Справа № 643/8842/19
Провадження № 1-кп/643/1118/19
12.12.2019
12 грудня 2019 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019220470001825, внесеному до ЄРДР від 10.04.2019 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -
В проваджені Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за вищевказаними обвинувальними актами.
Прокурор в ході судового засідання звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Потерпілі в судове засідання не з'явились.
Обвинувачений та сторона захисту заперечували щодо заявленого прокурором клопотання, посилаючись на те, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України і є усі підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Вислухавши думку учасників судового процесу, вивчивши доводи заявленого клопотання, суд вважає клопотанням прокурора таким, що підлягає задоволенню, виходячи із такого.
Так, встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає.
Відповідно до правил ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Положеннями ст. 178 КПК України визначений перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим, стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність утриманців, майновий стан тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
По справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обвинувачується у вчинені злочину, постала перед компетентними органами.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням обставин справи, з метою об'єктивного встановлення істини по справі, забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати виконанню судового рішення, вчинити інше правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, а також те, що у суду відсутні будь-які відомості щодо постійного заробітку, стану здоров'я, сімейного стану, як наявність малолітніх, неповнолітніх дітей або осіб на утриманні тощо, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 на 60 діб.
Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, суду не надано.
Доводи обвинуваченого та його захисника щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, нічим не підтверджено, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, продовжують існувати.
Далі, обвинувачений ОСОБА_5 заявив про відмову від захисника ОСОБА_4 , т.я., на думку обвинуваченого, захисник не здійснює професійну діяльність, а саме, не узгоджує з ним правову позицію захисту, не спілкується тощо.
Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію обвинуваченого та в свою чергу зазначив, що дійсно, виникли розбіжності та суперечності щодо позиції захисту.
Вислухавши адвоката ОСОБА_4 , прокурора, який заперечував щодо заяви ОСОБА_5 , суд дійшов до такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно.
Так, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях від 25.07.2019 за №3845 ОСОБА_5 призначено адвоката ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст. 46 КПК України захисник не має право взяти на себе захист іншої особи або надавати неї правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
Таким чином, оскільки захисник підтвердив обставини, на які посилається обвинувачений, враховуючи правила КПК України, з метою уникнення порушення щодо здійснення права на захист обвинуваченого, суд вважає за необхідне прийняти відмову від захисника ОСОБА_4 .
Між тим, обвинувачений одночасно заявив клопотання про надання йому захисника, т.я. самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів не має можливості, через відсутність грошових коштів не має можливості запросити адвоката особисто.
Відповідно до положень ст. 49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно та постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
Отже, як встановлено, обвинувачений бажає, щоб його інтереси під час судового розгляду захищав захисник уповноважений на надання безоплатної правової допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46,49,78, 177, 178, 183, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 діб, тобто до 09.02.2020.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Прийняти відмову від захисника ОСОБА_4 .
Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та забезпечити прибуття адвоката у відкрите судове засідання у приміщення Московського районного суду м. Харкова, яке призначене на 05.02.2010 о 11:00 за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 38-«є», каб. № 7.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її оголошення лише в частині продовження дії запобіжного заходу. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1