копія
22 листопада 2019 року Справа № 160/10254/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «ЕНЕРГО-ПХМ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
21.10.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «ЕНЕРГО-ПХМ», в якій позивач просить стягнути з Приватного підприємства «ЕНЕРГО-ПХМ» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2017 рік у розмірі 32199,17 грн.
В обґрунтування позовної заяви вказано, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017 р., у зв'язку із чим нараховано адміністративно-господарську санкцію в означеному розмірі, яку добровільно не сплачено.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/10254/19 передана на розгляд судді Віхровій В.С.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/10254/19 у спрощеному провадженні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 р. позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Судом виконані усі вимоги КАС України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, роз'яснення їх прав та обов'язків як учасника судового процесу.
Станом на дату винесення рішення по справі, відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (надалі - Закон №875) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ч.1 ст.19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 ст.19 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «ЕНЕРГО-ПХМ» (код ЄДРПОУ 36569045) перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Приватним підприємством «ЕНЕРГО-ПХМ» було направлено до Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік №03-07/7237 від 11.09.2019 року за формою №10-ПІ.
Звіт за 2017 рік було отримано позивачем 11.09.2019 р.
У вказаному звіті зазначено:
середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 12;
з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (осіб) -;
кількість інвалідів - штатних працівників, які працюють на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб) -;
фонд оплати праці штатних працівників (тис.грн.) - 772776;
середньорічна заробітна плата штатного працівника - 64398;
сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.) -.
Таким чином, у поданому звіті відповідачем зазначені нульові показники середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (осіб), кількості інвалідів - штатних працівників, які працюють на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб) та сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Тобто, з поданого звіту вбачається не виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що згідно інформації про подання у 2017 році звітів за формою №3-ПН, відповідачем до центру зайнятості протягом 2017 року означені звіти не подавались.
Відповідно до статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону №875-ХІІ, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно - господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 ст. 20 Закону №875 самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю у 2017 році, відповідач до 17.04.2018 р. має самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 32199,17 грн.
Викладене підтверджується, серед іншого, наявним в матеріалах справи розрахунком суми адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.
На підставі п.5 Положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Постанови КМУ від 31 січня 2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», фахівцем І категорії відділу забезпечення зайнятості та соціального захисту осіб з інвалідністю Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, здійснено аналіз правильності розрахунків в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів ПП «ЕНЕРГО-ПХМ» (ЄДРПОУ 36569045) за 2017 рік на підставі звіту.
За результатами здійсненого аналізу було сформоване Повідомлення №2 правильності розрахунків у поданому ПП «ЕНЕРГО-ПХМ» (ЄДРПОУ 36569045) звіті 10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2017 рік від 17.09.2019 р., в якому міститься розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій , яка обрахована у розмірі 32199,17 грн. та яку запропоновано відповідачу сплатити протягом 3-х днів з дня отримання повідомлення.
Станом на час ухвалення рішення по справі доказів сплати суми нарахованих санкцій до суду не надані.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №875, підприємства, установи, організацій громадські організації осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформація: необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонд соціального захисту інвалідів про працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, положення статті ст.18 Закону №875, які кореспондується з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про зайнятість населення», де визначений порядок інформуванні відповідного центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштуванні осіб з інвалідністю.
Згідно абзацу 3 частини 2 розділу 2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організації та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціально захищеності інвалідів в Україні» №70 від 31.01.2007, інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідність роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою затвердженою Міністерством соціальної політики України
Аналіз вищезазначених норм законодавства дав можливість суду у цій справі встановити, що законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані:
виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,
створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;
звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Відтак, на підприємство покладається обов'язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.
При цьому, Законом №875 також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.
Підсумовуючи викладене, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем покладених на нього обов'язків, зокрема, по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу, у зв'язку із чим позивачем правомірно застосовані до ПП «ЕНЕРГО-ПХМ» адміністративно-господарські санкції у розмірі 32199,17 грн. та з огляду на відсутність доказів добровільної сплати вказаної суми санкцій, остання підлягає стягненню з відповідача.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За наведених обставин у сукупності, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється з огляду на положення ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «ЕНЕРГО-ПХМ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - задовольнити;
Стягнути з Приватного підприємства «ЕНЕРГО-ПХМ» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2017 рік у розмірі 32199,17 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.С. Віхрова
Рішення не набрало законної сили 22.11.19
Суддя В.С. Віхрова
Згідно з оригіналом
Помічник судді Ю.Ю. Ковтун