16 грудня 2019 року № 320/4521/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краузе-Капітал" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Краузе-Капітал" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про визнання ТОВ "Краузе-Капітал" таким, що відповідає п.1.6. Критеріїв ризиковості платника податків, оформлене протоколом №7 від 28.03.2019; зобов'язати ГУ ДФС у Київській області виключити ТОВ "Краузе-Капітал" з бази ризикових платників АІС "Податковий блок" режим - "Журнал ризикових платників" ( з урахуванням уточнених позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області із запитом про надання інформації про причини зупинення реєстрації, надання завірених копій протоколів засідання комісії ДФС щодо розгляду питань про внесення платників податку до переліку ризикових, на яких прийнято рішення щодо реєстрації податкових накладних, надання відомостей і даних, які свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій ТОВ "Краузе-Капітал". Листом від 25.06.2019 №15551/Адв/10-36-07-03-06 відповідач повідомив, що рішенням комісії ГУ ДФС у Київській області від 28.03.2019 включено позивача до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, підставою внесення позивача до переліку ризикових платників за ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність здійснення ризикових операцій". При цьому, копій витребуваних в адвокатському запиті документів надано не було, посилаючись на те, що доступ до документів є обмеженим в силу п. 2 ст. 24 Закону України №5076. Позивач вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відсутня належна мотивація підстав та причин віднесення ТОВ "Краузе-Капітал" до ризикових платників податків, відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що на засіданні комісії від 27.03.2019 було прийнято рішення про внесення до реєстру ризикових платників ТОВ "Краузе-Капітал" із ознакою відповідно до абз. 7 п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, оскільки у контролюючого органу наявна податкова інформація, що платник податку не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби. Крім цього, відповідач зазначив, що факт внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства як суб'єкта господарювання, оскільки за позивачем залишається право підтверджуючими документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у своїй діяльності та у разі повноти документів по даних операціях подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Також, відповідач зауважив, що на вимогу суду він не може надати протокол засідання комісії або витягу з нього, оскільки його вилучено Генеральною прокуратурою України згідно протоколу обшуку від 19.07.2018.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 18.09.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального провадження.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 здійснено заміну Головного управління ДФС у Київській області в порядку процесуального правонаступництва на Головне управління ДПС у Київській області, задоволено заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на підставі частини 7 статті 181 КАС України за письмовою згодою сторін у той самий день після закриття підготовчого засідання.
У судовому засіданні 28.11.2019 після вступного слова представників сторін, останніми суду подані заяви з проханням продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, повно і всебічно дослідивши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Краузе-Капітал" (код ЄДРПОУ 409317237, місцезнаходження: 08131, Київська область, с. Петропавліська Борщагівка, вул. Черкаська, 26), є юридичною особою з 01.11.2016 та має статус платника податку, перебуває на обліку в ГУ ДФС у Київській області.
Як убачається з адміністративного позову, позивач вказує, що 28.03.2019 комісією ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення, про внесення ТОВ "Краузе-Капітал" до АІС "Податковий блок" - режим "Журнал ризикових платників".
У червні 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області з листом від 18.06.2019 №80 про надання інформації про причини зупинення реєстрації, надання завірених копій протоколів засідання комісії ДФС щодо розгляду питань про внесення платників податку до переліку ризикових, на яких прийнято рішення щодо реєстрації податкових накладних, надання відомостей і даних, які свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій ТОВ "Краузе-Капітал" (а.с. 14-15).
Листом від 25.06.2019 №15551/Адв/10-36-07-03-06 відповідач повідомив, що рішенням комісії ГУ ДФС у Київській області від 28.03.2019 включено ТОВ "Краузе-Капітал" до переліку ризикових платників податку із ознакою відповідно до абз. 7 п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, оскільки у контролюючого органу наявна податкова інформація, що платник податку не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби (а.с. 16-17). Також, відповідач повідомив, що протокол засідання комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків, яким оформлено рішення про включення ТОВ "Краузе-Капітал" до переліку ризикових суб'єктів господарювання, посилаючись на те, що вказаний документ містить внутрішньовідомчу службову інформацію, що пов'язана з розробкою напряму та методів діяльності органів ДПС.
У подальшому, позивач повторно звернувся до Головного управління ДФС у Київській області з листом від 08.07.2019 №91 з листом, в якому зазначив, що позивач 14.09.2018 відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "ПУМБ" м. Київ, на підтвердження чого надав довідку №К20/137 від 14.09.2018 та виписку по рахунку станом на 08.07.2019. У зв'язку з чим, просив виключити ТОВ "Краузе-Капітал" з переліку ризикових платників податку та відновити реєстрацію податкових накладних (а.с. 18-20).
Листом від 16.07.2019 №17066/Адв/10-36-07-03-06 відповідач повідомив, що рішенням комісії ГУ ДФС у Київській області від 28.03.2019 включено ТОВ "Краузе-Капітал" до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у випадку надання документів, що свідчать про реальність здійснення господарських операцій, відповідачем буде розглянуто питання щодо виключення позивача з зазначеного переліку (а.с. 21-23).
Однак, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За правилами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
За наведеними визначеннями в п.2 Порядку зупинення реєстрації - критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.
моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 5, 6 цього Порядку зупинення реєстрації податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації встановно, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (п.п.13 ,14 Порядку зупинення реєстрації).
Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
За правилами п.п.18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації визначено вичерпний перелік підстав для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку (п.27 Порядку зупинення реєстрації).
Відповідно до п.3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.17 цього Порядку рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (п.19 Порядку роботи комісій).
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) п.21 Порядку роботи комісій.
За приписами п.18 Порядку роботи комісій Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС затверджується ДФС.
Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523, комісіями регіонального рівня здійснюється: розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії); розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.
Відповідно до п.7 Порядку взаємодії засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.
Відповідно до п.п. 8, 9 Порядку взаємодії до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.
Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок".
Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.
Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.
На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків визначені у листі Державної фіскальної служби в Україні від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.
Як вказано в цьому ж листі, Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі, якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Отже, суд приходить до висновку, що розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками, що є підставою, зокрема, для внесення до АІС Податковий блок інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і не має обов'язкового характеру, оскільки є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і, відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.
У п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.2 ст.62 ПК України).
Відповідно до ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами п.п.72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18.
Суд звертає увагу, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства суд погоджується з позицією податкового органу про те, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності ТОВ "Краузе-Капітал" критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що протокольне Рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування є Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ "Краузе-Капітал" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №7 від 08.03.2019, не є рішення (актом) суб'єкта владних повноважень в розумінні п.19 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.