справа № 361/5033/18
провадження № 2/361/665/19
02.12.2019
Іменем України
02 грудня 2019 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Петришин Н.М.
за участю секретаря: Плиси В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Виклад обставин та зміст позовних вимог, з якими звертається позивач
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що із відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого у них, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився син - ОСОБА_4 . Однак, спільне життя у сторін не склалося, тому рішенням суду шлюб між ними розірвано. Дитина проживає з матір'ю. Позивач стверджує, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий рівень позивач не може забезпечити, тому вважає, що батько, як здорова та працездатна особа, зможе сплачувати аліменти на утримання спільного сина у розмірі 15 590, 00 грн. щомісячно, оскільки працює в ТОВ «ВІАЛ-ВІЗІОН» на посаді директора, а також є його засновником. Крім того, відповідач має у власності нерухоме майно, транспортні засоби, інші особи на його утриманні не перебувають, тому позивач вважає, що батько зможе сплачувати аліменти на утримання сина у вказаному розмірі, тому й звернулася із даним позовом до суду.
Позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог
05 грудня 2018 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов визнав частково, щодо стягнення аліментів на утримання дитини не заперечує, однак не в заявленому позивачем розмірі. ОСОБА_2 вважає, що такий розмір аліментів є безпідставним, необґрунтованим та недоведеним, виходячи із наступного. Після розірвання шлюбу, відповідач, як батько, надавав та продовжує надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дитини, про що свідчать роздруківки грошових переказів на ім'я ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що виключно за його кошти укладалися договори про надання медичної допомоги дитині клінікою «Ісіда», проводився відпочинок позивача з дитиною за кордоном, за внесками батька, син утримується в дитячому садочку « Умничка ». До того ж, за рахунок відповідача здійснювалися поточні витрати, зокрема, придбання одягу, взуття, іграшок та продуктів харчування для дитини. Такі витрати відповідач мав можливість нести до того часу, поки не звільнився з посади директора ТОВ «Віал-Візіон». На час подачі відзиву, відповідач стверджує, що він не працює, поточних доходів не має, однак від обов'язку утримувати свою дитину не відмовляється, так як має деякі заощадження та вважає, що зможе сплачувати аліменти в розмірі 3 000 грн. щомісячно.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. (а.с. 42).
13 червня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог шляхом їх зменшення. Згідно поданої заяви позивач просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на свою користь на утримання сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн. щомісячно, починаючи з 15 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 103).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з урахуванням уточненої суми аліментів у розмірі 10 000 грн. щомісячно та просили їх задовольнити.
Представник відповідач ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві та просив стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі 3 000 грн. щомісячно.
Обставини справи, що встановлені судом
Матеріалами справи встановлено, що 07 вересня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрували шлюб у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1579, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві.
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19 серпня 2016 року Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився - ОСОБА_4 . Батьками у свідоцтві про його народження зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано (а.с.4).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що ОСОБА_2 є власником 1/2 частки земельної ділянки площею 0.1582 га, кадастровий номер - 3221287201:01:037:0055 (а.с. 15).
З інформації стосовно звернення 0-1872744122 видно, що 25.11.2016 р. за фізичною особою з ІПН - НОМЕР_3 , зареєстровано автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2008 року випуску (а.с. 16).
За інформацією стосовно звернення 0-2120715807, за тими ж параметрами вбачається, що за фізичною особою з ІПН - НОМЕР_3 , 08.08.2018 р . зареєстровано автомобіль BMW X1, 2014 року випуску (а.с. 17).
Згідно відомостей з трудової книжки серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 прийнятий на посаду директора ТОВ «Віал-Візіон» 10.02.2016 року та звільнений з посади за власним бажанням 02.11.2018 року (а.с. 61).
Із довідки № ВВ1 від 07.11.2018 р. вбачається, що ОСОБА_2 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ВІАЛ-ВІЗІОН» з 10.02.2016 року по 02.11.2018 року на посаді директора. Дохід за період із 01.11.2017 р. по 31.10.2018 р. склав 33 902, 91 грн. (а.с. 64).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, наданих Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, на ім'я ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2017 року по 3 квартал 2018 року, джерелами отриманих доходів за вказаний період є заробітна плата ТОВ «ВІАЛ-ВІЗІОН» в загальному розмірі 46 802 грн. 91 коп. та продаж рухомого майна ТОВ «БОГДАН ТРЕЙД-ІН» на суму 319 800 грн. 00 коп. (а.с. 79).
Згідно довідки від 26.09.2019 р. за № СВ00-000001, ОСОБА_2 працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СВ-СИСТЕМ» з 06.03.2019 року на посаді директора. Дохід за період з 06.03.2019 р. по 31.08.2019 р. склав 27 125, 00 грн. (а.с. 124).
Із виписки, наданої Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» по картковому рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_2 вбачається, що його прихід за період з 03.11.2018 р. по 26.03.2019 р. складає 640 540, 31 грн. (витрати - 680 755,62 грн.) (а.с. 136-142).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до статті 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. ч. 1,2,3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду із відповідним позовом (п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року).
За змістом ст. ст. 181,182 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначені розміру аліментів суд, враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Як передбачено ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів.
У відповідності Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Матеріалами справи встановлено, що домовленості про сплату аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує, що батьки мають нести рівну участь в утриманні дитини.
Звертаючись до суду з вимогами про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо необхідності їх стягнення саме в розмірі 10 000 грн. щомісячно, як і не доведено, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в такому розмірі.
Визнаючи позовні вимоги в сумі 3 000 грн. щомісячно, відповідачем у відзиві зазначено, що він є безробітним, проте, з урахуванням заощаджень зможе сплачувати аліменти в такому розмірі.
При розгляді даної справи, встановлено, що матеріальний стан відповідача дозволяє сплачувати аліменти у розмірі більшому, ніж встановлений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Наведене підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача, наявністю в нього авто та офіційним працевлаштуванням останнього.
З огляду на викладені обставини, врахувавши положення норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини, одержувача та платника аліментів, враховуючи те, що відповідач є фізично здоровою та працездатною особою, не має на утриманні інших осіб, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом стягнення із відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі по 4 000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Щодо судових витрат
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладені норми чинного законодавства, та враховуючи ті обставини, що позивач звільнена від сплати судового збору, стягненню із відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 704,60 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 13, 76, 81, 89, 263-265, 274, 352, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 4 000 (чотири тисячі ) грн. щомісячно, починаючи з 15 серпня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704, 60 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.М. Петришин