10 грудня 2019 року м.Кропивницький Справа № 1140/2717/18
провадження № 2-ап/340/36/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Пасічника Ю.П.,
за участі секретаря судового засідання Побочій О.В.,
представника позивача Райтенко Т.Г.,
представника відповідача Данілов С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромашка - 2015" (вул.Покровська, буд.73 А, кім.17, м.Кропивницький, 25004, код ЄДРПОУ 39772489) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про скасування рішення,-
09.10.2018р. ТОВ "Ромашка-2015" (надалі - позивач) звернулось з позовом до ГУ ДФС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №396 від 06.11.2017р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Ухвалою суду від 11.10.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 02.11.2018р., а також витребувано у відповідача копії документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та копії декларацій з ПДВ за період з жовтня 2016р. по жовтень 2017р.
Ухвалою суду від 20.11.2018р. позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання (а.с.48).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019р. ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2018р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.87,88).
Ухвалою суду від 20.11.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.12.2019р. (а.с.97).
10.12.2019р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, виготовлення повного тексту рішення відкладено до 15.12.2019р. (а.с.113).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуваним рішенням відповідача анульовано реєстрацію платником податку на додану вартість з підстав неподання протягом 12 послідовних податкових місяців, з 01.10.2016р. по 01.11.2017р, декларацій з податку на додану вартість, з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій нуль гривень.
Не погоджуючись з рішення відповідача, позивач вказує, що рішення є незрозумілим, юридично невизначеним в частині підстав, що слугували для його прийняття, оскільки при його прийнятті відповідачем порушено вимоги Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.11.2014р. №1130, в частині відсутності реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав.
Відповідачем подано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що позивачем порушено вимоги Податкового кодексу України в частині необхідності подання щомісяця податкової звітності з ПДВ, а також встановлення факту подання декларацій з податку на додану вартість, з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (а.с.22,23,106,107). Крім того, відповідачем на виконання вимог суду надано копії документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та копії декларацій з ПДВ за період з жовтня 2016р. по жовтень 2017р. (а.с.26-37).
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач зареєстрований 29.04.2015р. та є юридичною особою за законодавством України, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.91-96).
В період з 01.06.2015р. по 06.11.2017р. позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість.
06.11.2017р. відповідачем прийнято рішення №396, яким анульовано позивачеві реєстрацію платника податку на додану вартість, у зв'язку з неподанням та/або поданням контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, протягом 12 послідовних податкових місяців та відповідно до абз. «г» п. 184.1. ст. 184 ПК України (а.с.26).
Вказане рішення, 08.11.2017р., направлялось на адресу позивача, але не було вручено з незалежних від відповідача причин (а.с.27). Разом з тим, вказана обставина не вплинула на можливість оскарження рішення.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.
Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі - Положення №1130).
Відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
За умовами пункту 5.5 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Згідно з абз. 3 п. 5.2 розділу V Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки від 26.10.2017р. за №141 щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивачем протягом періоду з 01.10.2016р. по 01.11.2017р. подавались та /або не подавались декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій « 0» грн. (а.с.37).
При цьому судом не приймаються до уваги посилання позивача на невизначеність у рішенні контролюючого органу підстав анулювання реєстрації платника ПДВ зокрема на наявність двох окремих підстав: 1) неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців; 2) та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, зважаючи на таке.
Конструкція підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України вказує на те, що законодавець встановив дві підстави анулювання реєстрації платника ПДВ, при цьому вказані підстави можуть бути як самостійними так і в сукупності, на що вказує сполучник та/або, «та» - сукупність підстав, «або» - самостійна підстава.
Оскаржуване рішення відповідача містить сукупність підстав, оскільки фіксує, що протягом 12 послідовних місяців з 01.10.2016р. по 01.11.2017р. має місце неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість та подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Вказані обставини підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
Протягом періоду з 01.10.2016р. по 01.11.2017р. позивачем подавались податкові декларації з ПДВ за: листопад 2016р., лютий 2017р., квітень 2017р., травень 2017р., червень 2017р. липень 2017р., (а.с.31-36).
Рядки вказаних декларацій (1, 10), у яких мають відображатись показники щодо операцій з постачання/придбання товарів містять показники « 0», що вказує на наявність однієї з підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ визначеної підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України.
Протягом періоду з 01.10.2016р. по 01.11.2017р. позивачем не подавались податкові декларації з ПДВ за: жовтень, грудень 2016р., січень, березень, серпень, вересень, жовтень 2017р., що підтверджується роздруківкою скриншоту з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» введеної в експлуатацію відповідно до Наказу ДПС України від 24 грудня 2012 року №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок"» та можливість застосування якої передбачено п. 74.1. ст. 74 ПК України, що також вказує на наявність однієї з двох підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ визначеної підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України (а.с.30).
При цьому суд зазначає, що позивачем не спростовано належними доказами, в т.ч. наданням примірників податкових декларацій з ПДВ та доказів їх реєстрації, достовірність інформації, яка міститься в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок».
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставин та проаналізувавши норми чинного законодавств, що регулюють спірні відносини, суд приходить висновку про обґрунтованість та законність прийнятого відповідачем рішення №396 від 06.11.2017р. про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 16.12.2019р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник