16 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11016/19
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення компенсації за втрачене домоволодіння в сумі 73034,49 грн,
встановив:
11 жовтня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, у якому просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на її користь компенсацію за втрачене домоволодіння - будинок АДРЕСА_1 в сумі 33349,09 грн та індексацію грошової компенсації за втрачене домоволодіння - будинок АДРЕСА_1 за період з 2010 року по 2018 рік у сумі 39685,40 грн, всього 73034,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . 6 серпня 2007 року її було поставлено на чергу в УПСЗН Овруцької РДА для виплати компенсації за втрачене домоволодіння. При зверненні до відповідача із заявою про виплату компенсації за втрачене на радіоактивно забрудненій території майно, вона отримала відмову у проведенні таких виплат. У листі вказано, що вона дійсно, перебуває на черзі у відповідача для отримання компенсації в сумі 33349,09 грн. та кошти за втрачене домоволодіння не виплачені у зв'язку з відсутністю фінансування. До цього часу компенсація їй не виплачена та на неї не нарахована відповідна індексація її вартості, у зв'язку з тривалим часом невиконання судового рішення та несплати компенсації вона зазнає матеріальних збитків.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надання відзиву на адміністративний позов.
Відповідачу надіслана ухвала про відкриття провадження за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка отримана відповідачем 22 жовтня 2019 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.14).
Відповідач вимоги ухвали суду від 16 жовтня 2019 року у частині надіслання відзиву на адміністративний позов не виконав.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_1 , прийнятий на баланс Великочернігівської сільської ради.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року зобов'язано Овруцьку РДА Житомирської області поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння будинок АДРЕСА_1 в сумі 21091,00 грн (а.с.8).
27 березня 2015 року постановою Овруцького районного суду Житомирської області у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області про зобов'язання здійснити перерахунок компенсації вартості зданого домоволодіння, позовні вимоги задоволено, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації вартості зданого домоволодіння АДРЕСА_1 з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду 1,18 та 1,34 і встановити розмір компенсації в сумі 33349,09 грн (а.с.9).
ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про виплату компенсації за втрачене на радіоактивній території домоволодіння.
Листом від 13 вересня 2019 року №07-04/6910 Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області повідомило заявника, що дійсно, позивач, перебуває на черзі у відповідача для отримання компенсації в сумі 33349,09 грн. Управлінням праці не здійснювалася виплата коштів згідно рішень судів, оскільки Законами України "Про Державний бюджет України" та кошторисами видатків кошти на виплату допомог та компенсацій згідно рішень суду для управління праці не передбачалися (а.с.7).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я; єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до статті 35 Закону №796-XII, компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає, зокрема: грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.
На час постановки позивача на чергу для виплати компенсації громадянам за майно, втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням, передбаченої вказаною статтею Закону №796-XII, порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій був визначений у Положенні про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755.
Згідно зі абзацами 1-2 пункту 8 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755 (чинного на момент постановляння позивача на чергу для виплатити компенсації, далі - Положення), у разі коли у період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується, компенсація виплачується з урахуванням цієї індексації. Розмір нарахованої грошової компенсації також підлягає перерахунку, якщо заява про здачу належного на праві власності майна була подана згідно з пунктами 4 і 6 цього Положення до місцевого органу виконавчої влади до дати набрання чинності нормативним актом про індексацію вартості житла, але фактично компенсація не була виплачена, нарахована за здане майно з вини державного органу або не отримана переселенцем чи спадкоємцем з поважних причин (перебування на стаціонарному лікуванні, у тому числі на примусовому, у тривалому відрядженні, відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, а також смерть - до набуття спадкоємцем права на спадщину).
Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15 лютого 2011 року №24 затверджено індекс до балансової вартості об'єктів житлового фонду станом на 1 січня 2011 року для об'єктів, введених в експлуатацію до 1 січня 2010 року як 1,14.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 травня 2012 року №186 затверджено індекс до балансової вартості об'єктів житлового фонду станом на 1 січня 2012 року для об'єктів, введених в експлуатацію до 1 січня 2011 року, як 1,13.
Індекси балансової вартості об'єктів житлового фонду станом на 1 січня 2013 року не було затверджено, а станом на 1 січня 2014 року не проводилася згідно з роз'ясненням наведеним у листі 25.02.2014 № 7/15-2179.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2015 року №107, затверджено індекс балансової вартості об'єктів житлового фонду станом на 1 січня 2015 року для об'єктів, введених в експлуатацію до 1 січня 2014 року, як 1,27.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 квітня 2016 року №85 затверджено індекс до балансової вартості об'єктів житлового фонду станом на 1 січня 2016 року для об'єктів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, як 1,22.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11 травня 2017 року №106 затверджено індекс балансової вартості об'єктів житлового фонду станом на 1 січня 2016 року для об'єктів, введених в експлуатацію до 1 січня 2017 року, як 1,27.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2018 року №102 затверджено індекс балансової вартості об'єктів житлового фонду станом на 1 січня 2018 року для об'єктів, введених в експлуатацію до 1 січня 2017 року, як 1,16.
Суд відмічає, що у постанові Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року у справі №2а-387/06 вказано, що позивач ОСОБА_1 здала належне їй домоволодіння на баланс Великочернігівської сільської ради (а.с.8).
Отже, оцінка домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 21091,00 грн була проведена до набрання чинності наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №76 від 16 березня 2007 року, однак до набрання юридичної сили наказів Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 лютого 2008 року №100 та від 31 березня 2009 року №133, а тому сума належної позивачу грошової компенсації не могла бути нарахована з урахуванням запроваджених коефіцієнтів індексації 1,14, 1,13, 1,27, 1,22, 1,27 та 1,16 під час постановки ОСОБА_1 на чергу 6 серпня 2007 для отримання грошової компенсації.
Також суд наголошує, що у силу приписів пункту 8 Положення індексація житлового фонду застосовувалася при виплаті компенсації. Проте виплата компенсації позивачу не проведена по даний час.
Отже, розмір нарахованої компенсації підлягав перерахунку до виплатити з урахуванням коефіцієнтів інфляції вартості житлового фонду.
Втім, з 28 листопада 2009 року постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" втратила чинність, згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243.
Одночасно, 28 листопада 2009 року, набрав чинності новий Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243.
У пункті першому Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243, визначено, що дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.
Поряд з цим, положення Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243, не передбачають врахування індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації.
Згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
Отже, позивач має право на отримання грошової компенсації - відшкодування вартості жилого будинку в повному розмірі, за цінами, встановленими на момент припинення права власності.
Беручи до уваги наведене, а також те, що позивачем грошова компенсація не отримана ні під час дії приписів Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755, ні після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243, з вини державного органу, суд вважає, що на період з часу постановки для отримання компенсації до 28 листопада 2009 року слід застосовувати норми Положення, зокрема пункту 8, якими передбачено врахування індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Положення не містило норм, які б обмежували нарахування відповідачем індексації вартості домоволодінь до сум, визначених судом.
Натомість зміст Положення та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936, свідчать на користь висновку, що саме до компетенції Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації належить проведення індексації сум, які підлягають виплаті позивачу.
З огляду викладене, суд вважає, що не отримана позивачем компенсація повинна була бути проіндексована з урахуванням індексації вартості житлового фонду згідно нормативних актів, прийнятих до 28 листопада 2009 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд визнає протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо відмови в нарахуванні і не виплаті позивачу індексації вартості втраченого житлового будинку та зобов'язує відповідача здійснити перерахунок компенсації вартості домоволодіння АДРЕСА_1 з урахуванням коефіцієнтів вартості житлового фонду 1,14, 1,13, 1,27, 1,22, 1,27 та 1,16 за період з 2010 до 2018 року.
Стосовно позовної вимоги про стягнення вартості втраченого житлового будинку та індексації у загальній сумі 73034,49 грн, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, в тому числі, на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.
Відповідно до пункту 7 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року за №755, грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 листопада 2009 року №1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території" (набрала чинності 28 листопада 2009 року) визнана такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" та затверджено Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території.
Згідно з пунктом 1 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243, цей Порядок визначає механізм виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсації за майно, втрачене у зв'язку з їх відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.
Згідно з пунктом 5 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243, сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення) з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення).
Таким чином, питання щодо виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території законодавчо урегульовано. Виплата даної компенсації не обмежена будь-яким терміном чи періодом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі №К/800/41543/15 (286/2220/15-а).
Враховуючи те, що позивач перебуває у черзі для отримання грошової компенсації за здане, відповідно до статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", домоволодіння з серпня 2007 року, тому право позивача є захищеним та не потребує додаткового захисту, а відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення на користь ОСОБА_1 суми коштів 73034,49 грн.
Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем у порушення частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність дій Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (вул.Гетьмана Виговського, 12, м.Овруч, Житомирська область, 11101, код ЄДРПОУ 03192603) про стягнення компенсації за втрачене домоволодіння в сумі 73034,49 грн - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 індексації вартості втраченого житлового будинку АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 компенсації вартості домоволодіння АДРЕСА_1 , застосувавши коефіцієнти індексації вартості житлового фонду 1,14, 1,13, 1,27, 1,22, 1,27 та 1,16 за період з 2010 до 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій".
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Гурін