Справа № 682/1392/19
Провадження № 2/682/631/2019
03 грудня 2019 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Маршал І.М.,
секретаря Мелашенко О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Бацей Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ СК «Інгосстрах», ПАТ «Приватбанк» про стягнення страхового відшкодування, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ СК «Інгосстрах» та ПАТ «Приватбанк» про стягнення страхового відшкодування. В обґрунтування позову позивач вказував, що 17.01.2016 року між сином позивача ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «ІНГОСТРАХ» був укладений договір комплексного страхування власника карткового рахунку №DNHEZKF-160H1N0. Згідно п. 4.1 Предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи, а також пов'язані із страхуванням на випадок непередбачених фінансових витрат внаслідок втрати Страхувальником роботи.
Даний договір страхування був укладений ОСОБА_2 у зв'язку з укладенням договору № SAMDNWFC00022379936 від 07.12.2015 року про надання кредитного ліміту та отриманням картки «Універсальна»/GOLD, емітованої ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», тому Вигодонабувачем за даним договором є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відповідно до п.7.2 Договору комплексного страхування від 17.01.2016 року розмір страхової суми у сплаченому періоді не може перевищувати заборгованість застрахованої особи перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по зазначеній у розділі 6 даного договору картці на останню дату місяця, що передує оплаті. Відповідно до п.13.1.1. Правил добровільного страхування від нещасних випадків ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» страховик здійснює страхову виплату у разі смерті (загибелі) застрахованої особи внаслідок нещасного випадку вигодонабувачу або, якщо Вигодонабувач не був призначений у Договорі страхування або помер, спадкоємцю застрахованої особи у розмірі 100% страхової суми.
26.02.2017 року стався страховий випадок - ОСОБА_2 помер внаслідок нещасного випадку. Позивач вказує, що є спадкоємцем ОСОБА_2 .
Станом на 28.06.2017 р. заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк» становила 3831,79 грн., яка була сплачено позивачем після смерті сина.
26.04.2018 року позивач звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» з заявою про виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи, однак позивачу було відмовлено в виплаті страхового відшкодування на підставі п.9.5 Договору - зв'язку з несплатою страхового платежу.
Позивач вважає відмову ПрАТ «Страхова Компанія «Інгосстрах» безпідставною, оскільки відповідно до умов договору страхування, зокрема, п.9.2 Договору оплата страхових платежів здійснювалась щомісячно шляхом перерахування з карткового рахунку картки «Універсальна»/Gold, емітованої ПАТ КБ «Приватбанк» і відповідно до п.4.5 страховим агентом за цим договором є ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі договору доручення на виконання страхових агентських послуг №2 від 03.01.2014 року, який і є відповідальним за сплату щомісячних страхових платежів. Згідно виписки з карткового рахунку саме відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» протягом 2016 - 2018 р.р. щомісячно перераховував страхові платежі (премії) згідно договору добровільного страхування з карткового рахунку ОСОБА_2 на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», а тому вини Страхувальника в несплаті щомісячного платежу за лютий 2017 р. немає.
Оскільки ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» не виконала взятих на себе зобов'язань по виплаті страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, а ПАТ КБ «Приватбанк» не належним чином виконав свої зобов'язання по перерахуванню страхового платежу за лютий 2017 року, позивач вважає, що з них солідарно підлягає стягненню на його користь як спадкоємця страхування в розмірі заборгованості за договором кредитного ліміту - 3831,79 грн.
Оскільки протягом 20 днів після одержання заяви та необхідних документів позивачу не було сплачено страхове відшкодування, з відповідачів підлягає стягненню три проценти річних від простроченої суми за період з 17.05.2018 року по день винесення судом рішення. На час подачі позову до суду дана сума становить 70, 86, грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні просила у позові відмовити. Суду пояснила, що підтримує відзив на позовну заяву та вважає, що відповідач діяв відповідно до умов договору, який існував між ОСОБА_2 та банком.
Представник ПрАТ СК «Інгосстрах» до суду не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, у відзиві на позов просив проводити судовий розгляд у відсутності їх повноважного представника, у позові просив відмовити.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши письмові докази, суд знаходить вимоги позову не обґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової ( матеріальної) та моральної шкоди особі, інші юридичні факти.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Згідно положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору( ст.. 979 ЦК).
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором( ст. 983 ЦК).
Сторонами договору страхування є, відповідно до ст.984 ЦК, - страховик, яким є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності, та страхувальник, яким може бути фізична або юридична особа.
Страхувальник зобов'язаний:1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором; 2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; 3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним; 4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення; 5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника( ст. 989 ЦК ).
