справа №1.380.2019.001806
02 грудня 2019 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Козак О.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Торопчина О.Д.,
представника відповідача Мельника Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернеста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) (далі - відповідач, Департамент ПП НП України), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.03.2019 №287 про притягнення патрульного поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції Гембари Ярини Олександрівни до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із поліції, на підставі п.7 ч.3 ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», та наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 238 о/с від 03.04.2019, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, в порядку за п.6 ч.І ст. 77 Закон України «Про Національну поліцію»;
- поновити ОСОБА_1 з 03.04.2019 на службі на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.04.2019 по дату поновлення на службі за вирахуванням обов'язкових податків і зборів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що на підставі наказу №5679 від 31.12.2018 відповідачем проведено службове розслідування, з метою встановлення причин та обставин, які стали підставою для внесення 30.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 Управління ПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_5 кримінального правопорушення. За висновками службового розслідування Департаментом ПП НП України прийнято наказ №287 від 14.03.2019 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень», згідно з яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. На реалізацію вказаного наказу 03.04.2019 Департаментом ПП НП України винесено наказ № 238 о/с, яким капрала поліції ОСОБА_1 (0174156), поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління ПП у Львівській області звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 03.04.2019.
Позивач вважає, що наказ від 14.03.2019 №287 та наказ від 03.04.2019 № 238 о/с про звільнення її з органів поліції є протиправними, дисциплінарне стягнення надто суворим, а тому такі накази підлягають скасуванню зважаючи на такі обставини.
ОСОБА_1 на обґрунтування факту незаконного звільнення вказує на наступні обставини.
29.12.2018 позивач заступила для несення служби в Личаківському районі м.Львова в складі пішого екіпажу «Омега - 0306» спільно з інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Чеховським М.В. Однак, службу несли спільно з екіпажем «Омега-0301» у складі молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 на автомобілі «Тойота Пріус», номерний знак НОМЕР_2 . 30.12.2018 близько сьомої години ранку позивач разом з поліцейськими ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вказаному службовому автомобілі з проспекту Шевченка у м.Львові почали переслідування автомобіля «BMW» синього кольору, в якому, на думку ОСОБА_2 , було спущене переднє праве колесо. Вимогу про зупинку водію «BMW» синього кольору, ніхто з поліцейських, які знаходились в службовому автомобілі, за допомогою гучномовного пристрою не подавали. Наздоганяючи вказаний автомобіль ймовірного порушника, екіпаж проїхав площу Івана Франка після чого, при в'їзді на вулицю Коцюбинського, побачили автомобіль марки «BMW» синього кольору з увімкненою аварійною сигналізацією, за яким ОСОБА_2 зупинив службовий автомобіль та разом з ОСОБА_3 вийшли з автомобіля. Через деякий час ОСОБА_1 вийшла разом з ОСОБА_4 з службового автомобіля, оскільки побачила, що з синього «BMW» вийшла її знайома ОСОБА_8. У цей момент з вказаного автомобіля вийшов також водій ОСОБА_5 . ОСОБА_1 впізнала останнього, оскільки це був знайомий її колишнього чоловіка. У зв'язку з тим, що ОСОБА_8 є дружиною поліцейського ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 та колишній чоловік позивачки ОСОБА_7 були напарниками по службі, позивач зазначає, що у них одразу зав'язалась розмова з приводу того, що вони тут роблять та що сталось.
Під час спілкування з водієм та пасажиркою «BMW» до них під'їхав автомобіль, водій якого повідомив про ДТП неподалік, а саме на трамвайній зупинці на площі Івана Франка. В цей момент позивач не пов'язувала вказану ДТП з автомобілем «BMW». Лише після прибуття на місце ДТП позивач побачила пошкоджену трамвайну зупинку та жінку, яка лежала на тротуарі без ознак життя. Коли позивач зрозуміла що трапилось то одразу зателефонувала до ОСОБА_8 та повідомила їй, що вони збили людину. ОСОБА_1 зазначає, що в цей момент вона була впевнена, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 прийдуть на місце ДТП, оскільки ОСОБА_5 був поліцейським та знав, що робити в таких ситуаціях.
Позивач зазначає, що вона жодним чином не мала на меті приховати факт вчинення поліцейським ОСОБА_5 вказаного ДТП зі смертельним наслідком. Навпаки, як тільки їй стало відомо про можливу причетність ОСОБА_5 до вказаної ДТП, позивач відразу повідомила про це керівництво УПП у Львівській області. ОСОБА_1 також вказує, що не здійснювала жодного впливу на своїх колег з метою перешкоджання виконанню ними обов'язків поліцейського.
При цьому, ОСОБА_1 визнає, що нею та іншими поліцейськими несвоєчасно було проаналізовано причини і наслідки побаченого ними на місці виявлення автомобіля «BMW» та не перевірено від чого були ушкодження на вказаному автомобілі, за що вони мали б понести дисциплінарне покарання. Вважає, що покарання мало б бути однакове для всіх чотирьох поліцейських, оскільки ними були допущені однакові порушення. Водночас, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів поліції застосовано керівництвом відповідача лише до ОСОБА_1
Позивач вважає, що покарання у вигляді звільнення з органів поліції є надто суворим по відношенню до неї, зважаючи на те, що на посаді поліцейського в УПП у Львівській області ДПП станом на 30.12.2018 вона перебувала лише 9 місяців, тобто є молодим поліцейським з невеликим стажем роботи. У зв'язку з наведеним, накладення дисциплінарного стягнення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує її права, а тому звернулася до суду за їх захистом з даним позовом.
Ухвалою від 19.04.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 08.05.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 24.05.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що 30.12.2018 Департаментом ПП НП України з метою повного усебічного та об'єктивного встановлення причин та обставин, які стали підставою для внесення 30.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000677 відомостей про скоєння інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, прийнято наказ №5679 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії». 27.02.2019 затверджено висновки службового розслідування, за результатами якого прийнято наказ Департаменту ПП НП України від 14.03.2019 №287 про притягнення патрульного поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із поліції, на підставі п.7 ч.3 ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та наказ №238 о/с від 03.04.2019 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, в порядку за п.6 ч.1 ст. 77 Закон України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
Відповідач вважає, що вказані накази прийняті обґрунтовано та з дослідженням всіх фактів, які мали місце в день вчинення водієм «BMW» ОСОБА_5 смертельного ДТП. Представник відповідача вважає, що працівники екіпажів «Омега - 0301» та «Омега - 0306» володіючи інформацією про наявні пошкодження транспортного засобу BMW, необґрунтований намір водія уникнути переслідування працівниками поліції, отримавши від невідомих громадян повідомлення про скоєння ДТП неподалік, зважаючи на професійні якості, якими має володіти працівник поліції, повинні були надати оцінку обстановці, яка склалася та вжити заходів щодо недопущення покинення місця події лейтенантом поліції ОСОБА_5 до моменту з'ясування підстав щодо непричетності останнього до ДТП.
Представник відповідача зазначає, що капрал поліції Гембара Я.О. повинна була контролювати свою поведінку, почуття та емоції, поводитись стримано та не впливати на рішення, які повинні були прийняти працівники екіпажу «Омега-0301» по відношенню до водія BMW. Однак, капрал поліції ОСОБА_1 проявила себе як непрофесійний поліцейський, дозволила дружнім почуттям вплинути на службову поведінку, вступила у неділові стосунки з лейтенантом поліції ОСОБА_5 , що, в подальшому, призвело до уникнення останнім відповідальності та втечі з місця ДТП.
Враховуючи наведене відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваних наказів діяв у межах своїх повноважень, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідачем 06.06.2019 долучено до матеріалів справи копії всіх документів та записів з відеокамер, які були використані під час проведення службового розслідування та враховувались при прийнятті оскаржуваних наказів.
Представником позивача 18.07.2019 долучено до матеріалів справи копію Довідки експерта-поліграфолога №1-05/4/23-Г від 08.05.2019, складеної за результатами проведеного дослідження (опитування із застосуванням спеціального технічного пристрою - комп'ютерного поліграфа).
Ухвалою суду від 05.08.2019 задоволено клопотання представника позивача про допит позивача в якості свідка.
Ухвалою від 05.08.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд у задоволені позову відмовити повністю.
Третя особа участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце його проведення. Пояснень з приводу позовних вимог суду не надала.
Ухвалою від 06.11.2019 суд викликав для допиту в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наказу ДПП №506 о/с від 28.11.2017 прийнята на службу до Національної поліції з 29.11.2017. На посаді поліцейського Управління ПП у Львівській області ДПП працювала з 28.03.2018.
Наказом Департаменту ПП НП України №5679 від 30.12.2018 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію з метою повного усебічного та об'єктивного встановлення причин та обставин, які стали підставою для внесення 30.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000677 відомостей про скоєння інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (т.1 а.с.199-200).
Наказом №141 від 29.01.2019 термін службового розслідування продовжено на один місяць (т.1 а.с.198).
27.02.2019 членами дисциплінарної комісії ДПП за результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування, який затверджений начальником Департаменту ПП НП України (т.1 а.с.146-197).
Вказаним висновком встановлено наступні обставини.
30.12.2018 о 06:50 за адресою: м.Львів, вул.Івана Франка, 68, водій, керуючи автомобілем BMW 320, номерний знак НОМЕР_3 (Литовська Республіка), не впорався з керуванням та в'їхав в зупинку громадського транспорту (пошкодив конструкцію), де скоїв наїзд на ОСОБА_10 та зник з місця пригоди.
31.12.2018 о 14:50 встановлено особу водія, який втік з місця дорожньо-транспортної пригоди та його місце перебування.
Вказаним водієм виявився інспектор роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_11 І., який на момент скоєння ДТП перебував поза службою.
За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2018 за №12018140000000677 унесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 ст.286 КК України.
У ході службового розслідування встановлено, що першими на місце ДТП прибули працівники екіпажу УПП у Львівській області ДПП «Омега-0301» та пішого наряду «Омега-0306».
Відповідно до розстановки сил та засобів батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП з 20:00 29.12.2018 до 08:00 30.12.2018 у складі екіпажу «Омега-0301» заступили поліцейські взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП молодший лейтенант поліції Года Р.Я. та молодший лейтенант поліції Кіщак В .І. У складі пішого наряду «Омега-0306» заступили інспектор взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції Чеховський М.В. та поліцейський взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП капрал поліції Гембара Я.О.
За результатами проведення службового розслідування встановлено, що працівники екіпажу «Омега-0301» спільно з пішим нарядом «Омега-0306» першими прибули на місце ДТП, оскільки здійснювали переслідування автомобіля BMW, під керуванням лейтенанта поліції ОСОБА_5 .
Оцінивши зібрані матеріали, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що згадані працівники, рухаючись на службовому автомобілі «Тойота Пріус», номерний знак НОМЕР_2 моменту скоєння лейтенантом поліції ОСОБА_5 . ДТП не бачили.
Однак, після зупинки лейтенантом поліції ОСОБА_5 автомобіля BMW, молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 , молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_4 та капрал поліції ОСОБА_1 мали достатньо часу для встановлення в діях водія цього автомобіля ознак адміністративного правопорушення.
Після того, як водій автомобіля повідомив, що він є діючим працівником поліції та до нього підійшла капрал поліції ОСОБА_1 почавши спілкування, яке свідчило про те, що останні є знайомими, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 самоусунулись від виконання покладених на них службових обов'язків.
При цьому, працівники екіпажів «Омега-0301» та «Омега-0306», володіючи інформацією про наявні пошкодження транспортного засобу BMW, необґрунтований намір водія уникнути переслідування працівниками поліції, отримавши від невідомих громадян повідомлення про скоєння ДТП неподалік, зважаючи на професійні якості, якими має володіти працівник поліції, повинні були надати оцінку обстановці, яка склалася та вжити заходів щодо недопущення покинення місця події лейтенантом поліції ОСОБА_5 до моменту з'ясування обставин причетності останнього до ДТП.
В свою чергу, капрал поліції ОСОБА_1 повинна була контролювати свою поведінку, почуття та емоції, поводитись стримано та не впливати на рішення, які повинні були прийняти працівники екіпажу «Омега-0301» по відношенню до водія правопорушника BMW. Однак, капрал поліції ОСОБА_1 проявила себе як непрофесійний поліцейський, дозволила дружнім почуттям вплинути на службову поведінку, вступила у неділові стосунки з лейтенантом поліції ОСОБА_5 , що, в подальшому, призвело до уникнення останнім відповідальності та втечі з місця ДТП.
В ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 надавались пояснення, в яких позивач пояснила, що після зупинки службового автомобіля позаду автомобіля «BMW» вона не мала наміру виходити з автомобіля, оскільки не бачила потреби допомагати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , бо порушення ПДР є більше компетенцією авто екіпажу. Лише після того, як впізнала водія та пасажирку цього автомобіля вийшла з службового авто та підійшла до них. ОСОБА_5 відразу повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 що він є поліцейським та вказав, що зупинився бо пробив два колеса. Попросив дати йому номер телефону евакуатора. Позивач повідомила, що вона та інші поліцейські виявили пошкодження автомобіля «BMW», однак на цей момент не могли пов'язати такі пошкодження з ДТП, що трапилось неподалік. Всі присутні стояли біля автомобіля та спілкувались на вільні теми, ОСОБА_5 запитував як пройшла зміна, як працюється, а також повідомив про намір перереєструвати автомобіль на себе. При цьому, ОСОБА_5 поводив себе досить дивно. Таку його поведінку позивач пов'язувала з тим, що пасажиркою його автомобіля була ОСОБА_8 , яка є дружиною іншого поліцейського і вони не очікували її зустріти. Після того, як водій автомобіля, що проїжджав поряд, повідомив про ДТП неподалік, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одразу сіли в службовий автомобіль і вдвох поїхали на місце ДТП. ОСОБА_4 також відразу швидко рушив до місця ДТП та попросив ОСОБА_1 наздоганяти його. Відійшовши на певну відстань він зателефонував до позивачки та сказав, що в результаті ДТП збили жінку, а тому потрібна її допомога. Отримавши таку інформацію позивач залишила ОСОБА_5 та ОСОБА_8 біля автомобіля та побігла на місце ДТП. Прибувши на місце події взяла у ОСОБА_3 рукавиці та почала перевіряти пульс на руці та шиї потерпілої дівчини. Дуже швидко прибули лікарі швидкої медичної допомоги, які повідомили, що смерть була миттєвою. Через деякий час позивач побачила бампер від автомобіля «BMW» та зрозуміла, що до вказаної ДТП ймовірно причетний ОСОБА_5 . Про цю обставину позивач відразу повідомила керівництво, яке прибуло на місце події. Крім цього, зі свого мобільного телефону зателефонувала до ОСОБА_8 та повідомила, що вони збили людину і щоб вони прийшли на місце ДТП, оскільки була впевнена, що ОСОБА_5 є поліцейським і знає, що робити в таких ситуаціях. Позивач повідомила комісії, що якби вона зрозуміла відразу, що до ДТП може бути причетний ОСОБА_5 то затримала б його ще біля автомобіля.
