13 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1864/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Трак Таерс" (25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 15, кв. 16, код ЄДРПОУ 42454307)
представник: Шаповалов Д.В.
відповідач: Кіровоградська митниця ДФС (25030, м. Кропивницький, вул. Моріса Тореза (Лавандова), 27-Б, код ЄДРПОУ 39640963)
представник: Панов С.С.
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Трак Таерс" (надалі - ТОВ "Топ Трак Таерс") звернулося до суду з позовом до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000213/2 від 05.07.2019 року.
Позов мотивовано тим, що у квітні 2019 року позивач уклав з Shandong Wanda Boto Tyre Co., Ltd (Китай) зовнішньоекономічний контракт №WD201904118, за умовами якого останній зобов'язався поставити позивачу товар (нові вантажні та автобусні радіальні шини в асортименті) на загальну суму 35420 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару позивач 04.07.2019 року подав до Кіровоградської митниці ДФС вантажну митну декларацію №UA901010/2019/008690, вказавши його митну вартість за основним методом. Однак відповідачем 05.07.2019 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000213/2, яким митну вартість товару на підставі статті 60 Митного кодексу України визначено за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 49361 доларів США, що призвело до завищення митної вартості товарів та збільшення суми митних платежів, які сплачені позивачем, на загальну суму 101365,20 грн. Наполягаючи на достатності наданої ним інформації для визначення митної вартості товару за основним методом, стверджуючи про безпідставність сумнівів відповідача щодо правильності визначення митної вартості товарів, обґрунтованих неподанням достатніх документів на підтвердження митної вартості товарів, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000213/2 від 05.07.2019 року.
Ухвалою судді від 02.09.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що причиною відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору згідно зі статтею 58 Митного кодексу України стала неможливість визначення митної вартості за наданими декларантом документами, а саме у зв'язку із неможливістю перевірки правильності визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товарів згідно умов поставки CIF - Одеса. У зв'язку з цим митним органом було послідовно застосовано методи оцінки згідно зі статями 59-60 Митного кодексу України та визначено митну вартість товару за ціною угоди щодо подібних товарів, з використанням цінової інформації, яка міститься в ПІК "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України". Наполягаючи на правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000213/2 від 05.07.2019 року, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Позивач правом подачі відповіді на відзив не скористався.
У ході розгляду справи представники сторін подали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд установив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Трак Таерс" з 07.09.2018 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є оптова торгівля деталями та приладами для автотранспортних засобів (а.с. 126 - 130). Позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
Між ТОВ "Топ Трак Таерс" (покупець) та Shandong Wanda Boto Tyre Co., Ltd (Китай) (продавець) 19.04.2019 року укладено контракт №WD201904118, за умовами якого продавець продає, а покупець купує шини в кількості, за цінами і на умовах, викладених у даному договорі та інвойсі, які є невід'ємною частиною цього контракту. Пунктом 2 даного контракту визначено, що продавець поставляє продукцію на умовах CIF м. Одеса, що вказується в цьому договорі та інвойсі відповідно до Інкотермс - 2010. Продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця. Товар повинен бути готовий до відвантаження не пізніше 15.06.2019 року. Продавець зобов'язаний надати покупцю: рахунок - 3 примірники та сертифікат походження. Загальна сума контракту становить 35420 доларів США. (а.с. 38 - 41).
За вказаним зовнішньоекономічним контрактом ТОВ "Топ Трак Таерс" імпортовано на митну територію України партію товару - шини в асортименті.
Для митного оформлення товару уповноваженою особою декларанта - ПП "Брокбізнес-Плюс" 04.07.2019 року подано електронну митну декларацію МД-2 №UA901010/2019/008690, в якій задекларований товар: нові пневматичні гумові шини для вантажних авто протектор радіальний: 315/70R22.5 154/150М 18 PR WD388 покришка - 20 шт., індекс навантаження 154/150, індекс швидкості М, посадочний діаметр 22,5; 315/80R22.5 154/150L 20 PR WD388 покришка - 50 шт., індекс навантаження 156/150, індекс швидкості L, посадочний діаметр 22,5; 315/80R22.5 156/150L 20 PR WD588 покришка - 30 шт., індекс навантаження 156/150, індекс швидкості L, посадочний діаметр 22,5; 315/80R22.5 156/150L 20 PR WD968 покришка - 20 шт., індекс навантаження 156/150, індекс швидкості L, посадочний діаметр 22,5; 385/65R22.5 164K 20 PR WD215N покришка - 20 шт., індекс навантаження 164, індекс швидкості K, посадочний діаметр 22,5; 385/65R22.5 164K 20 PR WD267 покришка - 80 шт., індекс навантаження 164, індекс швидкості K, посадочний діаметр 22,5, митна вартість якого визначена за основним методом у розмірі 35420 доларів США (а.с. 73)
Одночасно декларантом подано супровідні документи: комерційний інвойс №WD201904118 від 10.05.2019 року, прайс-лист від 30.06.2019 року та платіжні документи на загальну суму 35420 доларів США. (а.с. 28 - 36)
За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів митний орган запропонував позивачу додатково надати страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування. (а.с. 71)
На виконання вимоги митного органу декларант 05.07.2019 року додатково надав лист відправника щодо страхування вантажу б/н від 04.07.2019 року, прайс-лист від продавця (виробника) від 19.04.2019 року та доповнення до контракту №1 від 30.05.2019 року. (а.с. 72)
Між тим, Кіровоградська митниця ДФС 05.07.2019 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000213/2, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 49361 доларів США. (а.с. 10 - 11)
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.
Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів регламентований статтею 60 МК України.
Вказаною нормою передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
Як установлено судом, відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняв спірне рішення №UA901000/2019/000213/2 від 05.07.2019 року про її коригування, визначивши митну вартість відповідно до статті 60 МК України за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів)
Зі змісту рішення про коригування митної вартості товару №UA901000/2019/000213/2 від 05.07.2019 року вбачається, що спірне рішення прийняте у зв'язку з неможливістю перевірити правильність визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товарів (інформація щодо понесених затрат по страхуванню товару, відсутні документи, які містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів) згідно умов поставки CІF - Одеса. У поданих до митного оформлення документах: комерційний інвойс №WD201904118 від 10.05.2019 року, прайс-лист від 30.05.2019 року, лист ДП "Держзовнішінформ" №221/13 від 04.07.2019 року наявні відомості про умови поставки товару CNF - Одеса, які не відповідають ні умовам п.2.1 контракту - CІF- Одеса, ні правилам Інкотермс - 2010. Лист ДП "Держзовнішінформ" №221/13 від 04.07.2019 року однозначно не стверджує про відповідність цін на шини, заявлених у комерційному інвойсі №WD201904118 від 19.04.2019 року, з інформацією, отриманою від виробника продукції Wanda Boto Tyre Co. Ltd. Відсутня інформація щодо аналізу ринку країни експорту. Враховуючи відсутність всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, неподання документу, який містить відомості про вартість оцінюваних товарів, враховуючи те, що заявлена фактурна вартість шин нижча, ніж фактурні вартості подібних шин, оформлених в митних органах України в митному режимі "імпорт" (інформації про які міститься в ПІК "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України") за час, наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару, виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, в зв'язку з чим рівень заявленої митної вартості товару не може бути застосований. При визначенні митної вартості партії товару використана інформація щодо фактурної вартості подібних шин та вартості фрахту відповідно до заявлених даних. Для визначення фактурної вартості шин використана інформація з МД на поставку нових шин пневматичних гумових, країна походження Китай, на умовах поставки CІF: №UA504170/2019/004919 від 17.04.2019 року, №UA504170/2019/005697 від 11.05.2019 року, №UA508030/2019/004001 від 11.05.2019 року, №UA500010/2019/013385 від 27.05.2019 року. (а.с. 10 - 11)
Перевіряючи висновки митного органу щодо невідповідності умов поставки придбаної позивачем партії товару, суд виходить з того, що відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року умова CFR ("Cost & Freight", або "Вартість та фрахт") означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару крізь поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу. Даний термін може вживатися лише при перевезенні товару морським чи внутрішнім водяним транспортом. Умова поставки CIF ("Cost, Insurance & Freight", або "Вартість, страхування та фрахт") означає, що продавець несе ті ж самі обов'язки, що й згідно умов CFR, однак не повинен забезпечувати морське страхування від ризику загибелі чи ушкодження товару під час перевезення, продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Покупець повинен прийняти до уваги, що згідно умов CIF від продавця потребується лише забезпечення страхування на мінімальних умовах.
Як вбачається з наданих до суду відповідачем митних декларацій №UA504170/2019/005697 від 11.05.2019 року, №UA508030/2019/004001 від 11.05.2019 року, №UA500010/2019/013385 від 27.05.2019 року (а.с. 75, 114 - 117), інформація з яких використана відповідачем для визначення фактурної вартості придбаних позивачем шин, у них зазначено поставку на умовах CIF Одеса та задекларовано шини, які в розумінні статті 60 МК України не є подібними (аналогічними) товарам (шинам), задекларованим позивачем у митній декларації №UA901010/2019/008690.
Відповідно до норм чинного законодавства митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію. В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.
У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтвердження декларантом документально відомостей про митну вартість товарів, а також не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними.
Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000213/2 від 05.07.2019 року обґрунтованим та мотивованим у контексті частини 2 статті 55 МК України. Доказів, які б переконливо свідчили про заниження позивачем митної вартості імпортованого товару та доводили законність відмови в митному оформленні товару за заявленим методом, відповідачем не надано.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості придбаної позивачем партії товару, рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000213/2 від 05.07.2019 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тобто є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 5446,36 грн. (а.с. 3, 60), які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Трак Таерс" (25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 15, кв. 16, код ЄДРПОУ 42454307) до Кіровоградської митниці ДФС (25030, м. Кропивницький, вул. Моріса Тореза (Лавандова), 27-Б, код ЄДРПОУ 39640963) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000213/2 від 05.07.2019 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Трак Таерс" судові витрати у сумі 5446,36 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці ДФС.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш