Іменем України
16 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4870/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
12.11.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області (далі - відповідач, УВД ФСС України в Луганській області), в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо припинення позивачу виплати страхових регресних виплат у рахунок відшкодування шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, починаючи з липня 2014 року; зобов'язати відповідача поновити виплату позивачу страхових регресних виплат у рахунок відшкодування шкоди у зв'язку з професійним захворюванням та виплатити заборгованість за весь період часу, починаючи з липня 2014 року.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач знаходиться на обліку в відповідача як отримувач страхових регресних виплат у рахунок відшкодування шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, однак незважаючи на це, без надання будь-яких постанов, виплата регресу не розпочалась до цього часу. Позивач вважає дії відповідача протиправними, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 26.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відстрочено сплату судового збору, визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12.12.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (арк. спр. 26-29), в обґрунтування якого останній послався на таке. ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області з 26.09.2005.
Відділенням в м. Краснодоні не здійснено дій, передбачених Постановою № 595, щодо переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. У зв'язку з цим було припинено видатки на забезпечення діяльності відділення в м. Краснодоні та, відповідно, припинено нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей). Особова справа позивача залишилась у відділенні в м. Краснодоні.
Згідно норм діючого законодавства України внутрішньо переміщені особи перебувають на обліку та отримують страхові виплати у відділеннях управління за фактичним місцем проживання (перебування), яке зазначено в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Оскільки позивач згідно довідки ВПО зареєстрований в смт. Мілове Луганської області, то згідно до структури управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області ОСОБА_1 повинен звернутися із відповідною заявою про продовження виплат страхових коштів до Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.
Відповідач вказує, що на даний час позивач не звертався ані до Управління Фонду, ані до відділень Фонду соціального страхування України за продовженням виплат страхових коштів.
Також зазначає, що для продовження раніше призначених страхових виплат позивачу необхідно було звернутися до Біловодського відділення із заявою та документами, зазначеними в п. 3.1 розділу III «Продовження раніше призначених страхових виплат» Постанови КМУ № 27.
В зв'язку з цим відповідач вважає позов передчасним та просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером за віком та має статус внутрішньо перемішеної особи (арк. спр. 5-6).
Відповідно до інформації, яка міститься в довідці серії 2-20 АБ № 0003903 від 11.10.2005, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20% з 26.09.2005 безстроково (арк. спр. 6 зв.).
Довідкою від 09.12.2019 № 5934/02-1, наданою УВД ФСС України в Луганській області, підтверджується, що згідно інформації з бази даних «Реєстр потерпілих» Централізованої інформаційно-аналітичної системи Фонду потерпілий ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з 26.09.2005 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області. Відділенням було нараховано, але не виплачено суми страхових виплат за період з 01.07.2014 по 30.11.2014 потерпілому на виробництві ОСОБА_1 на загальну суму 6991,85 грн (по 1398,37 грн щомісяця). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р місто Краснодон Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відділенням не здійснено переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 07.11.2014 № 595, тому нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у відділенні припинено з 01.12.2014. Із заявою про продовження щомісячних страхових виплат за місцем свого фактичного проживання (перебування) до відділень виконавчої дирекції Фонду у Луганській області, які розташовані на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, потерпілий ОСОБА_1 не звертався. На обліку в управлінні Луганської області ОСОБА_1 не перебуває. За таких обставин, нарахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.12.2014 по теперішній час управлінням виконавчої дирекції Фонду у Луганській області та його відділеннями не здійснювалось. Враховуючи вищевикладене, заборгованість по страховим виплатам за період з 01.12.2014 по теперішній час перед потерпілим ОСОБА_1 відсутня (арк. спр. 32).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до вимог статті 173 Кодексу законів про працю України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який з 1 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року та має назву «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV).
На час призначення ОСОБА_1 страхових виплат у 2005 році частиною першою статті 21, статтею 28 Закону № 1105-XIV передбачалось, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності, а також щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV застрахована особа має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Статтею 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються в тому числі із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Відповідно до пункту 3 Розділ VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XIV визначено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
У статті 46 Закону № 1105-XIV зазначені підстави припинення страхових виплат і надання соціальних послуг. Так, у частині першій цієї статті визначено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що виплату страхових виплат йому припинено з липня 2014 року.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.
Згідно з частиною третьою статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі «Луганська область» включено м. Сорокине (стара назва Краснодон) (Краснодонська міська рада), де зареєстрований позивач.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно статті 1 Закону 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Статтею 14 Закону № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
01 жовтня 2014 року КМУ прийняв постанову № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою (у редакції постанови КМУ від 08 липня 2015 року № 471) установлено: особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов'язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (далі - внутрішньо переміщені особи), здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Виплата пенсій та соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть здійснюватись акціонерним товариством "Укрпошта" з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.
Таким чином, умовами призначення та продовження виплати страхових виплат внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується відповідною довідкою.
З матеріалів позовної заяви слідує, що за поновленням виплати страхових виплат до інших відділень виконавчої дирекції Фонду позивач не звертався.
Окрім того, Постановою КМУ від 07.11.2014 року за № 595 було затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі Порядок) та зобов'язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.
Відповідно до пункту 2 Порядку у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади; казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2016 року, визнаний незаконним та не чинним з моменту прийняття пункт 2 зазначеного Порядку.
Разом з тим, пунктом 8 Порядку, який не визнаний незаконним та нечинним, передбачено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Крім того, суд зазначає, що 06 серпня 2014 року Правління Національного банку України прийняло Постанову № 466, якою встановлено: ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року № 436 починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, керуючись статтями 3, 27, 99 Конституції України, статтями 7, 15 Закону України "Про Національний банк України", статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про боротьбу з тероризмом", розділом I Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 435, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", Правлінням Національного банку України постановлено: 1. Банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. 2. Небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.
Банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування.
Суд звертає увагу позивача на те, що право на страхові виплати здійснюється не тільки шляхом їх нарахування, а й фактичним отриманням нарахованих сум, що не можливо без відновлення роботи банківської системи та небанківських установ на території населених пунктів, які не контролюються українською владою.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не було порушено вимог Конституції України та Закону № 1105-ХІV під час зупинення виплати йому страхових виплат, оскільки на даний час відсутній порядок страхових виплат без використання банківської системи України.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодон Луганської області не перемістилось з тимчасово неконтрольованої території на територію, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, що підтверджується інформацією, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.12.2019 (арк. спр. 34-38).
11 грудня 2014 року правління Фонду на виконання постанови КМУ від 01 жовтня 2014 року № 531 прийняло постанову № 20 "Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції", яка була чинною до 28.12.2018. Як зазначено в преамбулі цієї постанови, вона прийнята з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання щомісячних страхових виплат та медико-соціальних послуг потерпілими на виробництві (членами їх сімей), які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.
Як зазначено в пункті 1 цього Порядку, який був чинний до 28.12.2018, він поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV за фактичним місцем проживання (перебування) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).
Відповідно до пункту 2 цього Порядку, який був чинний до 28.12.2018, особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509, відповідно до Закону № 1706-VII.
12 грудня 2018 року правління Фонду прийняло постанову № 27 "Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб".
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він поширюється на внутрішньо переміщених осіб, які мають право на страхові виплати та витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105).
Згідно з пунктом 1.2 цього Порядку внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі - постанова КМУ № 637).
Таким чином, постановами КМУ № 531, 637 та 595, а також постановами Правління Фонду від 11 грудня 2014 року № 20 та від 12 грудня 2018 року № 27 встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат для осіб, які тимчасово переселилися з району проведення АТО, тобто особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам.
ОСОБА_1 перемістився з району проведення АТО, тобто є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується інформацією, зазначеною в довідці від 25.03.2015 № 926009063 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 5), відповідно до якої позивач перемістився з м. Молодогвардійськ м. Сорокине (м. Краснодон) Луганської області до смт Мілове Луганської області.
Таким чином, оскільки позивача взято на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509, то на нього розповсюджується дія постанов КМУ № 531, 637, 595 та постанови Правління Фонду № 27.
Відповідно до пункту 1.6 типового Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24 січня 2017 року № 6, Управління здійснюють свої повноваження як безпосередньо, так і через відділення в районах і містах обласного значення (арк. спр. 39-46).
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач перебуває на обліку в відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області, яке не виконує свої повноваження в повному обсязі та не здійснює функції з виплати страхових виплат.
Оскільки Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області не перемістилось на територію, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, особові справи залишились на тимчасово окупованій території м. Краснодон Луганської області, суд вважає, що позивач має звернутись до відповідача з заявою про продовження страхових виплат, надавши територіальному відділенню управління в Луганській області за фактичним місцем проживання (перебування) необхідні документи та відомості, які дозволять останньому здійснити нарахування та виплату страхових виплат.
Судом встановлено, що позивач не звертався до територіального відділення управління в Луганській області за фактичним місцем проживання (перебування) із заявою у відповідності до Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб.
Відтак, у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем прав позивача, оскільки, як вже зазначено, відповідна заява по суті не подавалася та не розглядалася.
Таким чином, відповідачем не відмовлено позивачу у відновлені виплати страхових виплат, оскільки позивачем не реалізовано право на звернення до територіального відділення управління в Луганській області за фактичним місцем проживання (перебування) із відповідною заявою.
Суд вважає, що право ОСОБА_1 на отримання страхових виплат не порушено, оскільки в даному випадку з метою здійснення своїх прав останній має право звернутися до територіального відділення управління в Луганській області за фактичним місцем проживання (перебування), яке розміщене на території, що підконтрольна Україні, для отримання страхових виплат.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В даному випадку позивачем не доведено ґрунтовність своїх вимог та їх відповідність діючому законодавству.
При цьому суд зауважує, що позивач не позбавлений права на звернення до суду за судовим захистом у разі, коли буде дотримано всіх необхідних процедур, проте за наслідками буде відмовлено у відновленні виплати страхових виплат.
На підставі вищевикладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 26.11.2019 відстрочено сплату судового збору у сумі 768,40 грн до вирішення справи по суті.
Відповідно до частини другої статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
У зв'язку з відмовою в задоволені позову суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 52, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун