09 грудня 2019 року справа № 340/2492/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача -Балюра С.В.,
представника відповідача - Володіна А.Г., Марікуца С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Прокуратури Кіровоградської області, вул. В.Пермська,4, м. Кропивницький,25000
про скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Кіровоградської області за №240 к від 24.09.2019року "Про притягнення спеціаліста відділу документального забезпечення прокуратури області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
Позивачка вважає оскаржуваний наказ незаконним і безпідставним, оскільки нею не було вчинено жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконувала всі свої посадові обов'язки, визначені Посадовою інструкцією.
Ухвалою судді від 08.10.2019року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом осіб.
Представник відповідача у відзиві до позову просив відмовити позивачу в його задоволені з підстав законності дій відповідача вимогам Законом України "Про державну службу".
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, зі змісту якого встановлено, що вона є членом незалежної профспілкової організації працівників прокуратури Кіровоградській області, однак притягнення її до дисциплінарної відповідальності відбулось без погодження з профспілковим органом (а.с.123-126).
Від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив (а.с.137-139).
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмовому відзиві.
На підставі ч. 3 ст. 243 КАС України в судовому засіданні 09.12.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини рішення з урахуванням вимог ст.243 КАС України
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді спеціалістом відділу документального забезпечення прокуратури Кіровоградської області з 06.10.2018 року по теперішній час.
Наказом в.о. прокурора області за №240к від 24.09.2019 року позивач притягнута до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання нею посадових обов'язків та накладено дисциплінарної стягнення у вигляді догани.
Підставою для притягнення позивача, відповідно до матеріалів дисциплінарного провадження, стало те, що остання неналежним чином виконуючи свої посадові обов'язки, допустила порушення вимог ст. 8 Закону України "Про державну службу", п.п.2.1, 2.10 посадової інструкції спеціаліста відділу документального забезпечення та п.8.9 Тимчасової інструкції, що призвело до надсилання вихідного документу №21-2209-19 невідповідному адресату. Неналежне виконання посадових обов'язків спеціалістом відділу документального забезпечення ОСОБА_1 при скеруванні процесуальних документів невідповідному адресату потягло за собою порушення розумних строків досудового розслідування, непроведення у рамках кримінального провадження процесуальних дій впродовж тривалого часу, а також слугувало передумовою розголошення таємниці досудового розслідування.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржила його до суду.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а також правовий статус державного службовця визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII ( далі - Закон № 889-VIII).
Згідно із ст. 61Закону № 889-VІІІ службова дисципліна державних службовців забезпечується, зокрема, шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.
Стаття 38 Закону № 889-VIII вказує на те, що поняття проходження державної служби охоплює прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення Інших питань, пов'язаних із службою, зокрема і питань притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, регламентованих розділом VIII цього Закону.
Частиною 1 ст.64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним проступком, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до ст. 66 Закону № 889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Пункти 3 та 4 ч. 2 ст. 66 Закону № 889-VIII вказують, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п.4, п.5, п.12 та п.15 ч.2 ст. 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. А у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п.2 та п.8 ч.2 ст. 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених п.4 та п.5 ч.2 ст.65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Статтею 69 Закону № 889-VIII визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Відповідно до ч.9, ч.10, ч.11 ст.69 Закону № 889-VIII, дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно із ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Стаття 74 Закону № 889-VIII передбачає, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Відповідно до ст. 75 Закону № 889-VІІІ, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Статтею 77 Закону № 889-VIII зазначено що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі доповідної записки начальника відділу документального забезпечення прокуратури Кіровоградської області - було ініційовано дисциплінарне провадження стосовно спеціаліста відділу документального забезпечення ОСОБА_1 за помилково направлений документ.
Доповідна записка містить відомості про факти неналежного виконання спеціалістом відділу документального забезпечення ОСОБА_1 посадових обов'язків, які полягали в наступному.
З Генеральної прокуратури України за підписом заступника начальника управління документального забезпечення надійшов лист про повернення помилково направленої постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань з листом від 12.08.2019року №21-2209-19, яка адресована начальнику відділу слідчого управління Головного управління НП в Кіровоградській області Савченку Д.О.
Зазначений документ спеціалістом відділу документального забезпечення ОСОБА_7 зареєстрований в інформаційній системі «СЕД» за №19303-1 від 19.08.2019 р. та наданий начальнику відділу ОСОБА_1 на розгляд. При розгляді документу, начальником відділу встановлено, що даний недолік в роботі допущений спеціалістом відділу документального забезпечення ОСОБА_1 при формуванні відправлення фельд'єгерським зв'язком до Генеральної прокуратури України 12 серпня 2019 року.
Згідно з поясненнями, наданими ОСОБА_1 з даного приводу, причиною помилкового направлення документу до Генеральної прокуратури України є масове відправлення документів відділу нагляду за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю і поспіх в складенні реєстру відправлення.
Відповідно до реєстру відправлення вихідної кореспонденції №151 від 12.08.2019р., який готувався, згідно до посадових обов'язків, ОСОБА_1 цього дня, останньою відправлено до Генеральної прокуратури України 17 документів, в тому числі - 13 з яких підготовлені відділом нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю.
