ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2019Справа № 910/17459/19
Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є. розглянувши матеріали
позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення «УКРСОЮЗСЕРВІС»
про стягнення 49 516, 08 грн.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення «УКРСОЮЗСЕРВІС» про стягнення заборгованості у розмірі 49 516, 08 грн.
Подана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення ст.174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, відповідно до ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1 921,00 грн.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмір 1921,00 грн., виходячи із розміру заявлених позовних вимог 49 516, 08 грн.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем за подання позову не надано доказів сплати судового збору у вказаному розмірі. Натомість, подано клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання позову з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на те, що згідно п. 15 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву утримується за рахунок коштів Державного бюджету України та у позивача не достатньо коштів на оплату судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру та звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
На підтвердження майнового становища та зазначених обставин у заяві, позивач не надав жодних доказів, а тому позивач не надав належного та допустимого доказу в підтвердження відсутності коштів на оплату судового збору, який суд має враховувати при вирішенні питання, зокрема, про відстрочення від сплати судового збору.
Крім того, до заяви не додано доказів щодо існування хоча б однієї із зазначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.
Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами, у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, а саме докази зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву залишити без руху.
3. Встановити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
4. Встановити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду:
- оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн;
5. Роз'яснити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України).
6. Ухвала набирає законної сили 16.12.2019 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.
Суддя М.Є. Літвінова