Ухвала від 16.12.2019 по справі 320/6769/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16 грудня 2019 року м. Київ № 320/6769/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвара-Фіш" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвара-Фіш" з позовом до Київської митниці ДФС, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610095/1 від 06.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00180 від 06.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610097/1 від 07.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00183 від 07.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610100/1 від 11.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00187 від 11.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610099/1 від 11.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00186 від 11.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610098/1 від 11.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00185 від 11.06.2019.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Частиною першою ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Згідно із частиною першою ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.

Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою.

Так, як було вказано вище, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610095/1 від 06.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00180 від 06.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610097/1 від 07.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00183 від 07.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610100/1 від 11.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00187 від 11.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610099/1 від 11.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00186 від 11.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610098/1 від 11.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00185 від 11.06.2019.

Суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610095/1 від 06.06.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00180 від 06.06.2019 були прийняті відповідачем на підставі висновків про заниження позивачем митної вартості товару (відходів риби лосося свіжомороженого), придбаного у компанії Nordic Seafood AS (Данія) на підставі контракту з виробництва готової продукції із давальної сировини №NOR-3107/2018 від 31.07.2018.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610097/1 від 07.06.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00183 від 07.06.2019 були прийняті відповідачем на підставі висновків про заниження позивачем митної вартості товару (відходів риби лосося свіжомороженого), придбаного у компанії Nordic Seafood AS (Данія) на підставі контракту з виробництва готової продукції із давальної сировини №NOR-3107/2018 від 31.07.2018.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610100/1 від 11.06.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00187 від 11.06.2019 були прийняті відповідачем на підставі висновків про заниження позивачем митної вартості товару (відходів риби лосося свіжомороженого), придбаного у компанії NOR SEAFOOD (Норвегія) на підставі контракту з виробництва готової продукції із давальної сировини №NRS-3107/2018 від 31.07.2018.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610099/1 від 11.06.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00186 від 11.06.2019 були прийняті відповідачем на підставі висновків про заниження позивачем митної вартості товару (відходів риби лосося свіжомороженого), придбаного у компанії NOR SEAFOOD (Норвегія) на підставі контракту з виробництва готової продукції із давальної сировини №NRS-3107/2018 від 31.07.2018.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610098/1 від 11.06.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00185 від 11.06.2019 були прийняті відповідачем на підставі висновків про заниження позивачем митної вартості товару (відходів риби лосося свіжомороженого), придбаного у компанії NOR SEAFOOD (Норвегія) на підставі контракту з виробництва готової продукції із давальної сировини №NRS-3107/2018 від 31.07.2018.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про те, що підстави позову (обставини прийняття відповідачем спірних рішень та карток) є різними, оскільки спірні рішення були прийняті відповідачем під час здійснення митного оформлення товару, який є предметом різних контрактів з виробництва готової продукції із давальної сировини №NOR-3107/2018 від 31.07.2018 та №NRS-3107/2018 від 31.07.2018, укладених з різними контрагентами, компаніями Nordic Seafood AS (Данія) та NOR SEAFOOD (Норвегія), на підставі яких позивачем був придбаний товар, з огляду на що було сформовано різні документи, подані до митного оформлення товару та, як наслідок, прийняті окремі рішення про коригування митної вартості товарів та окремі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Тобто, предметом даної позовної заяви є об'єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами. При цьому, для з'ясування правомірності кожного з окремих оскаржуваних рішень, є необхідним з'ясування значного обсягу обставин від укладання кожного контракту до власне прийняття оскаржуваних рішень, із дослідженням кожного окремого документу відносно виконання кожного окремого контракту, що вочевидь свідчить про індивідуальний предмет доказування у кожному конкретному випадку.

Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Алвара-Фіш" позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п.6 частини четвертої ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

З огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвара-Фіш" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки значно ускладнює розгляд справи за вимогами, не пов'язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду “за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб” (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі “Ешингдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.

Відповідно до частини восьмої ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвара-Фіш" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.