Справа № 479/1448/19
Провадження № 2/479/383/19
11 грудня 2019 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Репушевської О.В.,
за участю секретаря судового засідання Штуфри А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/1448/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення виплати аліментів на утримання одного із подружжя,
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
12 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , вказавши, що згідно з рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року, ухваленим у цивільній справі №479/1284/15-ц, з нього стягуються аліменти на користь колишньої дружини - ОСОБА_2 в розмірі 300,00 грн. щомісячно, починаючи з 10 грудня 2015 року. Однак, на даний час у позивача відсутня будь-яка можливість надавати утримання його колишній дружині, оскільки він також є непрацездатним, єдиним джерелом доходу є його пенсія за віком, яка складає 2 000,00 грн., що свідчить про його неспроможність надавати матеріальну допомогу відповідачу натомість позивач також отримує пенсію у гарантованому державою розмірі. З огляду на наведене, позивач, посилаючись на норми ст.82 СК України та ст.273 ЦПК України, просив припинити стягнення з нього аліментів на користь відповідача, присуджених згідно з рішенням суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить задовольнити їх з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач позову не визнала, просила відмовити в його задоволенні, вказуючи на обов'язок позивача утримувати її, так як вона є непрацездатною, внаслідок встановлення їй інвалідності загального захворювання ІІІ групи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі в період з 25 лютого 1989 року по 28 лютого 2015 року. Згідно з рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року, ухваленим в цивільній справі №479/1284/15-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 10 грудня 2015 року (а.с.13-14).
Згідно даних пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Пенсійним фондом України 08 лютого 2018 року, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с.5), розмір його пенсії з липня 2019 року становить 2 000,00 грн., що підтверджується даними довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №504/02.12 від 16 жовтня 2019 року (а.с.6).
Відповідач ОСОБА_2 являється інвалідом ІІІ групи загального захворювання, та отримує пенсію в розмірі 2 000,00 грн., що підтверджується, наданою відповідачем до суду довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №801/02.12 від 11 грудня 2019 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст.75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
За змістом ч.3, ч.4 ст.75 СК України, вказаної вище статті непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За положеннями ч.1, ч.2 ст.76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Згідно положень ч.1, ч.3 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
Положеннями ч.1 ст.82 СК України визначено, що право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин.
Відповідно до положень ч.3 ст.82 СК України право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі №6-1111цс17, постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі №428/7287/16-ц (провадження 61-10557св18), аналіз норм статей 75, 76 СК України дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть призначатися за наявності юридичних складових сукупності певних умов, зокрема: перебування у зареєстрованому шлюбі або після розірвання шлюбу, якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу, а також коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення.
В силу ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць у 2019 році для осіб, що втратили працездатність, встановлено з 01.01.2019 року - у розмірі 1497 грн., з 01.07.2019 року - у розмірі 1564 грн., з 01.12.2019 року - у розмірі 1638 грн.
Виходячи з викладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам, у їх сукупності; суд приходить до висновку, що непрацездатна відповідач ОСОБА_2 забезпечена прожитковим мінімумом, встановленим для осіб відповідної категорії (непрацездатних) як на час подання позову, так і на час розгляду його судом, а тому являється такою, що не потребує матеріальної допомоги. Крім того, суд враховує, що наразі позивач ОСОБА_1 , також є непрацездатним, та отримує в зв'язку з цим пенсію. При цьому, відповідач не підтвердила належними та допустимими доказами отримання позивачем будь-яких інших доходів, крім зазначеної пенсії.
Відповідно до положень ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
У відповідності до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із положеннями ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, а також враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав їх задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення виплати аліментів на утримання одного із подружжя - задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пилипівка Врадіївського району Миколаївської області (місце проживання: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Свердловськ, Росія, (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , в розмірі 300 грн. щомісячно, які були присуджені відповідно до рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року у справі №479/1284/15-ц, провадження 2/479/466/15, з часу звернення ним до суду, тобто з 12 листопада 2019 року.
Відкликати з виконання виконавчий лист 2/479/466/15, виданий 11 січня 2016 року на підставі рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року у справі №479/1284/15-ц, провадження 2/479/466/15.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене та підписане 13 грудня 2019 року.
Суддя :