Згідно з п.2.10 Посадової інструкції, затвердженої прокурором області від 04.04.2019р., ОСОБА_1 відповідає за правильність реєстрації, формування та зберігання вихідної кореспонденції, за своєчасність її доставки за призначенням.
В порушення вимог Посадової інструкції та Тимчасової інструкції з діловодства ОСОБА_1 допущено порушення при надсиланні вихідного документу №21-2209-19 не відповідному адресату.
Аналогічні порушення вимог діючого законодавства щодо ведення діловодства ОСОБА_1 допускались впродовж поточного року, за що до останньої у лютому 2019 році були застосовані заходи матеріального характеру у виді позбавлення премії.
Отже, ОСОБА_1 допущено неналежне виконання обов'язків, неякісне виконання завдань при формуванні відправлення вихідної документації до Генеральної прокуратури України та створені реєстру вихідної кореспонденції, включивши документ, який не підлягає відправленню до вказаної установи.
Як наслідок, документи, а саме повідомлення про прийняте процесуальне рішення у кримінальному проваджені та постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування з 12.08.2019 р. по т.ч. так і не надійшли до органу досудового розслідування (а.с.43-44).
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, дисциплінарною комісією з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку сформовано дисциплінарну справу, у відповідності до вимог ч.1, ч.2 ст. 73 Закону України "Про державну службу" (а.с.40-112).
Судом встановлено, що дисциплінарною комісією було надано ОСОБА_1 право висловити свою думку щодо дисциплінарного порушення, свої пояснення остання надала 09.09.2019 року з відповідними додатками (а.с.53-64).
Також, комісією було вивчено обставини, залучено до матеріалів дисциплінарного провадження характеристику ОСОБА_1 (а.с.45), посадову інструкцію спеціаліста відділу документального забезпечення прокуратури області ОСОБА_1 (а.с.46-49), висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 (а.с.50-51), інформаційну довідку, пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_4 , пояснення ОСОБА_5 , пояснення ОСОБА_6 , інформацію щодо перебування ОСОБА_7 у відпустці, пояснення ОСОБА_7 та, за наслідками всебічного дослідження обставин вчинення дисциплінарного проступку, складено висновок від 18.09.2019 року дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ прокуратури Кіровоградської області про наявність в діях спеціалісту відділу документального забезпечення прокуратури області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу" та запропоновано виконувачу обов'язків прокурора області прийняти рішення в порядку ст. 77 Закону України "Про державну службу" .
24.09.2019 року протягом десяти календарних днів з дня отримання такої пропозиції в.о. прокурора області винесено наказ №240к, яким за неналежне виконання посадових обов'язків, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді оголошення догани, яке, на думку суду, є спів мірним із вчиненим проступком.
Таким чином, судом під час розгляду справи не встановлено будь-яких порушень щодо не дотримання процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, остання повністю відповідала вимогам, які визначені Законом України "Про державну службу".
Таким чином, матеріалами справи підтверджено обставини, які послужили підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з ч.3 ст.66 Закону №889 -VIII, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п.5 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
При цьому, по-перше, Законом №889-VII не передбачені підстави для звільнення від дисциплінарної відповідальності та/або від застосування дисциплінарних стягнень.
А тому, посилання позивача на відсутність негативних наслідків від дисциплінарних проступків, як на підставу для звільнення позивача дисциплінарної відповідальності та/або від застосування дисциплінарних стягнень - є помилковим. Наявність законодавчо встановлених обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця, також не звільняє від цієї відповідальності.
По-друге, згідно з дослідженими судом матеріалами дисциплінарної справи позивача, при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем, з метою визначення вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, досліджені (враховані) в тому числі: позитивні дані щодо роботи позивача, заохочення; інформація про наявність та відсутність дисциплінарних стягнень; її особисті пояснення; пояснення її безпосереднього керівника; пояснення інших про спірні обставини; матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, тощо.
Отже, твердження позивача, що відповідачем не враховано обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність, не відповідає фактичним обставинам справи.
При цьому також слід зазначити, що єдиним більш м'яким видом дисциплінарним стягненням згідно з ч.1 ст.66 Закону № 889-VIII є зауваження.
Проте, відповідно до ч.2 ст. 66 Закону № 889-VIII, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням лише та виключно у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, а саме - недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, а не встановлені щодо позивача дисциплінарні проступки. В іншому випадку, визначення виду дисциплінарної відповідальності є дискреційними повноваженнями, в даному випадку - в.о. прокурора Кіровоградської області.
Враховуючи те, що наявні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача були достатніми, суд вважає, що відповідач, притягуючи до дисциплінарної відповідальності позивача, діяв у порядок та спосіб, визначений Законом України "Про державну службу".
За таких обставин, надаючи оцінку оскаржуваному наказу №240к від 24.09.2019 року про притягнення спеціаліста відділу документального забезпечення прокуратури області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани, суд дійшов висновку, що він відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України та вимогам Закону України "Про державну службу", а відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування даного наказу є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч.1 статті 77 КАС України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин у справі та наведених норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури Кіровоградської області про скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко