Справа № 615/1467/19
Провадження № 2/615/508/19
16 грудня 2019 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Товстолужського О. В.,
при секретареві Неділько І.О.,
розглянувши в спрощеному провадженні в заочному порядку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22.10.2019 року до Валківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначено, що 13.07.2017 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду підписавши заяву разом із «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банкывських послуг. ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором щодо погашення кредиту не виконує, в зв'язку з чим станом на 14.07.2019 року має заборгованість - 11 783,55 грн.
Позивач вимагає стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.07.2017 року у розмірі 11 783,55 грн та судовий збір в сумі 1921,00 грн.
08.11.2019 року ухвалою судді Валківського районного суду Харківської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надходило.
Ухвалу судді від 08.11.2019 року відповідач отримав 16.11.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення, однак, у встановлений судом строк не надіслав до суду відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивача в порядку, передбаченому ст.ст. 279, 280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 13.07.2017 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, згідно змісту якого, відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 3500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Вказані обставини підтверджено долученою до позову копією анкети-заяви від 13.07.2017 року, яка містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення ним з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, які разом становлять договір про надання банківських послуг (кредитний договір).(а.с.8)
Отже, уклавши кредитний договір, сторони погодили його істотні умови, які визначені Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку.
Згідно умов договору позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1.1.2.1.1. Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, визначені цим розділом Умов та Правил, та розділом Умов та Правил про надання відповідної послуги, до якого позичальник приєднався шляхом підписання заяви про приєднання.
Пунктом 2.1.1.5.1. Умов встановлено обов'язок позичальника щодо погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених п. 2.1.1.3.1., 2.1.1.3.2. цього договору.
Як витікає з п. 2.1.1.6.2. Умов, на підставі статті 1056 Цивільного кодексу України, банк має право в будь-який час відмовитись від надання клієнту передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі за наявності обставин, яке явно свідчать про те, що наданий клієнтові кредит своєчасно не буде повернений. Сторони узгодили, що визнання обставини як такої, яка явно свідчить про те, що кредит своєчасно буде повернений, здійснюється банком одноосібно, на власний розсуд та узгодження з клієнтом не потребує.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та не сплатив платежі по відсоткам, а також іншим витратам відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором - зобов'язання за вказаним договором належним чином відповідач не виконав.
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги умови кредитного договору та розрахунок наведений позивачем.
За відсутності заперечень з боку відповідача судом встановлено, що у ОСОБА_1 станом на 14.07.2019 року утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 11783, 55 грн, а саме: 5992,18 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4409,38 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 344,68 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 0,00 грн - заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, процентів та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також судом встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 умов договору позивачем нараховано штрафні санкції, а саме: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 537,31 грн - штраф (процентна складова).
Що стосується даних позовних вимог про стягнення з відповідача штрафів (фіксованої частини та процентної складової), суд зазначає наступне.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов'язку новим, або приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з положенням ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 року у справі № 554/2743/14-ц.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача штрафів (фіксованої частини в розмірі 500,00 грн та процентної складової в розмірі 537,31 грн).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та з врахуванням ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати в розмірі 1751,95 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 625, 1054 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», (р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, заборгованість за кредитним договором б/н від 13.07.2017 року в сумі 10 746 (десять тисяч сімсот сорок шість) грн 24 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1751 (одна тисяча сімсот п'ятдесят одну) грн 95 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Товстолужський