25.11.2019 Справа № 912/1352/19
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №415-а
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)
суддів: Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Мацекос І.М.
за участю представників:
від позивача: - Богданова М.Г., посвідчення №252 від 05.03.2018, ордер серії КР №67837 від 15.05.2019, адвокат;
- Прилуцький О.С., директор
від відповідача: Фільштейн В.Л., довіреність №1/12 від 03.06.2019, посвідчення №189/н від 28.11.2005, адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2019 (суддя Макаренко Т.В.; рішення ухвалене о 16:41 год. у місті Кропивницький, повний текст рішення складено 23.08.2019) та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.08.2019 у справі №912/1352/19 (суддя Макаренко Т.В.; додаткове рішення ухвалене о 09:58 год. у місті Кропивницький)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів", м.Світловодськ, Кіровоградська область
до Державного підприємства "Чорноліське лісове господарство", с.Богданівка, Знам'янський район, Кіровоградська область
про визнання договору укладеним
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" (позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державного підприємства "Чорноліське лісове господарство" (відповідач) про визнання укладеним між сторонами договору купівлі-продажу необробленої деревини №2/19/ЧОР від 12.04.2019 в редакції позивача, наведеній в позовній заяві.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на той факт, що після проведення аукціонних торгів з продажу необробленої деревини направив відповідачу проект договору купівлі-продажу необробленої деревини №2/19/ЧОР від 12.04.2019, який був повернутий з протоколом розбіжностей. Вважаючи, що запропоновані відповідачем умови договору не відповідають Регламенту організації та проведення аукціонних торгів з продажу ресурсу необробленої деревини, позивач не погодився з укладанням договору на умовах відповідача, у зв'язку із чим для вирішення спору передав проект договору із протоколом розбіжностей на вирішення господарському суду.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2019 (з урахуванням ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 23.08.2019 про виправлення описки) у справі №912/1352/19 (суддя Макаренко Т.В.) позовні вимоги задоволено частково.
Визнано укладеним договір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Дружби, 15А, код 39042713) та Державним підприємством "Чорноліське лісове господарство" (27431, Кіровоградська обл., Знам'янський район, с. Богданівка, вул. Київське шосе, 1, код 00992214) наступного змісту:
"Державне підприємство "Чорноліське лісове господарство", що діє на підставі Статуту, в особі директора Зуєва Олександра Васильовича, назване надалі "Продавець", з одного боку та, ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів", що діє на підставі Статуту, в особі директора Прилуцького Олександра Семеновича, надалі "Покупець", з другого боку уклали даний договір про наступне:
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1 За результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі II кварталу 2019 року, який відбувся 09 квітня 2019 року (далі - аукціон), згідно аукціонного свідоцтва (учасник №11) від 09.04.2019, оригінал якого отримано та підписано Покупцем 12.04.2019, Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах та способом, зазначеними в цьому договорі.
Товаром за цим договором є необроблена деревина, реалізована під час аукціону та стандартизована в лоти, деталізована інформація про які зафіксована в пункті 4.1. договору.
1.2. Право власності на товар виникає з моменту передачі Покупцеві належним чином оформлених товаросупровідних документів: товарно-транспортної накладної.
1.3. Продавець передає Товар у власність Покупця на умовах франко-верхній склад Продавця.
2. ЯКІСТЬ ТА ОБМІР ДЕРЕВИНИ
2.1 По якості деревина має відповідати вимогам чинних стандартів, а саме ДСТУ ЕN 1315-1:2001, ДСТУ EN 1315-2:2001, ДСТУ ЕN 1316-1:2005, ДСТУ ЕN 1316-2:2005, ДСТУ ЕN 1316-3:2005, ДСТУ ЕNV 1927-1:2005, ДСТУ ENV 1927-2:2005, ДСТУ ENV 1927-3:2005.
3. КІЛЬКІСТЬ ДЕРЕВИНИ
3.1 Кількість Товару складає
QROB клас якості D 15-19 - 20 куб.м., QROB клас якості D 15-19 - 20 куб.м., QROB клас якості D 20-24 - 20 куб.м., QROB клас якості D 20-24 - 20 куб.м.лісоматеріали круглі дуб звичайний (сКруглі лісоматеріали, дуб звичайний ( QROB).
4. ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА СУМА ДОГОВОРУ
4.1. Ціна на Товар встановлена в гривнях на умовах франко-верхній склад Продавця згідно проведення аукціону з продажу ресурсів II кварталу 2019 року і становить 153600 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот грн.) за 80 куб.м.
№ лотуПродукціяПородаКлас якостіСередній Діаметр (см)ДовжинаСкладОб'єм м.куб.Ціна за куб. м.Ціна за лот
22сКруглі ЛісоматеріалиДуб Звичайний (QROB)D15-193.0Верхній20144028800
23сКруглі ЛісоматеріалиДуб (QROB)D15-193.0Верхній20144028800
24сКруглі ЛісоматеріалиДуб Звичайний (QROB)D20-243.0Верхній20240048000
25сКруглі ЛісоматеріалиДуб Звичайний (QROB)D20-243.0Верхній20240048000
4.2. Загальна сума Договору 153600 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот) грн. 00 коп. з ПДВ.
5. УМОВИ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРУ
5.1 Передача Товару по даному договору здійснюється подекадно, протягом 1 місяця 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, в об'ємах визначених даним договором згідно довіреності Покупця на отримання товару.
5.2 Під'їзна дорога до складу, з якого відбуватиметься передача Товару, повинна забезпечити можливість під'їзду та безпеку руху вантажного автомобіля вантажопідйомністю 20 тонн.
5.3. В день передачі Товару Продавець до 08.15 год ранку шляхом направлення електронного листа Покупцеві узгоджує з Покупцем час подачі автотранспорту для отримання та вивезення Товару в поточний день.
6. ПРИЙОМ - ПЕРЕДАЧА ТОВАРУ
6.1 Приймання Товару представником Покупця (особою, уповноваженою згідно довіреності на отримання товару) здійснюється на складі Продавця на умовах франко-верхній склад Продавця
6.2 Продавець не пізніше ніж за 5 робочих днів до передачі Товару повідомляє Покупця про дату передачі Товару та місце знаходження складу на електронну адресу Покупця aleprim2006@ukr.net.
6.3 Після завантаження Товару на автотранспорт Покупця, Продавець передає Покупцю належним чином оформлену товарно-транспортну накладну та специфікацію-накладну форми ЛГ-25 на завантажений товар. Датою передачі Товару та приймання його Покупцем (дата поставки) є дата товарно-транспортної накладної.
6.4 Приймання необробленої деревини по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами інструкції П-6, затвердженої постановою державного арбітражу при раді міністрів СРСР 15.06.1965, інструкції П-7, затвердженої постановою державного арбітражу при раді міністрів СРСР 25.04.1966, з урахуванням інших умов, якими передбачені особливості поставки даного виду Товару та умов, визначених даним договором.
6.5 Перехід ризиків випадкової загибелі чи пошкодження Товару від Продавця до Покупця відбувається з моменту передачі Товару Покупцеві.
7. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
7.1. Платіж здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця, за відвантажений Товар згідно наданої Продавцем товарно-транспортної накладної, в день передачі Товару, або не пізніше наступного дня після передачі Товару.
7.2 Сума гарантійного внеску перерахована Покупцем на рахунок Біржі для участі в аукціоні із продажу ресурсів необробленої деревини, зараховується Продавцю в якості частини оплати за проданий Товар.
7.3. Банківські витрати, пов'язані із перерахуванням коштів, оплачуються Покупцем.
8. ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
8.1 Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за відвантажений Товар в день передачі Товару, або не пізніше наступного дня після передачі Товару.
8.2 Покупець зобов'язаний прийняти Товар в установлений цим Договором термін.
8.3 Продавець зобов'язаний передати Покупцю Товар у строки, визначені сторонами у п.5.1 Договору.
8.4. - виключити
9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ
9.1 Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушеннями умов, визначених змістом цього Договору.
9.1 Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушеннями умов, визначених змістом цього Договору.
9.2. У випадку несплати грошових коштів за переданий Товар на рахунок Продавця в зазначений в п. 7.1. договору строк, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості переданого, але неоплаченого Товару, за кожний день прострочення.
9.3. У випадку не прийняття Товару у встановлений цим договором термін, Покупець сплачує пеню виходячи із двох облікових ставок НБУ станом на день прийняття Товару, від ціни Товару, що підлягав прийняттю, за кожний день прострочення.
9.4. У разі несвоєчасної передачі Товару у строки визначені сторонами у п. 5.1. договору Продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару, що підлягає передачі, за кожний день прострочення.
9.5 У випадку виникнення простою транспортного засобу, поданого Покупцем, понад строки, передбачені договором, Покупець має право стягнути із Продавця штраф в розмірі 500,00 грн. за кожну годину простою.
10. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ
10.1 Сторона звільняється від визначеної цим Договором та (або) чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, якщо вона доведе таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим Договором порядку.
10.2. Під непереборною силою у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо Сторін характеру, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню Сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські заворушення, прояви тероризму, масові страйки та локаути, бойкоти тощо), а також-видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання Сторонами цього Договору або тимчасово перешкоджають його виконанню.
10.3. Вважаються випадком недодержання своїх обов'язків Продавцем - відсутність у нього товару, потрібного для виконання цього Договору, відсутність у Покупця, що порушив Договір, необхідних коштів.
10.4. Настання непереборної сили має бути засвідчено компетентним органом, що визначений чинним законодавством України.
10.5. Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу Сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього Договору.
11. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
11.1 Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.
11.2 Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.
12. ДІЯ ДОГОВОРУ
12.1 Цей договір вважається укладеним з дня набрання рішенням суду від 20.08.2019 у справі № 912/1352/19 законної сили. Вся переписка між сторонами шляхом використання засобів електронного зв'язку являється чинною.
12.2 Даний договір діє з дня набрання судовим рішенням законної сили та діє протягом 1 місяця 10 днів.
12.3 Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності, за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
12.4 Зобов'язання, які передбачені цим Договором, припиняються лише з їх повним виконанням.
12.5 Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.
13. АДРЕСИ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН
ДП "Чорноліське лісове господарство" ТОВ "Світловодський завод
Україна, 27431, Кіровоградська обл., пиломатеріалів"
Знам'янський район с. Богданівка
вул. Київське шосе 1, Кіровоградська обл.,
рр НОМЕР_2 Знам'янське ТВБВ м.Світловодськ вул. Дружби, 15А
№ 10010/0172 АТ Ощадбанку адреса для листування: м.Світловодськ,
ін. под. номер 009922111222 вул. Богуна, 11
МФО 323475 Код 00992214 р/р НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк"
МФО 351005
Код 39042713
тел. - факс 05236-22555, 067-520-97-97,
e-mail аleprim2006@ukr.net
Від Продавця Від Покупця
__________ О.В. Зуев _____________О.С.Прилуцький
12 квітня 2019 року 12 квітня 2019 року.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Стягнуто з Державного підприємства "Чорноліське лісове господарство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" 960,50 грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що наведеними судом положеннями чинного законодавства і встановленими обставинами справи підтверджено обов'язковість укладення спірного договору на підставі проведеного аукціону і оформленого Аукціонного свідоцтва. В той же час суд, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що в більшості запропоновані позивачем в проекті договору умови щодо поставки товару не відповідають умовам пропозиції продавця та загальним положенням укладення договору купівлі-продажу.
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.08.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод Пиломатеріалів" від 20.08.2019 про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу у справі №912/1352/19 задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства "Чорноліське лісове господарство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 2055,44 грн.
На підставі наданих доказів в підтвердження здійснення фактичних витрат на оплату послуг адвоката суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 4110,88 грн. В той же час, враховуючи часткове задоволення позову, у зв'язку з чим судові витрати підлягають покладанню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми 2055,44 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.
Не погодившись з означеними судовими рішеннями, ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" (позивач) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2019 у справі №912/1352/19 у частині визнання укладеним між ДП "Чорноліське лісове господарство" та ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" договору купівлі-продажу необробленої деревини по наступним пунктам: 1.1., 1.2., 1.3., 3.1., 4.1., 5.1., 5.2., 5.3., 6.1., 6.2., 6.3., 6.5., 7.1., 7.2., 8.1., 8.2., 8.3., 8.4., 9.2., 9.3., 9.4., 9.5. у редакції викладеній судом у спірному рішенні; ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" про визнання укладеним між ДП "Чорноліське лісове господарство" та ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" договору купівлі-продажу необробленої деревини №2/19/ЧОР від 12.04.2019 за вказаними пунктами у редакції, запропонованій позивачем.
Просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.08.2019 у справі №912/1352/19 та ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, поштові відправлення у розмірі 3370,86 грн.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені у спірному рішенні, не відповідають обставинам справи.
На думку позивача судом неправильно застосовано до даних правовідносин ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України. Виходячи зі змісту вказаних норм законодавцем використовується таке поняття як "товар" для договорів купівлі-продажу, тоді як позивачем для укладення договору використовується поняття "лот", що є помилковим, оскільки згідно Регламенту лот - це партія необробленої деревини в розрізі асортиментів, згідно з чинними державними стандартами, що пропонується для продажу на аукціоні. Суд вважає правильним застосування за змістом договору слово "товар", з чим не погоджується позивач, оскільки застосовані судом норми є загальними, які застосовуються до змісту договору купівлі-продажу. Натомість у відповідності до ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Також позивач не згоден з висновком суду, що запропоновані покупцем у проекті договору умови щодо поставки товару не відповідають пропозиції продавця. Суд прийшов до висновку, що згідно пропозиції продавця визначено умови поставки - франко верхній склад, проте таке поняття міститься лише у оголошенні біржі, натомість з пропозиції продавця (списку лотів наданих продавцем біржі для виставлення на продаж) вбачається, що продавець пропонує умови поставки верхній склад, без вказівки на відповідальну сторону за завантаження лотів. Поняття "франко" відсутнє і у Аукціонному свідоцтві.
Позивач вказує на не застосування судом до даних правовідносин положень ГОСТу 17461-84 "Технология лесозаготовительной промышлености", ГОСТу 9014.0-75 "Лесоматериалы круглые" та Правила охорони праці для працівників лісового господарства, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України №119 від 13.07.2005.
Посилаючись на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач вказує, що до видів діяльності відповідача входить лісозаготівля і транспортування необробленої деревини у межах лісу, отже саме відповідач повинен організувати транспортування лоту з місця заготівлі до нижнього та проміжного складу та завантаження цього лоту на автотранспорт покупця-позивача.
Крім того, позивач не згоден зі стягнутою судом сумою витрат на правничу допомогу у додатковому рішенні. Позивач вважає, що при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом не дотримано принципу пропорційності, чим порушено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Визначений судом розподіл витрат не є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог. Судом було визнано укладеним договір у редакції позивача з урахуванням уточнень та змін щодо змісту договору, про які наведено в рішенні суду. Фактично судом внесено зміни по суті спору до 7 пунктів договору, тоді як договір складається із 39 пунктів, отже у процентному співвідношенні це складає 18% від загальної кількості пунктів, що переглядалися судом.
ДП "Чорноліське лісове господарство" (відповідач), не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що позивач, звертаючись до відповідача з власним проектом договору, а в подальшому до господарського суду, фактично намагається переглянути умови, на яких він погодився прийняти участь в аукціоні 09.04.2019. Умови договору зазначає відповідач, відповідно до статей 179, 180 Господарського кодексу України, статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначені на основі вільного волевиявлення сторін.
Відповідач погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність визначення позивачем предметом договору лоту, а не товару (необробленої деревини) з огляду на положення частини 1 статті 655, частини 1 та 3 статті 656 Цивільного кодексу України.
Відповідач також вважає, що пропозиція позивача після погодження умов участі в аукціоні відвантаження деревини, верхній склад, про зміну місця відвантаження товару на нижній склад з покладенням обов'язків по навантаженню товару на відповідача, не відповідає визначеним умовам участі в аукціоні та аукціонному свідоцтву.
Відповідач заперечує необхідність застосування до даних правовідносин Правил охорони праці для працівників лісового господарства, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України №119 від 13.07.2005. Норми, викладені в Правилах, відносяться до трудового права, які не визначають і регламентують питання укладення господарських договорів.
Некоректними вважає відповідач і посилання позивача на ГОСТи 17461-84 "Технология лесозаготовительной промышлености", ГОСТу 9014.0-75 "Лесоматериалы круглые". Вказані стандарти на теперішній час не використовуються, оскільки скасовані на підставі постанови КМУ від 09.12.2014 №695 і наказу ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 14.12.2015 №184 "Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року".
Одночасно відповідач зазначає, що суд прийняв обґрунтоване рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2055,44 грн., оскільки доказів щодо збільшення суми стягнення до 3370,86 грн. позивачем не надано.
В судових засіданнях представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Представник відповідача заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві.
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 25.11.2019 прийнято постанову, з проголошенням вступної та резолютивної частини.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.
09.04.2019 Товарною біржею "Кіровоградська аграрна біржа" на базі електронної торгової системи https://auc.ukrforest.com/ проведено аукціон з продажу необробленої деревини з поставкою в 2-му кварталі 2019 року.
За результатами вказаного аукціону переможцем торгів по лотах №№ 22, 23, 24, 25 "сКруглі лісоматеріали", продавець ДП "Чорноліське лісове господарство" визначено ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів", про що видано Аукціонне свідоцтво (а.с.14 т.1).
Згідно виданого Аукціонного свідоцтва ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" отримало право на укладення договору купівлі-продажу, як покупець.
Аукціонне свідоцтво від 09.04.2019 підписано від Товарної біржи "Кіровоградська аграрна біржа" - Крамаренко В.Л. і від ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" Прилуцьким О.С.
12.04.2019 листом №12/3 ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" направив на адресу ДП "Чорноліське лісове господарство" для підписання проект договору купівлі-продажу необробленої деревини №2/19/ЧОР від 12.04.2019. Лист отримано продавцем 17.04.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №2750003478099 (а.с.18 т.1).
Листом №11-14/370 від 25.04.2019р. відповідач надіслав на адресу ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" протокол розбіжностей №1 до договору купівлі-продажу необробленої деревини №2/19/ЧОР від 12 квітня 2019 року та підписаний екземпляр договору із застереженням, що договір діє разом з протоколом розбіжностей від 26 квітня 2019,який є невід'ємною частиною даного договору (а.с.20-27 т.1).
Вказаний лист (поштове відправлення №2740001892160 від 26.04.2019) направлено продавцем на адресу покупця 26.04.2019 (а.с.29 т.1).
Не дійшовши згоди щодо окремих пунктів договору купівлі-продажу необробленої деревини №2/19/ЧОР від 12.04.2019, а саме пунктів: 1.1., 1.2., 1.3., 3.1., 4.1., 5.1., 5.2., 5.3., 6.1., 6.2., 6.3., 6.4., 6.5., 7.1., 7.2., 7.4., 8.1., 8.2., 8.3., 8.4., 9.3., 9.4., 9.5., розділ 13 Адреси та реквізити сторін, ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" звернувся з позовною заявою до господарського суду про визнання договору укладеним в редакції наведеній позивачем.
Предметом спору є вирішення питання щодо визнання укладеним договору купівлі-продажу необробленої деревини в редакції позивача.
Частинами 1, 2 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Апелянт рішення суду щодо наявності підстав на укладення договору купівлі-продажу за результатами аукціонну з продажу необробленої деревини з поставкою в 2-му кварталі 2019, який відбувся 09.04.2019 не оскаржує.
Колегія суддів на підставі положень частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність рішення суду першої інстанції в частині доводів апеляційної скарги щодо правильності викладення пунктів договору.
З положень статті 627 Цивільного кодексу України вбачається, що сторони наділені правом вільного вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Положеннями частин 1-3 статті 180 Господарського суду встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У випадку коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов відповідного договору порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України і статтею 649 Цивільного кодексу України.
Зі змісту вимог позивача убачається, що він, як покупець, не погоджується із заміною продавцем в умовах договору поняття "лот" на "товар", керуючись тим, що на аукціонні торги продавцем були виставлені лоти торг відбувався по лотам і покупець визначений переможцем саме по лотам.
Згідно з пунктом 1.6. Регламенту організації та проведення аукціонних торгів з продажу ресурсу необробленої деревини, заготовленої державними підприємствами, затвердженим генеральним директором "Кіровоградської аграрної біржі" 28.03.2019 (надалі Регламент) лот-партія необробленої деревини в розрізі асортиментів, згідно з чинними державними стандартами, що пропонується для продажу на аукціоні.
Свою позицію щодо зазначення у договорі саме поняття "лот", а не "товар" позивач обґрунтовує положеннями Регламенту.
Проте позивачем не взято до уваги те, що за пунктом 1.1. Регламенту цей Регламент регулює правові відносини, що виникають між учасниками та організатором під час проведення аукціонів з продажу необробленої деревини і встановлює порядок підготовки, реєстрації учасників торгів, проведення торгів, оформлення їх результатів та відповідальність за порушення цього Регламенту.
Пунктом 1.3. Регламенту встановлено, що він визначає механізм організації і проведення продажу необробленої деревини на аукціоні.
Регламент є обов'язковим до виконання організатором та учасниками аукціонів (пункт 1.5. Регламенту).
Тобто, Регламентом визначені дії учасників торгів лише під час проведення аукціону і не визначений порядок укладення договору купівлі-продажу після проведення аукціону.
За визначенням наведеним у статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною четвертою статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Виходячи з наведених норм саме поняття "товар" використовується до договорів купівлі-продажу. Отже суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність зазначення в пунктах спірного договору поняття "товар", а не "лот", яке застосовується під час проведення аукціону.
В апеляційній скарзі позивач вважає безпідставним погодження судом з редакцією відповідача умов поставки франко-верхній склад (верхній склад) продавця у пунктах 1.3., 4.1., 6.1. договору.
Пунктом 4.2. Регламенту передбачено, що інформаційне повідомлення про проведення аукціону повинно містити, зокрема базисні умови поставки.
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджено матеріалами справи, в оголошенні щодо проведення аукціону з продажу необробленої деревини вказано умови поставки - франко-верхній та франко-нижній склад, проміжний склад.
В аукціонному свідоцтві, яке підписано позивачем умови поставки щодо визначення складу були уточнені та вказано верхній склад. При цьому, судом першої інстанції звернуто увагу на неможливість поставки за умови франко-нижній склад, оскільки в такому разі ціна лісоматеріалів придбаних позивачем була б вищою з врахуванням транспортних витрат.
Таким чином, приймаючи участь в аукціоні позивач погодився із запропонованими умовами поставки, тобто з верхнього лісоскладу відповідача.
Термін "франко" у міжнародній торгівлі означає певне місце, визначене в договорі купівлі-продажу, у якому відбувається перехід права власності на товар та відповідальності за нього від продавця до покупця. За доставку товару до цього місця вся відповідальність (та витрати) покладаються на продавця. Після доставки товару в це місце, відповідальність за товар (та всі подальші витрати на перевезення) переходять до покупця.
Застосування Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" в Україні в контрактах, укладених між українськими суб'єктами господарської діяльності, передбачено частиною четвертою статті 265 Господарського кодексу України.
Щодо посилання позивача на ГОСТи 17461-84 "Технология лесозаготовительной промышлености", 9014.0-75 "Лесоматериалы круглые" та Правила охорони праці для працівників лісового господарства, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України №119 від 13.07.2005, то суд першої інстанції правильно вказав про неможливість їх застосування.
На даний час наведені стандарти є недійсними і не можуть використовуватись, оскільки скасовані на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 3695 і наказу ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 14.12.2015 №184 "Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року".
Не можуть бути застосовані до спірних правовідносин і Правила охорони праці для працівників лісового господарства.
Так пунктом п.1.1 Правил визначено, що вони установлюють вимоги з охорони праці, що поширюються на суб'єкти господарювання, які здійснюють науково-дослідну діяльність, виконують лісовпорядкувальні та вишукувальні роботи, створюють лісові насадження та доглядають за ними, здійснюють захист лісів від шкідників, хвороб та пожеж, ведуть будівництво і експлуатацію лісових доріг, лісосічні, лісотранспортні та лісоскладські роботи, заготівлю живиці та пневого осмолу, лісопиляння та інше первинне перероблення заготовленої деревини, роботи в малій лісохімії. Правила є обов'язковими для виконання роботодавцями та працівниками, а також тимчасово залученими до праці аспірантами, стажерами, студентами і учнями навчальних закладів, які проходять виробничу практику на підприємствах та в організаціях, а також осіб, що підвищують кваліфікацію.
Під охороною праці розуміють сукупність правових норм, що регулюють увесь комплекс суспільних відносин у сфері застосування праці.
Норми наведені в Правилах не регулюють спірні правовідносини, не містять заборон щодо можливості відвантаження товару з верхнього складу.
Доводи апеляційної скарги щодо викладення редакції пункту 1.2. Договору в редакції позивача: "Право власності на лоти, у відповідності до абз.1 п.1.6 Регламенту організації та проведення аукціонних торгів з продажу ресурсу необробленої деревини, заготовленої державними підприємствами, затвердженими 28.03.2019р. перейшло до Покупця у ході продажу у режимі реального часу у мережі Інтернет, коли Покупець запропонував найвищу ціну за лоти № 22, 23, 24, 25" відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Згідно з частиною першою статі 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
В пункті 6.3. договору і позивачем і відповідачем вказано, що продавець передає покупцю товарно-транспортну накладну та специфікацію-накладну форми ЛГ-25 на завантажений товар. Датою передачі товару та приймання його покупцем є дата товарно-транспортної накладної.
Вказаний пункт відповідає вищенаведеним загальним нормам матеріального права при укладенні договору купівлі-продажу.
Оскільки абзац 1 пункту 1.6. Регламенту не визначає момент переходу права власності на товар, а Регламент не регулює порядок укладення договорів після проведення торгів, колегія суддів як і суд першої інстанції погоджується з викладенням пункту 1.2. в редакції відповідача: "Товаром за цим договором є необроблена деревина, реалізована під час аукціону та стандартизована в лоти, деталізована інформація про які зафіксована в пункті 4.1. договору. Право власності на товар виникає з моменту передачі Покупцеві належним чином оформлених товаросупровідних документів: товарно-транспортної накладної".
Тому посилання апелянта на необхідність їх врахування під час вирішення спору саме у цій справі є помилковим та відхиляється судом апеляційної інстанції.
Отже, зважаючи на відсутність у законодавстві заборони відвантажувати деревину споживачам з верхніх лісоскладів, з огляду на конкретні обставини цієї справи, встановлені судом в межах вирішення спору про укладення договору за результатами проведеного аукціону, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в частині викладення пунктів 1.3., 6.1., 8.4 Договору у запропонованій ним редакції.
Наведене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 14.11.2019 у справі №912/301/19.
Щодо доводів апелянта про неправильний розподіл витрат на правничу (правову) допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач вважає, що стягнення у додатковому рішенні на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 50% від суми понесених позивачем витрат у сумі 4110,80 не є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог. Позивач обґрунтовуючи свої доводи вказує, що фактично судом було внесено зміни по суті спору до 7 пунктів договору, а саме пунктів 1.1., 1.2., 1.3., 4.1., 5.2., 6.1., 6.2., тоді як договір складається з 39 пунктів. Таким чином, вважає позивач у процентному співвідношенні витрати на правничу допомогу складають 18% від загальної кількості пунктів.
Колегія суддів не погоджується з доводами позивача, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та чинним приписами процесуального законодавства.
Так з рішення суду вбачається, що судом першої інстанції були розглянуті не всі пункти договору, а лише ті з яких сторони не дійшли згоди, тобто вказані в протоколі розбіжностей №1 від 25.04.2019 до спірного договору купівлі-продажу необробленої деревини. Кількість неузгоджених пунктів в протоколі розбіжностей склала 24, з яких були внесені зміни.
Разом з цим колегія суддів вважає, що оскільки даний спір між сторонами є немайновим, а предметом спору є одна немайнова вимога про визнання укладеним спірного договору в редакції позивача, то розподіл судових витрат на правничу допомогу, виходячи із кількості прийнятих судом пропозицій кожної із сторін, фактично не буде дійсно пропорційним.
Тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що передбачений у пункті 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України принцип пропорційного розподілу судових витрат, у даному спорі може бути реалізований шляхом покладення судових витрат на правничу допомогу на обидві сторони, як це передбачено у випадку відшкодування судових витрат понесених на сплату судового збору (пункт 1 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України), тобто в рівних частинах.
Отже, зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь позивача частково, але цей спір є спором, що виник при укладенні, зміні та розірванні договорів, згідно з пунктом 1 частини першої та пунктом 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі як зі сплати судового збору, так і зі сплати витрат на правову допомогу, правильно покладені судом першої інстанції на обидві сторони.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог про визнання укладеним договір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" та Державним підприємством "Чорноліське лісове господарство" в редакції, до якої включено частину пропозицій позивача. Оскаржене додаткове рішення про розподіл судових витрат у цій справі також прийняте у відповідності до норм процесуального права та встановлених обставин справи.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у цій справі судового рішення та додаткового судового рішення немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2019 та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.08.2019 у справі №912/1352/19 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 16.12.2019.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Кощеєв