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком( ст. 990 ЦК ).
Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови( ст. 991 ЦК).
У разі смерті страхувальника, який уклав договір майнового страхування, його права та обов'язки переходять до осіб, які одержали це майно у спадщину.
В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть перейти до третіх осіб лише за згодою страховика, якщо інше не встановлено договором страхування.
У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третьої особи, його права та обов'язки можуть перейти до цієї особи або до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов'язки щодо охорони прав та інтересів застрахованої особи( ст. 994 ЦК).
Договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.
Якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред'явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не встановлено договором.
Страхувальник або страховик може відмовитися від договору страхування в інших випадках, встановлених договором.
Якщо страхувальник або страховик відмовився від договору страхування, договір припиняється( ст. 997 ЦК).
Судом встановлено, що 17.01.2016 року між ОСОБА_2 та ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» укладений Договір комплексного страхування власника карткового рахунку №№DNHEZKF -160H1N0 . Застрахованою особою за договором є також ОСОБА_2 .
Предметом договору у відповідності до п.4.1 є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи, а також із збитками внаслідок непередбачених фінансових витрат у зв'язку зі звільненням страхувальника з роботи не з його ініціативи.
Відповідно до укладеного договору п.7.2. розмір страхової суми у сплаченому періоді не може перевищувати заборгованість Застрахованої особи перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по зазначеній у розділі 6 даного Договору картці на останню дату місяця, що передує сплаченому періоду.
Під час дії договору страхування розмір страхового платежу на відповідний сплачений період змінюється відповідно до розміру страхової суми.
Пункт 8 договору визначає строк дії - цей договір діє 12 місяців, та включає дванадцять сплачуємих періодів страхування. При цьому договір набуває чинності з дати вказаної в договорі страхування періодів страхування, але не раніш фактичної сплати страхового платежу на поточний рахунок Страховика. Цей Договір лонгується на такий же строк у разі сплати наступних страхових платежів, якщо жодний з учасників договору не заявить про бажання його припинити.
Сплачуємий період страхування - 1 календарний місяць. Сплачуємий період починається з 00 год. 00 хв. першого календарного дня календарного місяця, але не раніш фактичної сплати страхового платежу, та закінчується в 24 год.00 хв. останнього календарного дня календарного місяця.
Пункт 9.5. договору визначає, що у разі несплати щомісячного страхового платежу до 24 год. 00 хв. першого календарного дня з наступного за сплаченим періодом цей Договір припиняє свою дію і ніякі виплати страхового відшкодування за ним не здійснюється.
П. 2.2. Умов страхування до договору визначає, що сторони домовилися, що зазначені в п.7.2. договору розмір страхової суми та в п.7.3. договору розмір щомісячного страхового платежу, визначено на дату укладення договору страхування. Під час дії договору страхування вказані розміри можуть змінюватися без укладання письмової додаткової угоди сторонами. Розмір страхової суми у сплаченому періоді визначається пропорційно сплаченому розміру страхового платежу та не може перевищувати заборгованість Застрахованої особи перед кредитором по зазначеній у розділі 6 даного Договору картці на останній календарний день календарного місяця попереднього сплачуємому.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
12.12.2017 року позивач ОСОБА_1 повідомив страхову, що застрахована особа загинула в ДТП, тобто про страховий випадок.
Згідно ст. 8 ЗУ «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і лише з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страховим випадком згідно Правил страхування та п.7.1. договору визнається: ризик А- смерть Застрахованої особи, яка настала внаслідок нещасного випадку, згідно Правил №1 (Правила добровільного страхування від нещасних випадків).
Згідно приміток п. 10.2. договору страхування цей договір заключено на підставі усної заяви Страхувальника. Страхувальник ознайомлений з Правилами страхування та умовами страхування. Умови страхування є невід'ємною частиною цього Договору.
Як спадкоємець померлого, позивач звернувся до страхової компанії ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» із заявою про виплату страхового відшкодування 26.04.2018.
У виплаті відшкодування страхова компанія відмовила листом від 08.05.2018 посилаючись на п.9.5. договору - у зв'язку із несплатою або неповною сплатою страхового платежу.
Згідно ст. 10 Закону України «Про страхування» страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Частини 1, 2 ст. 9 Закону «Про страхування» дають визначення поняттям страхова сума та страхова виплата, а саме:
- страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
- страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Договором (п.7) визначені розміри страхового платежу (страхової премії) та їх часток, а також страхової суми, які змінюються у відповідності від заборгованості Страхувальника перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що утворилась внаслідок користування Застрахованою особою відповідними послугами банку.
