10.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1130/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
про стягнення страхового відшкодування в сумі 101072 грн 25 к.
представники сторін не з'явилися
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 101072 грн 25 к.
18.10.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити розгляд справи по суті на 12.11.2019 (ухвала від 18.10.2019).
12.11.2019 суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.12.2019.
Представник позивача в судове засідання 10.12.2019 не з'явився, однак надіслав заяву про розгляд справи без участі представника позивача (від 02.12.2019 вх.№21087/19), в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (від 27.11.2019 вх.№23706), яке приєднане до матеріалів справи.
Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 202 ГПК України.
У судовому засіданні 10.12.2019 суд ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору №777.18.2429888 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 26.10.2018 та страхового акта від 11.12.2018 №3.18.2681-1, який складений внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 04.12.2018 за участю застрахованого транспортного засобу Mercedes-Benz (державний номер НОМЕР_1 ) здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику та, як наслідок, відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме до водія транспортного засобу Toyota Corolla (державний номер НОМЕР_3) ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/000513977).
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Обставини справи, дослідження доказів.
26.10.2018 ОСОБА_2 , як страхувальник та Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" уклали договір №777.18.2429888 добровільного страхування наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортними засобом Mercedes-Benz (державний номер НОМЕР_1 ) рік випуску 2015. Строк дії договору з 30.10.2018 до 29.10.2019.
04.12.2018 об 13:50 год в м. Києві на вул.Святошинська 3-А відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Corolla (державний номер НОМЕР_3) ОСОБА_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля Mercedes-Benz (державний номер НОМЕР_1 ), яким керував ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2018, зазначена вище дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля Toyota Corolla ОСОБА_1 .
Згідно з приписами ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведену норму закону, суд приймає постанову Святошинського районного суду м. Києва як доказ, що саме внаслідок порушення ПДР України, водієм ОСОБА_1 , який керував автомобілем Toyota Corolla (державний номер НОМЕР_3 ) пошкоджено автомобіль Mercedes-Benz (державний номер НОМЕР_1 ), яким керував ОСОБА_3 .
На виконання умов договору добровільного страхування Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", на підставі страхового акта від 11.12.2018 №3.18.2681-1, калькуляції №КА -3074 від 10.12.2018, Звіту №581 про визначення вартості відновлювального ремонту, виплатило страхове відшкодування в розмірі 99315 грн 41к., що підтверджується платіжним дорученням від 11 грудня 2018 року №ЦО04673, копія якого приєднана до матеріалів справи.
24.12.2018 позивач направив на адресу відповідача заяву вих.№6625/3.18.2681 про відшкодування шкоди (виплатату страхове відшкодування) на суму 99315 грн 41 к.
Проте, станом на 08.10.2019 страхове відшкодування від відповідача на рахунок позивача не надійшло, у зв"язку із чим позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував 3% річних та інфляційні втрати та звернувся за захистом порушеного права до суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).
За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 ГК України). Вказане положення кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України.
Частиною 1 ст. 355 ГК України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
В силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено у ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи те, що Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 99315 грн 41 к., а цивільно-правова відповідальність особи, яка визнана винною у заподіянні шкоди, застрахована у ПрАТ СК "Галицька", то в силу наведених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача. В межах ліміту відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування АМ №000513977 до стягнення належить 99315 грн 41 к.
Щодо правомірності нарахування інфляційних втрат та 3% річних на прострочене грошове зобов'язання із сплати страхового відшкодування.
Відповідач доказів оплати суми 99315 грн 41 к., у визначені Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строки, суду не надав, підстав звільнення від обов'язку їх сплати відповідач належними засобами доказування не довів.
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику шкоди, однак, цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою (в даному випадку страховиком) зворотної вимоги до відповідача.
Зокрема, приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а правовідносини з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, суд встановив, що відповідач отримавши вимогу позивача 11.01.2019, однак не виплативши суму страхового відшкодування у визначений ст. 530 ЦК України строк, здійснив прострочення зобов'язання, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму відшкодування шкоди в порядку регресу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постановах від 20.04.2018 у справі №910/12028/17 та від 07.02.2018 у справі №910/18319/16.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив, що сума інфляційних втрат, розрахована судом за допомогою ІПС "Законодавство", значно перевищує заявлену суму позивачем, тому суд, враховуючи межі позовних вимог прийшов до висновку про задоволення інфляційних втрат в сумі заявленій позивачем - 287 грн 52 к. Щодо розрахунку 3% річних в сумі 1469 грн 32 к., то він є арифметично вірним та належить до стягнення.
Висновок суду.
Оцінивши надане суду обґрунтування позовних вимог, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 99315 грн 41 к., інфляційних втрат - 287 грн 52 к. та 3% річних в сумі 1469 грн 32 к.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5311 від 08 жовтня 2019.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 101072 грн 25 к. задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 22186790) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", вул.Велика Васильківська, буд.15/2, м.Київ,01024 (код 36086124) - 99315 (дев"яносто дев"ять тисяч триста п"ятнадцять гривень) 41 к. страхового відшкодування, 287 (двісті вісімдесят сім гривень) 52 к. - інфляційних втрат, 1469 (одну тисячу чотириста шістдесят дев"ять гривень) 32 к. - 3% річних та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 16.12.2019
Суддя Т.В. Максимів