Ухвала від 09.12.2019 по справі 302/719/18

Справа № 302/719/18

Закарпатський апеляційний суд

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження № 11-кп/4806/291/19, за апеляційною скаргою прокурора Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20.07.2018.

Цим вироком:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не одружений, освіта професійно-технічна, не працюючий, не судимий, засуджений:

-за ч. 3 ст.185 КК України до 03 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КПК України ОСОБА_8 звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 01 (один) рік. Покладено на ОСОБА_8 відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обраний щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - залишено в силі до набрання вороком законної сили, тобто до 20.08.2018 - включно.

Речові докази: електричний тример марки «Einhell», червоно-чорного кольору та бензиновий електрогенератор марки «Firman 5500» чорвоно-жовтого кольору ухвалено повернути власнику по його заяві.

Згідно вироку суду, досудовим розслідуванням встановлено, що у жовтні 2017 року, біля 20 год. ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , з метою заволодіння чужим майном шляхом крадіжки, групою осіб, умисно, таємно, проникли через зачинені двері до підсобного нежитлового приміщення шляхом розпилювання засуву зачинених дверей, що розташоване за адресою Закарпатська область, Міжгірський район, с. Подобовець, без номера, урочище «Липки», яке належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , мешканцю АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали електричний тример марки «Einhell», червоно-чорного кольору вартість якого станом на листопад 2017 відповідно до висновку товарознавчої експертизи від 07.05.2018 становить 700 грн. та бензиновий електрогенератор марки «Firman 5500»», чорвоно-жовтого кольору вартість якого станом на листопад 2017 становить 10 000 грн.. В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_8 відповідно до висновку товарознавчої експертизи спричинив ОСОБА_10 матеріальні збитки на загальну суму 10 700 грн..

В апеляційній скарзі прокурор Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_6 просить вирок суду від 20.07.2018 щодо ОСОБА_8 - скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

-2-

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд не дотримався вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України та у мотивувальній частині вироку не зазначив формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Зокрема, у мотивувальній частині обвинувального вироку суд вказав, лише фактичні обставини, що були встановлені в ході досудового розслідування, що вказує на порушення визначених законом вимог до змісту та форми вироку, що на його думку, перешкодило суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення і є безумовного підставою його скасування. Також звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно кваліфікував дії обвинуваченого, як крадіжку поєднану з проникненням у житло, хоча в ході досудового розслідування та судового слідства встановлено, що ОСОБА_8 з метою крадіжки проник до підсобного нежитлового приміщення.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст вироку, доводи апеляційної скарги та промову прокурора на її підтримання, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи сторін апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права та згідно з конституційними засадами і принципами судочинства. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим, зрозумілим та чітким, і не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що обґрунтованим є судове рішення, якщо воно ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені доказами, оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному й неупередженому дослідженні під час судового розгляду з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку доказів (ч.3 ст.370, з урахуванням ст.94 КПК України).

Вмотивованим є судове рішення у якому наведені пояснення (мотиви), чому суд вважає ту або іншу обставину доведенною чи недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інші докази, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосувавчи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Вмотивованість судового рішення забезпечується не лише наявністю у ньому мотивувальної частини, а й наведенням у ній оцінки та відповіді на кожен доречний, важливий і вирішальний аргумент сторони судового провадження.

-3-

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку суду має бути зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Вказаних вимог закону судом першої інстанції у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 не дотримано.

З мотивувальної частини вироку вбачається, що суд формально виклав обвинувачення сформульоване ОСОБА_8 органом досудового розслідування. При цьому, даних про те, що ж було встановлено безпосередньо у судовому засіданні в ході судового розгляду, в результаті яких встановлених обставин суд прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, мотивувальна частина вироку не містить.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З вироку суду вбачається, що в порушення ч.1 ст.337 КПК України, суд в обвинуваченні, яке вважав доведеним, вказав на особу ОСОБА_9 , стосовно якої висунуте останньому обвинувачення в даному кримінальному провадженні не розглядалось під час судового розгляду.

Також, суд в порушення зазначеної норми вийшов за межі висунутого обвинувачення ОСОБА_8 , оскільки з обвинувального акту вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення. В той час з вироку суду вбачається, що дії останнього кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у житло, вчинене по попередній змові.

За таких обставин, вирок суду за змістом та формою не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, в тому числі і законності, що є істотним порушенням вимог кримінального процессуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до приписів ч. 1 ст. 412 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_8 підлягають до задоволення.

Згідно п. п. 2, 3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог статті 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Колегія суддів уважає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження справи, установлення істини в справі й прийняття правильного рішення.

-4-

При цьому конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано апеляційною інстанцією істотним чи неістотним залежно від обставин кримінального провадження.

Підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є такі порушення норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення, чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства, чи іншим шляхом вплинули, чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

Колегія суддів уважає, що встановлені та наведені в ухвалі апеляційного суду порушення кримінального процесуального закону є істотними, оскільки торкаються прав та законних інтересів як обвинуваченого, так і потерпілого, які перешкодили суду повно, і всебічно розглянути кримінальне провадження, і вплинули на постановлення законного й обґрунтованого вироку, а тому вирок як незаконний, необґрунтований та невмотивований підлягає до скасування.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, місцевим судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства та об'єктивного з'ясування всіх обставин кримінального провадження, які мають значення для правильного його вирішеня, що є безумовною підставою для скасування судового рішення та призначення відповідно до ст. 415 КПК України нового розгляду у суді першої інстанції.

У зв'язку із скасуванням вироку з процесуальних підстав, питання щодо доведеності чи недоведеності обвинувачення, достовірності або недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність, тощо, апеляційним судом не перевіряються, відповідно до приписів ч. 2 ст. 415 КПК України.

Отже, апеляційним судом установлено порушення вимог ст.412 КПК України, що є безумовною підставою скасування вироку та призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.

Із цих підстав доводи апеляційної скарги прокурора підлягають задоволенню.

При новому розгляді кримінального провадження суду першої інстанції необхідно усунути встановлені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі обставини кримінального провадження, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, дати відповідну оцінку доказам у їх сукупності та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу прокурора Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20.07.2018 щодо ОСОБА_8 - скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Попередній документ
86324277
Наступний документ
86324279
Інформація про рішення:
№ рішення: 86324278
№ справи: 302/719/18
Дата рішення: 09.12.2019
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Закарпатський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.02.2021)
Дата надходження: 22.02.2021
Розклад засідань:
17.02.2020 10:00 Міжгірський районний суд Закарпатської області
09.03.2021 11:00 Міжгірський районний суд Закарпатської області