Справа № 991/2357/19
Провадження № 1-кс/991/2925/19
13 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
04.12.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення за його заявою № 126/19 від 26.11.2019.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 скаргу було призначену до розгляду.
У своїй скарзі ОСОБА_3 зазначає, що 26.11.2019 він звернувся до Директора НАБУ в порядку ст. 214 із заявою про вчинення кримінального правопорушення № 126/19 за фактом отримання суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 неправомірної вигоди та постановлення завідомо неправосудного судового рішення та просив внести на підстави цієї заяви відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та повідомити про прийняте процесуальне рішення у порядку ст. 60 КПК України. Разом з тим, всупереч вимог ст. 214 КПК України, відомості на підставі вказаної заяви до ЄРДР внесені не були.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_3 04 грудня 2019 року звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на вказану бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
У судове засіданні ОСОБА_3 не з'явився, однак до початку судового розгляду від останнього надійшла заява, в якій він просив здійснювати розгляд даної скарги без його участі, вимоги скарги підтримав в повному обсязі.
Представник Національного антикорупційного бюро України у судове засідання не з'явився і не надав письмових пояснень.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд за відсутності представника НАБУ.
Перевіривши доводи скарги та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 26.11.2019 ОСОБА_3 подав заяву до НАБУ про вчинення кримінального правопорушення за вх. № 126/19. У цій заяві було надано відомості щодо можливих протиправних дій судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 .
Заявник надає інформацію про можливе отримання неправомірної вигоди суддею ОСОБА_4 внаслідок чого було винесене неправосудне рішення у справі № 200/4303/19, яким було звільнено від адміністративної відповідальності ОСОБА_5 . Заявником було надано докази, на підтвердження викладених ним фактів, тому ці відомості є заявою про вчинення злочину і мають бути дослідженні компетентним органом досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
У ч. 5 ст. 216 КПК України визначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) злочин вчинено конкретним суб'єктом 2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Заява, яка подана ОСОБА_3 , стосується судді і його діяльності під час здійснення правосуддя.
У п. 19 Висновку Венеціанської Комісії AMICUS CURIAE BRIEF для Конституційного Суду щодо кримінальної відповідальності суддів (CDL-AD(2017) 002) зазначається, що хоча європейські стандарти дозволяють притягувати до кримінальної відповідальності суддів під час виконання ними своїх функцій, поріг кримінальної відповідальності має бути високим. У статті 66 Рекомендації CM/Rec (2010/12) Комітету міністрів Ради Європи зазначається: «Розуміння закону, встановлення фактів та оцінка доказів суддями під час вирішення справи не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості». Про високий поріг кримінальної відповідальності йдеться у Пояснювальній записці до Рекомендації CM/Rec (2010/12): «Під час виконання своїх функцій судді можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності тільки в тому випадку, якщо провину скоєно очевидно навмисно».
Дотримуючись правила щодо невтручання у діяльність судді та унеможливлення тиску на суддю під час здійснення ним правосуддя, слідчий суддя вважає, що в даному випадку перевірка фактів, викладених у заяві № 126/19 від 26.11.2019 має бути здійснена саме правоохоронним органом, і у разі встановлення факту відсутності ознак кримінального правопорушення, мають бути прийняті відповідні законні процесуальні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Наведене дає підстави для висновку про бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 від 26.11.2019 містять об'єктивні дані, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, які підслідні Національному антикорупційному бюро України, саме тому вони потребують дослідження у рамках досудового розслідування детективами НАБУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Зважаючи на вищевказані положення КПК України та встановлені судом факти, скаргу ОСОБА_3 належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 24, 214, 303, 306, 307, КПК України слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України задовольнити.
Зобов'язати уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 № 126/19 від 26 листопада 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1