КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
29 листопада 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі:
секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А.
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1
захисника Харченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ? адвоката Харченка Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13.09.2019, -
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.09.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок на користь держави.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду захисник Харченко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій він просить апеляційний суд скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13.09.2019 щодо ОСОБА_3 та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається на неповноту з'ясування судом фактичних обставин справи та неналежну оцінку наявним по справі доказам, на формальне вивчення справи, необґрунтованість та необ'єктивність її розгляду. Зокрема апелянт зауважує на тому, що ОСОБА_3 не керував автомобілем, його працівники поліції не зупиняли, що також підтвердив інспектор поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не відстороняли від керування транспортним засобом.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №179096 від 16.07.2019 вбачається, що ОСОБА_1 16.07.2019 о 01 год. 05 хв. на вул. Деміївській, 13 в м.Києві керував автомобілем "TOYOTA", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп?яніння, огляд на стан сп?яніння проводився за допомогою алкотестера "Драгер" Alcotest прилад №ANHK-0543 тест №1831 у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.9. а) ПДР України.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Харченка С.В. та самого ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, їх пояснення, дослідивши в присутності учасників письмові матеріали справи, з'ясувавши питання, які виникли під час такого дослідження, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляції, суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ст.280 КУпАП передбачено обов?язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону дотримано не було, що підтверджується слідуючим.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №179096 від 16.07.2019 ОСОБА_5 ставиться в вину керування транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп?янніня є не лише наявність достатніх підстав вважати, що водій перебуває у стані сп?яніння, а й та обставина, що він у такому стані він керував транспортним засобом.
Тобто факт перебування водія в стані сп'яніння повинен бути в нерозривному зв'язку з керуванням цією особою транспортним засобом в такому стані.
Так, в судовому засіданні від 29.11.2019 ОСОБА_1 показав суду, що коли підійшли працівники поліції його автомобіль стояв, він, тобто ОСОБА_1 , сидів на місці водія, пив пиво. На пасажирському сидінні знаходився його товариш. В автомобілі працював лише кондиціонер, бо було спекотно. Поліцейські попросили повернути колесо до бордюра, що він, тобто ОСОБА_1 , і зробив. Потім за це на нього склали протокол. На питання суду навіщо проходив огляд якщо не керував транспортним засобом, пояснив, що поліцейські йому повідомили, що вони можуть перевірити кожного на Драгер.
Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_6 від 16.07.2019 слідує, що він бачив як невідомий йому громадянин, який був одягнений в футболку та штани, сидів за кермом транспортного засобу "TOYOTA", д.н.з. НОМЕР_1 , та розпивав алкогольні напої, а саме пиво. Після цього, о 00 год. 55 хв. вказане авто поїхало. В цей час проїздив патрульний автомобіль і він, тобто ОСОБА_6 , повідомив поліцейських про те, що побачив (а.с. 6).
Відповідно до пояснень інспектора ОСОБА_4 , які він надав безпосередньо суду першої інстанції і які відображені в оскаржуваній постанові, 16.07.2019 на лінію 102 надійшов виклик від свідка про те, що водій таксі, д.н.з. НОМЕР_1 , вживає алкогольні напої та керує вказаним автомобілем, при цьому свідок описав марку, реєстраційний номер авто та зовнішній вид водія. Зазначена інформація була передана від заступника командира ОСОБА_8 екіпаж був найближчим до місця події і ми виїхали на перевірку. Коли приїхали на місце, стояв автомобіль з ввімкненими фарами, двигун працював. Водій на пояснення інспектора відповів, що намагався підвезти товариша, проте заблукав. На запитання інспектора, чи вживав алкогольні напої сказав спочатку, що ні, але згодом підтвердив що випив, проте незначну кількість.
Отже вказаними поясненнями підтверджується, що працівники поліції не зупиняли автомобіль "TOYOTA", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що є обов?язковою ознакою для складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п.2.9. а) ПДР України і, відповідно, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний відеозапис з нагрудної камери поліцейського, однак відтворити його не видається за можливе через його механічне пошкодження (наявність дірок).
Разом з тим письмові пояснення свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та акт огляду на стан сп?яніння не доводять того, що ОСОБА_1 виконував функцію водія (керував транспортним засобом), вони лише засвідчують результат пройденого ОСОБА_1 алкотесту на приладі "Драгер".
Крім того звертають на себе увагу і пояснення ОСОБА_1 , викладені ним в протоколі про адміністративне правопорушення: "З протоколом не згоден. Стояв на місці, не керуючи авто. Випив пива та збирався йти додому" (а.с. 1).
Вказані пояснення цілком співпадають з тими, які він надавав суду.
При цьому, невідсторонення водія від керування транспортним засобом попри приписи ст.266 КУпАП, додатково підтверджує, що ОСОБА_1 , перебуваючи в автомобілі, не мав наміру рухатись на ньому.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Між тим, згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що транспортний засіб "TOYOTA", д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції і що ОСОБА_1 ним керував, то вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена у поза розумний сумнів.
Відтак, сукупність вищенаведених обставин приводять до висновку, що оскаржувана постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 13.09.2019 підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника Харченка Сергія Вікторовича задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13.09.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення і стягненням судового збору, ? скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 752/15133/19
Апеляційне провадження № 33/824/3795/2019
Суддя у першій інстанції - Шкірай М.І.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.