Справа № 420/5211/19
16 грудня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування Рішення від 11.03.2019р. №5025 "Про відмову у призначенні пенсії", стягнення пенсії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку №1; скасувати Рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 11.03.2019р. №5025 "Про відмову у призначенні пенсії"; стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначену ОСОБА_1 пенсію з 25.09.2018р. по 31.12.2019р., та з 01.03.2019р. по момент прийняття судом рішення у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього пільгового стажу для призначення пенсії за віком по Списку №1. Зокрема, на шахті «Ленінській» ВО «Свердловантрацит» у період з 03.09.1990р. по 27.09.1992р. ОСОБА_1 працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею на дільниці підготовчих робіт; з 23.04.1993р. по 10.08.1995р. - гірничим майстром з повним робочим днем під землею на дільниці підготовчих робіт - 2; на шахті «Ворошиловська» виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Ровенькиантрацит» у період з 04.10.1995р. по 03.07.1996р. позивач працював гірничим майстром з повним робочим днем під землею. До трудової книжки ОСОБА_1 не внесено відомості про проведення атестації робочих місць щодо запису про період роботи на шахті «Ленінська», оскільки позивач звільнився 27.09.1992року до спливу терміну, який відведено для проведення такої атестації, що жодним чином не спростовує наявність пільгового стажу в даний період. Також, на думку позивача, Рішення Центрального об'єднаного УПФУ в м.Одесі від 11.03.2019р. №5025 «Про відмову у призначенні пенсії» прийнято із порушенням процедури встановленої Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№35169/19 від 27.09.2019р.), наголошуючи, зокрема, що згідно наданих ОСОБА_1 документів, загальний стаж склав 2 років 7 місяців 21 день, з яких пільговий стаж - 2 роки 1 місяць 20 днів, чого недостатньо для призначення такого виду пенсії. Зокрема, до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 22.08.1992р. по 27.09.1992р., та з 23.04.1993р. по 10.08.1995р. на шахті "Ленінській", оскільки запис б/н від 24.05.1995р. про результати атестації робочих місць не завірено печаткою підприємства, та внесено після запису №14 від 10.08.1995р. про звільнення з шахти "Ленінська", згідно трудової книжки від 17.09.1980р. серія НОМЕР_1 ; з 04.10.1995р. по 03.07.1996р. на шахті виробничого об'єднання по видобутку антрациту, оскільки відсутня підтверджуюча довідка про кількість спусків під землю, перебування у відпустках без збереження заробітної плати та участь у страйках.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/5211/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування Рішення від 11.03.2019р. №5025 "Про відмову у призначенні пенсії", стягнення пенсії
Ухвалою суду від 04.11.2019р., відповідно до приписів ст.52 КАС України, допущено заміну неналежного відповідача - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, належним - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позивачем - ОСОБА_1 в адміністративному позові викладено клопотання про розгляд справи без його участі, а представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.09.2018р. №5025, Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі прийнято Рішення «Про відмову у призначенні пенсії» від 11.03.2019р. №5025, у якому зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 22.08.1992р. по 27.09.1992р., та з 23.04.1993р. по 10.08.1995р. на шахті "Ленінській", оскільки запис про підтвердження права на пенсію за Списком №1 за результатами атестації робочих місць не засвідчено печаткою підприємства; з 04.10.1995р. по 03.07.1996р. на шахті виробничого об'єднання по видобутку антрациту, оскільки відсутнє підтвердження про кількість спусків під землю, перебування у відпустках без збереження заробітної плати та участь в страйках.
Не погодившись з означеним Рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 11.03.2019р. №5025, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку №1; скасування Рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 11.03.2019р. №5025 "Про відмову у призначенні пенсії"; стягнення з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначеної ОСОБА_1 пенсії з 25.09.2018р. по 31.12.2019р., та з 01.03.2019р. по момент прийняття судом рішення у справі, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Довідки від 26.09.2018р. №0000623448 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Судом з'ясовано, що відповідно до наявної у матеріалах справи копії Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.09.1980р., у період з 03.09.1990р. по 27.09.1992р. ОСОБА_1 працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею на УПР-2 (шахта «Ленінська» в/о «Свердловантрацит»), у період з 23.04.1993р. по 10.08.1995р. - працював гірничим майстром з повним робочим днем під землею на УПР-2 (шахта «Ленінська» в.о. «Свердловантрацит»), у період з 04.10.1995р. по 03.07.1996р. - працював гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею (шахта «Ворошиловська» виробничого об'єднання по виробництву антрациту «Ровенькиантрацит»).
