про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/5232/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,
11 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Антонової В.Є., щодо винесення постанови про накладення штрафу від 28 серпня 2019 року ВП № 59559676;
- визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Антонової В.Є., щодо винесення постанови про накладення штрафу від 17 вересня 2019 року ВП № 59559676;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 28 серпня 2019 року ВП №59559676, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Антоновою В.Є.;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 17 вересня 2019 року ВП №59559676, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Антоновою В.С.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Згідно з частиною другої статті 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Позивачем до позовної заяви додано роздруківку відомостей щодо направлення на адресу відповідача позовної заяви, з яких неможливо встановити, яку кореспонденцію (додатки до позову) позивач направив відповідачу.
Вимоги частини першої статті 161 КАС України позивачем не виконані.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Позивачем заявлено чотири вимоги, з яких дві вимоги немайнового характеру є похідними від вимог майнового характеру, а саме скасування постанови від 28 серпня 2019 року ВП № 59559676 та скасування постанови від 17 вересня 2019 року ВП № 59559676, якими на управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн відповідно.
Судовий збір складатиме 3842,00 грн по 1921,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за кожну вимогу майнового характеру.
Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру в сумі 3842,00 грн не сплачений. В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Підставою для звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що згідно з частиною другою статті 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Також позивач зазначає, що відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту “b” пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов'язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України “Про судовий збір”, які набули чинності від 1 вересня 2015 року.
Зміни до Закону України “Про судовий збір”, які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 3842,00 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA838999980000034312206084029, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що 15 листопада 2019 року Луганським окружним адміністративним судом винесено ухвалу у справі № 360/4565/19, якою ухвалено позовну заяву управління до управління ДВС ГТУЮ у Луганській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов від 28 серпня 2019 року про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн та постанови від 17 вересня 2019 року про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн у виконавчому провадженні повернуто позивачу.
Вказана ухвала суду отримана управлінням 22 листопада 2019 року, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/4565/19 від 15 листопада 2019 року.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, закріплено, що управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах т о зі та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. У зв'язку із відсутністю коштів на сплату судового збору управління звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо виділення асигнування у кошторисі видатків управління по КЕКВ 2800, на що отримало лист від 14 червня 2019 року за № 9044/04-02.
Позивач вважає, що при первинному зверненні з позовною заявою і вдруге в діях управління вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, встановлених законом або судом, та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання позовної заяви. Управлінням у встановлений законом строк подавались позовні заяви та клопотання про поновлення строку на оскарження, вживались заходи щодо сплати судового збору. Подання позовної заяви було зумовлено виправленням недоліків при подачі позовної заяви, адже для цього потрібний час. На підставі вищенаведеного, позивач просить суд взяти до уваги вищенаведені обставини та поновити управлінню строк на звернення з позовною заявою про скасування постанови про накладення штрафу. Управлінню не було зрозуміло яким чином виконати рішення у зв'язку з чим подано заяву на роз'яснення рішення суду.
Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку, суд зазначає.
Ухвалу суду від 15 листопад 2019 року про повернення позовної заяви у справі № 360/4565/19 разом з доданими до неї документами отримано позивачем 22 листопада 2019 року, про свідчить вхідний № 2507/01-29.
Повторно з позовом до суду позивач звернувся 10 грудня 2019 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява. Отже, з моменту отримання позивачем ухвали суду від 22 листопада 2019 року про повернення позовної заяви у справі № 360/5232/19 разом з доданими до неї документами минуло 18 днів.
Щодо посилання позивача про звернення із заявою про роз'яснення рішення суду, суд зазначає, що ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 1240/2430/18 вказану заяву залишено без розгляду.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому десятиденний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтею 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафу залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- доказів направлення копії позову з додатками відповідачу;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3842,00 грн;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.В. Смішлива