20 листопада 2019 року Справа № 160/8236/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЦарікової О.В.,
секретаря судового засіданняБезрученко К.В.,
за участі:
представника позивача Григоренка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмов, -
27 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської міської митниці ДФС, в якій позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100030/2019/000147/2 від 30.05.2019, №UA100000/2019/000157/2 від 07.06.2019; визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA100030/2019/00269 від 30.05.2019 та № UA100030/2019/00280 від 07.06.2019.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що з метою митного оформлення товару, придбаного за умовами договору поставки № 09.07.18 від 09.07.2018, укладеного між позивачем/покупцем та іноземною компанією AVKUN TRADING, LLC, позивач подав до Київської міської митниці ДФС електронні митні декларації UA100030/2019/403250 від 30.05.2019 та UA100030/2019/403645 від 07.06.2019 разом з товаросупроводжуючими документами на вантаж.
Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним кодексом України, а саме - за ціною договору.
Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів: №UA100030/2019/000147/2 від 30.05.2019, №UA100000/2019/000157/2 від 07.06.2019, визначивши при цьому митну вартість товару за резервним методом та виставив картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA100030/2019/00269 від 30.05.2019, №UA100030/2019/00280 від 07.06.2019.
Як видно з оскаржуваних рішень, відповідач повідомив декларанта про те, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, як вказав позивач, ним до митного органу було подано всі документи, які містили повні та достовірні відомості щодо складових митної вартості ввезених товарів.
Позивач зазначив, що оскаржувані рішення Київської міської митниці ДФС є протиправними, оскільки прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання, а тому підлягають скасуванню судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8236/19 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Підготовче засідання призначено на 02 жовтня 2019 року Останнє судове засідання відбулось 20 листопада 2019 року.
09 жовтня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час митного контролю ЕМД №UA 100030/2019/403250 від 30.05.2019 та №UA 100030/2019/403645 від 07.06.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Також, під час здійснення Київською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями ЕМД №UA100030/2019/403250 від 30.05.2019 та №UA100030/2019/403645 від 07.06.2019, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
- в інвойсах від 23.05.2019 №220519 - 1 і від 30.05.2019 №280519-1 та контракті від 09.07.2018 №09.07.18 не зазначено умови оплати за товар;
- відповідно до пункту 3.8 контракту від 09.07.2018 №09.07.18 в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсів від 23.05.2019 №220519 - 1 та від 30.05.2019 №280519-1 товар поставляється на умовах СІР- ОСОБА_1 (термін СІР «страхування та фрахт/перевезення» означає, що продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли товар передано в місті призначення, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт/перевезення) - до ціни товару відповідно до пункту 3.8 контракту не включено витрати на транспортування та страхування;
- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІР витрат й ризиків, пов'язаних з транспортуванням та страхуванням товару в місце призначення; відповідно до п. 5.1 контракту від 09.07.2018 №09.07.18 товар повинен мати належне маркування, разом із тим, відомості щодо включення вартості маркування у ціну товару відсутні.
Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
23 жовтня 2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій викладені заперечення позивача проти доводів відповідача та наведено доводи, аналогічні тим, що вказані в адміністративному позові.
20 листопада 2019 року представник позивача надав пояснення до відзиву, в яких наведено судову практику на обгрунтування позиції позивача.
У судовому засіданні 20 листопада 2019 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача в судове засідання 20 листопада 2019 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомив. Подавав до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року відповідачу - Київській міській митниці ДФС було відмовлено у задоволенні заяви від 15.11.2019 року за (вх. №66066/19) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що між 09.07.18 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» (ТОВ «ІСТ», далі - Покупець) та AVKUN TRADING, LLC (адреса реєстрації: One Commerce Center, 1201 N.Orange St.. Suite 762, Wilmington, New Castle County, DE 19801, USA; адреса представництва: 71 Tutrakan blvd., 7003 Rousse, Bulgaria; Постачальник) укладено Договір поставки №09.07.18 на поставку товарів.
До вказаного договору сторонами підписані додаткові угоди №1 від 16.07.2018 та №2 від 29.05.2019.
У травні 2019 року згідно з умовами Договору та з метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу електронну митну декларацію (скорочено - ЕМД) №UA 100030/2019/403250 від 30.05.2019, в якій задекларовано до розмитнення наступний товар: електрична апаратура для комутації побутового призначення, не призначена для коаксіальних кабелів та друкованих схем, для напруги 220В: Розетки-98880 шт., Блоки (розетка+розетка, вимикач+ розетка)-360 шт., Колодки під подовжувачі -7010 шт., Вилки -3500 шт., Торгівельна марка VIKO, виробник: PANASONIC LIFE SOLUTION ELEKTRIK SANAYI VE TICARET A.S., країна виробництва - ТR (Туреччина) на суму 48827,62 USD (доларів США) загальною вагою брутто 21424,18 кг..
Разом з ЕМД №UA 100030/2019/403250 від 30.05.2019 декларантом подано INVOCE №220519-1 від 23.05.2019 року, автотранспортна накладна СМR №270519 від 27.05.2019, документ про походження товару INVOCE №220519-1 від 23.05.2019; книжка МДП - САRNEТ TIR RХ83228582 від 27.05.2019, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - комерційна пропозиція OFFER б/н від 23.05.2019; страховий поліс - INSURANCE POLICY №97021910000047 від 27.05.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - зокрема, Висновок експерта №ГО-1264 від 30.05.2019; зовнішньоекономічний договір (Контракт) - Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018; доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткова угода № 1 від 16.07.2018 року та додаткова угода № 2 від 29.05.2019 року, лист б/н від 30.05.2019.
07 червня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» з метою митного оформлення ввезеного товару було подано відповідачу електронну митну декларацію №UA 100030/2019/403645, в якій задекларовано до розмитнення наступний товар: електрична апаратура для комутації побутового призначення, не призначена для коаксіальних кабелів та друкованих схем, для напруги 220В: розетки -136474 шт., розетки (комп'ютер, телефон) - 3192 шт., блоки - 1380 шт., колодки під подовжувачі - 9450 шт.; розгалужувач (двійники, трійники, перехідники) -340 шт.. Торгівельна марка Gunsan, виробник: GUNSAN ELEKTRIK MALZEMELERI SAN.VE TIC.A.S., країна виробництва - ТR (Туреччина) на суму 52542,48 USD, загальною вагою брутто 20765,95 кг..
До ЕМД №UA 100030/2019/403645 від 07.06.2019 позивачем було подано INVOCE №280519-1 від 30.05.2019, автотранспортна накладна СМR №040619 від 04.06.2019, документ про походження товару №280519-1 від 30.05.2019; книжка МДП - САRNEТ TIR RХ 83228835 від 04.06.2019 року, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - комерційна пропозиція OFFER б/н від 30.05.2019; страховий поліс -INSURANCE POLICY №97021910000049 від 04.06.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - зокрема, Висновок експерта №ГО-1326 від 06.06.2019; зовнішньоекономічний договір (Контракт) - Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткова угода № 1 від 16.07.2018 року та додаткова угода № 2 від 29.05.2019 року, лист б/н від 07.06.2019
Митна вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Київською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:
- №UA100030/2019/000147/2 від 30.05.2019, яким відкориговано митну вартість товару, заявленого до розмитнення за ЕМД №UA 100030/2019/403250 від 30.05.2019, та визначено її за резервним методом і винесено картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00269 від 30.05.2019,
- №UA100000/2019/000157/2 від 07.06.2019, яким відкориговано митну вартість товару, заявленого до розмитнення за ЕМД №UA 100030/2019/403645 від 07.06.2019 та визначено її за резервним методом і винесено картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів№ UA100030/2019/00280 від 07.06.2019.
Як встановлено з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, підставою для їх винесення стало те, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
- в інвойсах від 23.05.2019 №220519 - 1 і від 30.05.2019 №280519-1 та контракті від 09.07.2018 №09.07.18 не зазначено умови оплати за товар;
- відповідно до пункту 3.8 контракту від 09.07.2018 №09.07.18 в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсів від 23.05.2019 №220519 - 1 та від 30.05.2019 №280519-1 товар поставляється на умовах СІР-Дніпро (термін СІР «страхування та фрахт/перевезення» означає, що продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли товар передано в місті призначення, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт/перевезення) - до ціни товару відповідно до пункту 3.8 контракту не включено витрати на транспортування та страхування;
- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІР витрат й ризиків, пов'язаних з транспортуванням та страхуванням товару в місце призначення; відповідно до п. 5.1 контракту від 09.07.2018 №09.07.18 товар повинен мати належне маркування, разом із тим відомості щодо включення вартості маркування у ціну товару відсутні.
Надаючи оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Оцінюючи посилання митного органу, що в інвойсах від 23.05.2019 №220519 - 1 і від 30.05.2019 №280519-1 та контракті від 09.07.2018 №09.07.18 не зазначено умови оплати за товар, суд зазначає таке.