Означене у тому числі підтверджується наявними у матеріалах справи Довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.05.2019р. №2731, №2732, №3216.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Аналогічний порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", знижується на 1 рік.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначено відомостей про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, за кодом 1010100а розділу І «Гірничі роботи» Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991року №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення» всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах віднесені до Списку №1.
Пунктом 1.1.а підрозділу 1 розділу 1 «Гірничі роботи» Списку №1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» до Списку №1 віднесені усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Отже, як встановлено судом, та зазначено вище у період з 03.09.1990р. по 27.09.1992р. ОСОБА_1 працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею на УПР-2 (шахта «Ленінська» в/о «Свердловантрацит»), у період з 23.04.1993р. по 10.08.1995р. - працював гірничим майстром з повним робочим днем під землею на УПР-2 (шахта «Ленінська» в.о. «Свердловантрацит»), у період з 04.10.1995р. по 03.07.1996р. - працював гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею (шахта «Ворошиловська» виробничого об'єднання по виробництву антрациту «Ровенькиантрацит»), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.09.1980р., Довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.05.2019р. №2731, №2732, №3216.
Між тим, надаючи оцінку доказам у даній справі, суд вважає за можливе застосувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.
При цьому, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 16.07.2019р. по справі №235/516/17.
Відповідно до пунктів 3, 4.2, 4.3, 4.4, 5 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992р., 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в Постанові від 19.03.2019р. по справі №431/4815/16-а.
Таким чином, враховуючи, що записами у трудовій книжці, в сукупності з наявними в матеріалах справи довідками, підтверджено спірні періоди роботи ОСОБА_1 , суд, з урахуванням положень ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку №1; скасування Рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 11.03.2019р. №5025 "Про відмову у призначенні пенсії"; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як правонаступника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 23.04.1993р. по 10.08.1995р. - гірничим майстром з повним робочим днем під землею на УПР-2 (шахта «Ленінська» в.о. «Свердловантрацит»), з 04.10.1995р. по 03.07.1996р. - гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею (шахта «Ворошиловська» виробничого об'єднання по виробництву антрациту «Ровенькиантрацит»); зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як правонаступника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 25.09.2018р. з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги, як на підставу для відмови в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , посилання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на неможливість зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 22.08.1992р. по 27.09.1992р., та з 23.04.1993р. по 10.08.1995р. на шахті "Ленінській", оскільки запис б/н від 24.05.1995р. про результати атестації робочих місць не завірено печаткою підприємства, та внесено після запису №14 від 10.08.1995р. про звільнення з шахти "Ленінська"; з 04.10.1995р. по 03.07.1996р. на шахті виробничого об'єднання по видобутку антрациту, оскільки відсутня підтверджуюча довідка про кількість спусків під землю, перебування у відпустках без збереження заробітної плати та участь у страйках, у зв'язку з тим, що наведені територіальним органом Пенсійного фонду України обставини жодним чином не можуть слугувати беззаперечною підставою для позбавлення ОСОБА_1 права на пенсію.
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування Рішення від 11.03.2019р. №5025 "Про відмову у призначенні пенсії", стягнення пенсії, підлягають частковому задоволенню, з вищенаведених підстав.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.3 ст.194, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування Рішення від 11.03.2019р. №5025 "Про відмову у призначенні пенсії", стягнення пенсії, задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку №1.
3. Скасувати Рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 11.03.2019р. №5025 "Про відмову у призначенні пенсії".
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як правонаступника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 23.04.1993р. по 10.08.1995р. - гірничим майстром з повним робочим днем під землею на УПР-2 (шахта «Ленінська» в.о. «Свердловантрацит»), з 04.10.1995р. по 03.07.1996р. - гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею (шахта «Ворошиловська» виробничого об'єднання по виробництву антрациту «Ровенькиантрацит»).
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як правонаступника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 25.09.2018р. з урахуванням раніше виплачених сум.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768(сімсот шістдесят вісім)грн. 40коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.