Справа № 648/3054/19
Провадження № 2/648/956/19
12 грудня 2019 року смт. Білозерка
Білозерський районний суд у складі:
Головуючого судді Рибас А.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко В.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в смт.Білозерка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Станіславська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вони є власниками будинку АДРЕСА_1 . У вказаному будинку, крім позивачів, зареєстровано також місце проживання відповідача по справі, який не проживає за вказаною адресою без поважних причин з 2014 року, а існування його реєстрації порушує права позивачів як власників будинку, оскільки вони вимушені сплачувати комунальні послуги за відповідача, який фактично не проживає у вказаному будинку. Посилаючись на ст.ст.391, 405 ЦК України, просили визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житлом.
Ухвалою судді від 11 жовтня 2019 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивачі не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви в якій позовні вимоги підтримали та просили розглянути справу без їй участі, проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідач в призначений час в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надав до суду заяву про слухання справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Крім того, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору купівлі-продажу домобудівлі від 29.12.2006 року посвідченого приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу в Херсонської області Луб'янським В.А. за №2146, та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15830239, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 24.04.2007 року визнано договір купівлі-продажу від 29.12.2006 року частково недійсним відносно покупця ОСОБА_4 . Визнано покупцями за договорм купівлі-продажу від 29.12.2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнано право власності в рівних долях за договором купівлі-продажу.
Відповідно до акту обстеження за місцем реєстрації позивача №1149 від 20.08.2019 року, та довідки яка видана Станіславською сільською радою Білозерського району Херсонської області №1147 від 20.08.2019 року відповідач значиться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично за вказаною адресою не проживає з 01.02.2014 року.
Частиною першою статті 383 ЦК України, визначено що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вказане положення закону визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб та будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Аналогічна правові позиції Верховного Суду України та Верховного Суду викладені в постановах від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16, 25.07.2018 року у справі №638/13030/13-ц та 14.08.2019 року у справі №702/101/18, які відповідно до ст.417 ЦПК України є обов'язковою для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Відповідно положень ст.405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем надано достатньо доказів того, що відповідач, більше як один рік відсутній за місцем своєї реєстрації, інших домовленостей між сторонами щодо користування житловим будинком не було, підстав для збереження за відповідачем житлового приміщення, передбачених ст.71 ЖК України, не встановлено, реєстрація відповідача у житловому будинку позивачів створює останнім перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їм майном, у зв'язку з чим вказане порушене право позивачів підлягає захисту шляхом задоволення позову у повному обсязі та визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним житлом.
Крім того, в силу ст.141 ЦПК України, із відповідача підлягає стягненню на користь позивачаів судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 19, 81, 82, 141, 247, 263-265, 274, 277, 279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.383, 391, 405 ЦК України, 150 Житлового кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Станіславська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Рибас А.В.