збору.
78. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
79. Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856; вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.
80. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16210-53/64 від 04.02.2019 на суму 18 76,72 грн, сформовану Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
81. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16210-53/64 від 14.05.2019 на суму 21 030,90 грн, сформовану Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
82. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.
83. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
84. Повне рішення складено 16.12.2019.
Суддя І.О. Верба