За умовами даного Договору поставки, з урахуванням додаткових угод від 09.07.2018 №1 та від 29.05.2019 №2 сторонами визначено:
п.2.1. - покупець замовляє, а постачальник, будучи торговим представником виробників електричної та освітлювальної фурнітури, за їх дорученням та від свого імені, постачає товар на умовах цього Договору;
п.3.1. - загальна сума Договору складається з суми усіх рахунків за цим Договором;
п.3.5. - товар, який придбано Покупцем згідно з Договором передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Договору;
п.3.6. - оплата товару Покупцем за Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця;
п.3.8. - ціну товару за цим Договором поставки сформовано згідно з умовами поставки, які зазначено в рахунках на відповідну партію товару. В ціну товару включені вартість тари та упаковки;
п.3.9. - оплата товару Покупцем за Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок за наступними реквізитами: Отримувач: PANASONIC LIFE SOLUTION ELEKTRIK SANAYI VE TICARET A.S., Abdurrahmangazi Mah. Ebubekir Cad. №44 34887 Sancaktepe, Istambul Turkey, Банк бенефіціара: GARANTI. Branch: PENDIK TICARI (Branch code:1669) Адреса: Orta Mahallesi Latife Hanim Sokak №6/А Pendik - Istambul. Turkey. SWIFT TGBATRISXXX IBAN TR 830006200166900009007808;
п.4.1. - поставка товару буде здійснюватися партіями, які узгоджуються з Покупцем на умовах СІР-Дніпро (Інкотермс 2010);
п.4.2. - умови поставки можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у рахунках-фактурах на відповідну партію товару.
Отже, умови договору від 09.07.2018 №09.07.18 передбачають умови оплати за товар.
Посилання відповідача на відсутність в інвойсах від 23.05.2019 №220519 - 1 та від 30.05.2019 №280519-1 умов оплати за товар є недоречними, оскільки рахунок-фактура (інвойс) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар, затвердженої форми рахунку- фактури чи рахунку - проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.
Стосовно доводів митного органу про те, що відповідно до пункту 3.8 Договору від 09.07.2018 №09.07.18 в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсів від 23.05.2019 №220519 - 1 і від 30.05.2019 №280519-1 товар поставляється на умовах СІР-Дніпро (термін СІР «страхування та фрахт/перевезення» означає, що продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли товар передано в місті призначення, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт/перевезення) - до ціни товару відповідно до пункту 3.8 Договору не включено витрати на транспортування та страхування і про те, що декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІР витрат й ризиків, пов'язаних з транспортуванням та страхуванням товару в місце призначення; відповідно до п.5.1 Договору від 09.07.2018 №09.07.18 товар повинен мати належне маркування, разом із тим, відомості щодо включення вартості маркування у ціну товару відсутні, суд виходить з такого.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIР ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміна CIP на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
Таким чином, поставка товару на умовах CIР зобов'язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Відтак, додаткові витрати на транспортування товару позивачем не понесено.
Також, судом встановлено, що наведеними умовами поставки CIР (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари та упаковки. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п.3.8. договору як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Договору. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги про відшкодування витрат на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки.
Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на страхування товарів.
Таким чином, відповідно до умов поставки за договором №09.07.18 від 09.07.2018 та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару, тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що доводи, зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості №UA100030/2019/000147/2 від 30.05.2019, №UA100000/2019/000157/2 від 07.06.2019 не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.
Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вказав Верховний Суд в постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 (адміністративне провадження №К/9901/17106/19) зі змісту приписів розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обгрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до частин 4,5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість заявленого до розмитнення товару.
Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
У свою чергу, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100030/2019/000147/2 від 30.05.2019, №UA100000/2019/000157/2 від 07.06.2019 та визнання протиправними і скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00269 від 30.05.2019 та №UA100030/2019/00280 від 07.06.2019 та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 132, 194, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» (пр. Гагаріна, буд. 92, кв. 44, м.Дніпро, 49000, і.к. 41648343) до Київської міської митниці ДФС (вул. Бульвар Вацлава Гавеля, 8-а, м.Київ, 03124, і.к. 39422888) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС від 30.05.2019 №UA100030/2019/000147/2.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС від 07.06.2019 №UA100000/2019/000157/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 30.05.2019 № UA100030/2019/00269.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 07.06.2019 № UA100030/2019/00280.
Стягнути з Київської міської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» (і.к. 41648343) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 10425 (десять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 70 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 02 грудня 2019 року.
Суддя О.В. Царікова