16 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 5023/1702/12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Лісовина Сергія Івановича на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 (головуючий суддя Білоусова Я.О., судді Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) про повернення апеляційної скарги у справі № 5023/1702/12 Господарського суду Харківської області
за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Лісовина Сергія Івановича
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Харківське міське управління земельних відносин Харківської міської ради, 2) Державна інспекція сільського господарства Харківської області, 3) Гаражний кооператив "Старт"
про стягнення шкоди у розмірі 137 826,89 грн,
30.11.2019 Фізична особа-підприємець Лісовин Сергій Іванович надіслав безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 5023/1702/12.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2019 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лісовина Сергія Івановича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 у справі № 5023/1702/12 залишено без руху з таких підстав: відсутність доказів надсилання копії апеляційної скарги листом з описом вкладення позивачу та третім особам; непідтвердження повноважень представника на підписання апеляційної скарги у зв'язку з незасвідченням наданих до апеляційної скарги документів (договору про представництво та захист інтересів особи, ордеру серія ХВ №000033 від 08.01.2019, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, пенсійного посвідчення на ім'я Лісовина С.І., заяви від 17.09.2019). Вказаною ухвалою встановлено відповідачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2019 відповідачем 24.10.2019 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги листом з описом вкладення позивачу та третім особам, а також копію ордеру №000024 від 24.10.2019.
Оскарженою ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 повернуто апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лісовина Сергія Івановича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 у справі № 5023/1702/12.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд керувався, зокрема, частиною 4 статті 174 та частиною 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом цих норм апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала, якщо цією особою у визначений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець Лісовин Сергій Іванович звернувся до касаційного суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 5023/1702/12 та направити справу на новий апеляційний розгляд.
У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що в порушення вимог статей 2, 4, 58, 60, 61 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не допустив представника боржника до участі у справі та обмежив право на доступ до правосуддя. Заявник, діючи в інтересах боржника, у додатках до апеляційної скарги подав копію договору про представництво та захист інтересів особи на стадіях першої, апеляційної та касаційної інстанціях у справі № 5023/1702/12, подав завірену копію ордеру із повноваженнями на суди першої та апеляційної інстанції у конкретній справі.
Окрім цього, скаржник описує обставини даної справи, оскарження постанови державного виконавця про арешт коштів боржника та порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час відмови у поновлені строку на подання скарги щодо оскарження постанови державного виконавця. Водночас, касаційна скарга не містить обґрунтування в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги.
Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваної ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Приписами статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Підставою для повернення апеляційної скарги стало те, що надана відповідачем копія ордеру серії ХВ №000024 від 24.10.2019, в якому зазначена назва органу, у якому надається правова допомога - ГСХО, Харківській апеляційний господарський суд не підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів скаржника у Східному апеляційному господарського суді.
При цьому, суд зазначив, що відповідно до Указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 №454/2017 постановлено ліквідувати Харківський апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд.
Водночас, з 01.10.2018 розпочав свою діяльність Східний апеляційний господарський суд.
Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: - договір про надання правової допомоги; - довіреність; - ордер; - доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 N41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко встановив, що в ордері повинно бути зазначено орган, в якому надається правова допомога, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що повноваження на представництво інтересів скаржника у Східному апеляційному господарському суді згідно наданого ордеру ХВ №000024 від 24.10.2019 у підписанта апеляційної скарги відсутні.
Окрім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем в порушення вимог статті 91 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів заяви додано копії документів (договір про представництво та захист інтересів особи, ордер серія ХВ №000024 від 24.10.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю), які не є належними доказами, оскільки в них не міститься дата засвідчення.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
До того ж, суд апеляційної інстанції зазначив, що до апеляційної скарги було надано взагалі незасвідчену копію пенсійного посвідчення №2064813018 від 18.12.2013 на ім'я Лісовина Сергія Івановича , що з урахуванням положень статті 91 ГПК України є неналежним доказом, а тому заявником зазначений недолік не виправлено.
Фізична особа-підприємець Лісовин Сергій Іванович у поданій касаційній скарзі не спростував наведених висновків апеляційного господарського суду та не довів неправильне застосування ним норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2019.
Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що суд апеляційної інстанції, керуючись статтями 91, 174, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, правомірно повернув без розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лісовина Сергія Івановича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 у справі № 5023/1702/12 з дотриманням зазначених процесуальних норм чинного законодавства.
За змістом пункту 2 абзацу 1 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лісовина Сергія Івановича на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 5023/1702/12 на підставі пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) зазначено, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що повернення апеляційної скарги не виключає права скаржника на повторне звернення зі скаргою після усунення недоліків.
Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 5023/1702/12 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лісовина Сергія Івановича на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у вказаній справі.
2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, а іншим учасникам справи - копію ухвали.
3. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.