Порядок Сплати страхових премій (страхових платежів) встановлений п. 8, 9 договору, а саме, згідно п. 8 договору цей договір діє 12 місяців з 17.01.2016 року по 16.01.2017 року 00:00:00 включно та включає дванадцять сплачуємих періодів страхування. При цьому договір набуває чинності з дати вказаної в договорі страхування, але не раніш фактичної сплати страхового платежу на поточний рахунок страховика. Цей договір лонгується на такий же строк у разі сплати наступних страхових платежів, якщо жодний з учасників договору не заявить про бажання його припинити.
Сплачуємий період страхування - 1 (один) календарний місяць. Сплачуємий період починається з 00 год. 00 хв. першого календарного дня календарного місяця, але не раніш фактичної сплати страхового платежу, та закінчиться в 24 год.00 хв. останнього календарного дня календарного місяця.
Пункти 9.1.-9.4. договору передбачають, що страхові платежі здійснюються за реквізитами на рахунок ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, ЄДРПОУ 33248430. Способом оплати є щомісячний платіж з карткового рахунку страхувальника. Страховий платіж вважається сплаченим з моменту надходження безготівкових коштів або внесення готівки на вищевказаний рахунок страховика. Під час сплати страхового платежу страхувальник зобов'язаний в призначенні платежу вказати наступне: «Страхова премія за договором № DNHEZKF-160H1N0 від 17.01.2016 р.».
Як вбачається з письмових доказів, щомісячні регулярні платежі на момент смерті застрахованої особи були сплачені за договором № DNHEZKF-160H1N0 від 17.01.2016 року.
Як слідує з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_2 26.01.2017 року картку поповнено - внесено кошти в сумі 2650 грн. і внаслідок такого поповнення існуюча заборгованість, яка станом на 23.01.2017 року складала саме 2650 грн. сплачена в повному об'ємі. І надалі до кінця січня місяця 2017 року карткою з встановленим лімітом не користувалися. 01.02.2017 року відбулося автоматичне списання строкових відсотків за використання кредитного ліміту в сумі 74, 83 грн. та зняття готівки в банкоматі в розмірі 1000 грн. з ліміту.
Таким чином, відповідно до вищевказаних пунктів договору, у лютому 2017 року мав сплатитися страховий платіж за січень 2017 року. Оскільки у січні 2017 року заборгованість за кредитним лімітом відсутня, а розмір страхової суми у сплаченому періоді визначається пропорційно сплаченому розміру страхового платежу та не може перевищувати заборгованість застрахованої особи перед кредитором по зазначеній у розділі 6 даного Договору картці на останній календарний день календарного місяця попереднього сплачуємому, то і сплачувати страхових платежів не було підстав.
За таких обставин, у разі відсутності заборгованості Страхувальника за наведеними в п.7.3. послугами/сервісами на останню дату місяця, що передує сплачуваному, страховий платіж не нараховується, а Договір не період такого місячного періоду щодо Застрахованої особи не діє.
Страховик не здійснює страхову виплату за будь-якими випадками, що трапилися в період Договору, за який не було сплачено страховий платіж, а такі випадки не вважаються страховими.
Тобто, наступного за січнем (чергового) страхового платежу у лютому 2017 року страхувальником здійснено не було. Відтак, при системному аналізі п. 8 договору страхування виходить, що сплачуємий період страхування, який оплатила застрахована особа є: з 17.01.2017 року по 16.02.2017 року. В свою чергу, як зазначено вище, смерть страхувальника настала 26.02.2017 року.
Згідно п.9.5. зазначеного договору страхування у разі несплати щомісячного страхового платежу до 24 год. 00 хв. першого календарного дня наступного за сплаченим періодом цей Договір припиняє свою дію і ніякі виплати страхового відшкодування за ним не здійснюються. З цим кореспондуються норми п.2.1.3 та пп. 1, 2 п. 4.2. Умов страхування до договору, згідно яких цей договір припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені цим договором строки. Не визнаються страховими випадками події, а саме смерть застрахованої особи, яка настала внаслідок нещасного випадку до моменту набрання чинності цим договором або після припинення дії цього договору.
Оскільки на момент смерті застрахованої особи 26.02.2017 року договір страхування припинив свою дію, у виплаті страхового відшкодування було правомірно відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 ,82, 229,259,264,265 ЦПК, суд, -
У позові ОСОБА_1 до ПАТ СК «Інгосстрах», ПАТ «Приватбанк» про стягнення страхового відшкодування,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст виготовлено 12.12.2019.
Суддя Маршал І. М.