Справа № 453/1465/18 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.
Провадження № 22-ц/811/1436/19 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 39
09 грудня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Крайник Н. П.
суддів: Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.
при секретарі: Цап П. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 14 березня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
10.12.2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 08.02.2016 року в сумі 26 289 грн. 69 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.02.2016 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг, у зв'язку з чим відповідачем було підписано анкету-заяву № б/н від 08.02.2016 року та отримано кредит у розмірі 12000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг у ПриватБанку та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк», правоносатупником якого є АТ КБ «ПриватБанк», свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором та у межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не виконував належним чином умови договору кредиту, у зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на 15.11.2018 року за кредитним договором № б/н від 08.02.2016 року становить 26 289 грн. 69 коп.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 у користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 6 071 (шість тисяч сімдесят одну) грн. 51 коп. та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судових витрат у справі. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду в частині відмови позовних вимог оскаржило АТ КБ «ПриватБанк».
Вважає рішення суду в цій частині незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням усіх обставин справи.
Зазначає, що відповідно до умов укладеного з відповідачем договору, такий договір є договором приєднання і складається із заяви на видачу кредиту, Умов надання банківських послуг та Тарифів банку. Кредитний договір № б/н від 08.02.2016 року у встановленому законом порядку не визнаний недійсним, а тому згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано, що підписанням анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» позичальник погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору. Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком. Вважає безпідставним посилання суду на те, що відповідач не був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг. Відтак, підписуючи анкету-заяву від 08.02.2016 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості за кредитом, відповідач висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Крім того, дії з користування кредитними коштами та погашення відповідачем заборгованості за договором свідчить про визнання ним заборгованості по кредиту та згоду з умовами кредитування.
Просить рішення суду в частині відмови позовних вимог скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник АТ КБ «ПриватБанк» скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив скаргу задоволити, рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1,ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ст. 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 08.02.2016 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н про надання кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 12000,00 грн. на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В цей же день відповідач підписав заяву-анкету про ознайомлення з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на відповідному офіційному банківському сайті.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, загальна сума боргу за кредитним договором б/н від 08.02.2016 р. станом на 15.11.2018 року становить 26289,69 грн., з яких: 6071,51 грн. - тіло кредиту; 20218,18 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами, районний суд, покликаючись на правову позицію Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16) виходив з того, що банк в односторонньому порядку, без згоди позичальника, покликаючись на Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку,збільшив відсоткову ставку за кредитом. Разом з тим, позивач не надав доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та Правила є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи акуту-заяву позичальника,а відтак зміна відсоткової ставки не була обумовлена укладеним між сторонами договором.
З таким висновком суду першої інстанції колегія погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, такі не містять доказів того, що підписана відповідачем анкета-заява підтверджує ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг ПриватБанку, зокрема з тими умовами, що стосуються права банку на підвищення відсоткової ставки за кредитом, збільшення кредитного ліміту, сплату пені та штрафів за невиконання зобов'язання за укладеним з ним кредитним договором. Крім того, у анкеті-заяві не зазначено, в якій саме редакції були чинними Умови та Правила, такі Умови та Правила не підписані відповідачем.
За відсутності ж підпису позичальника на Умовах і Правилах, які регулюють порядок нарахування та розмір відсотків за кредитним договором, та відповідальність позичальника за неналежне виконання зобов'язання, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити, чи на момент отримання відповідачем кредитних коштів вказані документи містили наведені банком у позовній заяві умови, зокрема, щодо можливості одностороннього збільшення кредитного ліміту, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів).А роздруківки Умов та Правил, Тарифів із сайту банку не можуть бути належними доказами, оскільки такі повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
У цьому випадку також не підлягають застосуванню правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
Отже, твердження позивача, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань є безпідставними.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення коштів за договорами приєднання, банк повинен довести як факт надання кредитних коштів відповідачу (у готівковій або безготівковій формі), так і факт видачі відповідного платіжно-кредитного інструменту (платіжної картки), із зазначенням того, на яких умовах надано кредит, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд у своїх постановах, оскільки без з'ясування зазначених обставин неможливо перевірити розмір боргу, процентів та штрафних санкцій. Таку правову позицію викладено у постановах від 06.06.2018 справа № 364/594/17, від 10.05.2018 справа № 357/16301/15-ц, від 03.04.2019 справа № 221/5089/16-ц.
Анкета-заява, підписана ОСОБА_1 08.02.2016 року, не містить жодної інформації про те, за отриманням яких саме послуг звернувся до банку відповідач. У цьому документі зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Тому, враховуючи, що заборгованістьОСОБА_1 за кредитним договором розрахована банком з врахуванням положень, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, яких відповідач він не підписував, суд підставно стягнув з відповідача заборгованість по договоруб/н від 08.02.2016 р. в розмірі 6071,51 грн, що становить лише непогашене тіло кредиту станом на 15.11.2018 року.
Суд вірно відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 20218,18 грн., покликаючись на те, що нарахування таких відбулося на підставі Умов та Правил надання банківських послуг, яких відповідач не підписував.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 14 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 12.12.2019 року.
Головуючий: Крайник Н. П.
Судді: Шеремета Н. О.
Цяцяк Р. П.