Номер провадження: 33/813/476/19
Номер справи місцевого суду: 522/21093/18
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І.
Доповідач Кравець Ю. І.
29.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю. І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м.Одеси Загороднюка В.І.від 30.01.2019 року
установив:
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 30.01.2019 року провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В оскаржуваній постанові районний суд зазначив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 073810 від 14.11.2018 року, водій ОСОБА_2 , 14.11.2018 року о 14 годині 20 хвилин в м. Одеса, вул. М. Арнаутська, 119, керуючи т/з «BMW 525» державний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці маневру та здійснив зіткнення з т/з «MITSUBISHI LANCER» державний номер НОМЕР_2 , чим порушив п. 10.1 ПДР України, в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Приймаючи оскаржуване рішення, районний суд зазначив те, що ОСОБА_2 вину не визнав, пояснив, що вказані в протоколі факти не відповідають дійсності, та ДТП сталось внаслідок створення аварійної ситуації водієм т/з «MITSUBISHI LANCER», котрий різко зупинився після того як змінив напрям руху, вказаний факт в судовому засіданні підтвердив свідок, та з посланням на те, що представлених доказів не достатньо для визначення винуватості ОСОБА_2 , дійшов висновку про недоведеність вини в його діях, та відсутність в діях складу адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, посилається на те, що районним судом не було враховано те, що під підчас зіткнення свідка на місті ДТП не було, а так званий свідок прибув на місце ДТП пізніше, приблизно через півгодини, а тому покази цієї особи не можуть бути доказом невинуватості ОСОБА_2 Також ОСОБА_1 пояснив, що він аварійної обстановки не створював та рухався у своїй полосі, ОСОБА_2 підрізав його, та намагаючись уникнути зіткнення, ОСОБА_1 зачепився лівим боком свого автомобіля за автомобіль ОСОБА_2 . Вважає, що ОСОБА_2 було порушено вимоги п 10.1. Правил дорожнього руху. У справі вважає себе потерпілим, оскільки йому було завдано матеріальні збитки від ДТП, даний факт підтверджується протоколом та схемою ДТП.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 ставить питання щодо скасування постанови та прийняття нової постанови, якою визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Окрім цього, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду, в якому ОСОБА_1 просив поновити строк, як пропущений з поважної причини, оскільки в судове засідання його не викликали, копію оскаржуваної постанови отримано 28.02.2019 року та у десятиденний строк подано апеляційну скаргу.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились. Апеляційним судом за адресами, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення та в апеляційній скарзі неодноразово направлялись ним виклики у судове засідання (призначені на 02.04.2019 року, 14.05.2019 року, 18.06.2019 року, 23.07.2019 року, 23.10.2019 року та 29.11.2019 року).
Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Згідно із п. 116 цих Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
П. 119 Правил передбачено, що після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Не вручені поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання, невиплачені поштові перекази - протягом трьох років з дня прийняття їх для пересилання.
Протягом зазначеного строку відправник/адресат може звернутися до оператора поштового зв'язку щодо одержання такого поштового відправлення, коштів за таким поштовим переказом.
До суду повернулись поштові повідомлення за різні періоди форми Ф-119 з відмітною «за закінченням строку зберігання», що свідчить про те, що сторони до операторів поштового зв'язку не звертався.
Враховуючи втановлені законодавством строки розгляду справи та те, що справа перебуває на розгляді апеляційного суду тривалий час (з 12.03.2019 року), апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що необхідно поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.
Апеляційним судом встановлено, що докази належного сповіщення ОСОБА_1 про судовий розгляд, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Також матеріали справи не містять доказів, що копія оскаржуваної постанови після розгляду справи, який було проведено за відсутністю потерпілого ОСОБА_1 , надсилалася останньому. З урахуванням наведеного строк на апеляційне оскарження постанови судді районного суду підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_1 про незаконність оскаржуваного рішення, апеляційним судом встановлено наступне.
Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху внаслідок порушення нимиПравил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зі змісту мотивувальній частині оскаржуваної постанови вбачається, що всупереч вимогам ст.280 КУпАП, суддею зазначені вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення не були дотримані та виконані, внаслідок чого, поза увагою судді залишилися обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення даної справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Як вбачається з постанови місцевого суду, приймаючи рішення про закриття провадження у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, районний суд районний суд послався на недостатність представлених доказів для встановлення вини ОСОБА_2 .
Однак, на думку апеляційного суду, висновок районного суду про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованим, не можна погодитися з доводами суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів, які могли обґрунтовано і однозначно вказати б на наявність порушень вимог ПДР України у діях водія ОСОБА_2 .
Зі змісту ст. 278 КУпАП випливає, що суддя при підготовці справи до розгляду, окрім іншого, повинен перевірити, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопоурешння серії БД №073810 від 14.11.2018 року, водій ОСОБА_2 , 14.11.2018 року о 14:20 годині в м. Одесі по вул. мала Арнаутська, 119, керуючи транспортним засобом BMW 525 державний номерний знак НОМЕР_3 ) при зміні напрямку рузхву, не впевнився в безпечності маневру та скоїв зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi Lancer державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються схемою ДТП та письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони складені повноважною особою, оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, а тому доводи суду про недостатність доказів для визнання вини ОСОБА_2 , викладені в оскаржуваній постанові, є безпідставними, та не можуть бути прийняті до уваги.
Так, згідно пункту 10.1. ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Проте ситуація, у якій ОСОБА_2 допустив зіткнення з автомобілем потерпілого ОСОБА_1 , свідчить про те, що вимоги пункту 10.1 в цій частині ним було грубо порушено.
Водночас, обстановка, у якій допустив маневрування ОСОБА_2 , не свідчить про те, що порушення ним ПДР України було вимушеним, навпаки, саме його невиправдане і небезпечне маневрування на дорозі було безпосередньою причиною ДТП та, як наслідок, пошкодження транспортних засобів.
У ситуації, яка виникла на дорозі за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , останнім було першим створено небезпеку руху й він мав можливість уникнути зіткнення, оскільки був зобов'язаний переконатись перед зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, але цього не зробив.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що вина водія ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною.
Разом з цим, апеляційним судом при розгляді справи встановлені обставини, які є підставами для закриття провадження по справі.
Водночас, зі змісту ч.1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Згідно з приписами ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинене ОСОБА_2 14.11.2018 року, а тому на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції закінчилися строки накладання адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП. У відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, наслідком закінчення строку є неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене нею діяння.
Положеннями пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову.
За наведених вище обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова районного суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження по справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м.Одеси від 13.12.2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 13.12.2018 року, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець