ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 грудня 2019 року м. Київ № 640/21220/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання позивача про розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - з викликом учасників справи,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Служби безпеки України про:
- визнання бездіяльності Служби безпеки України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, - протиправною;
- зобов'язання Службу безпеки України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік у розмірі 70497,00 грн;
- стягнення зі Служби безпеки України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби ОСОБА_1 за період з 16 серпня по 22 жовтня 2019 року у розмірі 72293,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи з метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення обставин справи.
Суд, розглянувши подане клопотання, при його вирішенні виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, викладені письмово позиції сторін, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного встановлення обставин справи відсутня необхідність проведення публічних слухань справи, а відтак, підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 257, 262 КАС України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №640/21220/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з викликом учасників справи, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак