Справа № 466/6269/17 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.
Провадження № 22-ц/811/1913/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
Категорія: 84
02 грудня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.
секретаря: Цапа П.М.
з участю: представника ПП «Компанія Віттар» - Миляна А.О.,
представника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області - Романа Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Компанія Віттар» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 червня 2018 року,-
Приватне підприємство «Компанія Віттар» звернулося в суд із скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області, в якій просило скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2017 року ВП № 36657256, по виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Львова суду від 14.06.2010 року у цивільній справі № 2-1064/2010 за позовом ПАТ «Банк» Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов'язати державного виконавця винести постанову про продовження примусового виконання рішення суду, надіслати організатору та переможцю торгів повідомлення про поновлення строку перерахування коштів, а також зобов'язати державного виконавця скласти акт про реалізацію предмета іпотеки та надіслати такий переможцеві електронних торгів.
В обґрунтування скарги покликалося на те, що 14.03.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 936657256 про примусове виконання виконавчого листа № 22-1063/2010, виданого 14.03.2011 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 440 197,16 грн. заборгованості за кредитним договором. 12.01.2015 року в межах процедури виконавчого провадження № 236657256 в Системі електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ), відбулися торги з реалізації належного боржникам майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (лот № 228463). Приватне підприємство «Компанія Віттар» відповідно встановлених правил прийшло процедуру реєстрації на Веб-сайті реалізації майна, сплатило гарантійний внесок для участі в електронних торгах, подало заявку на участь в торгах та прийняло участь у них під № 11. За результатами проведення електронних торгів було складено протокол № 278957, яким визначено переможця торгів учасника під № 21, який не здійснив розрахунків за придбане майно.
Пунктом 2 розділу VII чинної на момент проведення торгів редакції Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів встановлено, що належна до сплати сума від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів.
За результатами проведених торгів ні їх переможець, ні інші учасники не здійснили розрахунків за придбане майно, натомість лише заявник залишився єдиним учасником, що запропонував найвищу ціну, отже заявник, на підставі пункту 3 розділу VII чинної на момент проведення торгів в редакції Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, є переможцем електронних торгів. Після цього заявник повинен, зокрема, підписати протокол про проведення електронних торгів, перерахувати кошти за придбане майно, отримати акт про реалізацію арештованого майна та зареєструвати право власності на майно у встановленому порядку.
31 березня 2015 року ухвалою Сихівського районного суду м. Львова у справі № 464/2551/15-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, ПП «Компанія Віттар», ОСОБА_3 про визнання аукціону з реалізації нежитлових приміщень недійсним та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, третя особа: ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ПП «Компанія Віттар» про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна недійсними, було вжито заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонено передавати у Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України протоколи про проведення електронних торгів щодо реалізації лоту N 928463 (нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонено Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України видавати акт про реалізацію арештованого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Вищевказана ухвала була передана до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та у Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для виконання та зупинення державним виконавцем виконавчого провадження на підставі ч.1 ст.37 чинної на момент проведення виконавчих дій редакції Закону України «Про виконавче провадження».
Організатор торгів після отримання постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження зупиняє торги на стадії проведення розрахунків за придбане на торгах майно та переходу права власності на нього, що є підставою для переривання строку здійснення переможцем розрахунку за придбане майно (пункт l розділу Х, пункти 2, 3 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів).
Надалі, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11 березня 2016 року по справі № 2464/2551/15-ц позивачам в задоволенні позову було відмовлено, ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2017 року апеляційні скарги позивачів відхилено, рішення суду першої інстанції від 11 березня 2016 року залишено без змін.
28 березня 2017 року ухвалою Сихівського районного суду м. Львова скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 31 березня 2015 року. Однак з часом заявнику стало відомо, що державним виконавцем 03 березня 2017 року виконавче провадження було закрито у зв'язку із смертю боржника ОСОБА_1 , таку постанову вважають незаконною, оскільки вона порушує права та інтересі заявника, як другого учасника торгів, який мав бути оголошений переможцем, через невиконання своїх обов'язків переможця торгів, у зв'язку з тим змушені звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Оскаржуваною ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 червня 2018 року у задоволенні скарги приватного підприємства «Компанія Віттар» - відмовлено.
Ухвалу суду оскаржило приватне підприємство «Компанія Віттар».
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, не досліджено матеріалів виконавчого провадження. Покликається на те, що судом першої інстанції не застосовано норми законодавства, які діяли на момент смерті сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_1 Вказує, що станом на 10.08.2015 року діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV, відповідно до якого державний виконавець при отриманні інформації про смерть боржника зобов'язаний негайно винести постанову про зупинення виконавчого провадження та здійснити виконавчі дії щодо визначення (пошуку) правонаступників боржника з метою заміни з ініціативи виконавця у встановленому порядку у виконавчому провадженні, в тому числі, у разі відсутності результатів щодо пошуку спадкоємців - вжити заходів щодо визнання спадщини відумерлою та звернути на майно стягнення. Лише такі дії державного виконавця будуть належним підтвердженням виконання передбаченого ст.11 Закону №606-ХІV обов'язку щодо вчинення виконавчих дій в повному обсязі. Також покликається на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що встановлення державним виконавцем факту смерті боржника є належною та достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження. Враховуючи наведене просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ПП «Компанія Віттар» - Миляна А.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області - Романа Н.О. щодо її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Компанія Віттар» звернулось в суд з скаргою на дії державного виконавця в процесі виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова суду від 14.06.2010 року у цивільній справі № 2-1064/2010 за позовом ПАТ «Банк'Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало виконавче провадження № 236657256 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1063/2010 виданого 21.03.2011 року Шевченківським районний судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» 286 000,00 грн. заборгованості по прострочену тілу кредиту, 6246,57 грн. заборгованості по нарахованим доходам, 41577,75 грн. заборгованості по прострочених нарахованих доходах, 92372,84 грн. пені,всього 440 197,16 грн.
Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що боржник ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.08.2015 року, у зв'язку з чим 03.03.2017 року державним виконавцем відділу Зубик О.І. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважаючи вказану постанову державного виконавця незаконною, ПП «Компанія Віттар» звернулася до суду з скаргою про її скасування.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою оскарження дій виконавця заявником фактично є те, що ПП «Компанія Віттар» непогоджується з діями ДП «СЕТАМ», яка не оголосила їх у встановленому законом порядку переможцями торгів, однак, як вважав суд першої інстанції, заявник обрав невірний спосіб захисту своїх інтересів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
З матеріалів справи убачається, що Приватне підприємство «Компанія Віттар» звернулося в порядку цивільного судочинства зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області, в якій просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2017 року ВП № 36657256 по виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Львова суду від 14.06.2010 року у цивільній справі № 2-1064/2010 за позовом ПАТ «Банк» Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов'язати державного виконавця винести постанову про продовження примусового виконання рішення суду, надіслати організатору та переможцю торгів повідомлення про поновлення строку перерахування коштів, а також зобов'язати державного виконавця скласти акт про реалізацію предмета іпотеки та надіслати такий переможцеві електронних торгів.
Таким чином, скаржник у цій справі (ПП «Компанія Віттар»), який не є стороною вказаного виконавчого провадження, оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2017 року ВП № 36657256, винесену в межах стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 286 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 6 246,57 грн. заборгованості по нарахованим доходам, 41 577,75 грн. заборгованості по прострочених нарахованих доходах, 92 372,84 грн. пені, всього 440 197,16 грн.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку цивільного судочинства, врегульовано положеннями розділу VIІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Враховуючи те, що ПП «Компанія Віттар» не є стороною виконавчого провадження і не наділене процесуальним правом щодо оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2017 року ВП № 36657256 в порядку статті 447 ЦПК України, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для розгляду цієї скарги в порядку цивільного судочинства.
При цьому згідно із частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З огляду на наведені положення статті 447 ЦПК України та частини першої статті 287 КАС України, скарга ПП «Компанія Віттар» підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Однак, суд першої інстанції, розглянувши по суті скаргу ПП «Компанія Віттар» не врахував те, що скаргу подано ПП «Компанія Віттар», яка не учасником виконавчого провадження, та не звернув уваги на положення ст. 447 ЦПК України, згідно з якою лише учасники виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії, бездіяльність державного виконавця в порядку цивільного судочинства, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 ЦПК України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у разі відкриття провадження у справі таке провадження підлягає закриттю, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому, за приписами частини 2 статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 червня 2018 року слід скасувати, провадження у справі закрити.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 255, ст.ст. 367, 368, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія Віттар» - задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 червня 2018 року - скасувати, провадження у справі закрити.
Роз'яснити, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 12.12.2019 року.
Головуючий: Шеремета Н.О.
Судді: Крайник Н.П.
Цяцяк Р.П.