Враховуючи наведені обставини, комісією визнано відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, такими, що підтвердились. Рекомендовано, зокрема, за вчинення дисциплінарних проступків застосувати до лейтенанта поліції ОСОБА_4 , молодших лейтенантів поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дисциплінарні стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, до лейтенанта поліції ОСОБА_5 та капрала поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
17.01.2019 інспектори 1-го батальйону УПП у Львівській області Департаменту ПП НП України звернулись до начальника Департаменту ПП НП України з колективним зверненням щодо ситуації, яка мала місце 30.12.2018 близько 06:50 год. по вул.І.Франка за участю поліцейського, а саме трагічної дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, просили врахувати при прийнятті управлінських рішень в рамках службового розслідування, що старший лейтенант поліції ОСОБА_14 , поліцейські взводу 1 роти 3 батальйону 1 УАА у Львівській області ДПП, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за час перебування на займаних посадах зарекомендували себе з позитивного боку, як дисципліновані поліцейські, старанні, наполегливі, вимогливі у відношенні до себе та колективу. Мають добре розвинені комунікативні та організаторські здібності, цілеспрямовані та працелюбні. За характером скромні, стримані, урівноважені. Користуються авторитетом серед особового складу та колег по службі, вірні своєму підрозділу, вміють переконувати та відстоювати свою точку зору. Вказали, що дії винуватця ДТП на місці події ввели поліцейських, що першими прибули на подію, в площину прийняття важких та нестандартних рішень. Просили врахувати особисті якості цих поліцейських при обранні виду дисциплінарного стягнення (т.1 а.с. 130-136).
Наказом Департаменту ПП НП України №287 від 14.03.2019 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.1 та 2 ч.1 ст.18, п.1, 2, 3, 8, 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», п.1-4, 6, 9, 11, 13, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, абз. 1, 2, 8 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п. 6, 7 п. 2.1, п.п. 2, 7 п. 2.2 розділу ІІ, п.п. 1, 10, 11 п.3.1, розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції від 05.01.2016 №4/1, п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, безвідповідальному ставленні до виконання своїх функціональних обов'язків, підтриманні неділових стосунків з лейтенантом поліції ОСОБА_5 , на підставі п. 7 ч. 3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції Гембару Я.О. - звільнено зі служби в поліції (т.1 а.с. 101-109).
23.03.2019 ОСОБА_1 звернулась до начальника Департаменту ПП НП України полковника поліції Жукова Є.О. з рапортом, в якому вказала, що вона не має на меті уникнути відповідальності, однак просить врахувати, що жодного впливу на інших поліцейських, які були з нею на місці події, вона не вчиняла, вони є старшими від неї за званням та мають більший досвід. Та обставина, що позивач була побічно знайома з ОСОБА_5 і його пасажиркою не свідчить про те, що ОСОБА_1 і троє її колег умисно не вживали до них заходів, передбачених законодавством і відомчими наказами. Водночас, як тільки зрозуміла хто вчинив ДТП одразу вчиняла заходів щодо повернення правопорушника на місце вчинення злочину. Просила врахувати, що за час перебування на службі в поліції сумлінно відносилась до виконання своїх обов'язків, про що свідчать статистичні показники роботи. Крім цього, є розлученою та має на утриманні неповнолітню дитину. Тому, просила внести зміни до наказу від 14.03.2019 №287 та застосувати до неї менш суворе дисциплінарне стягнення, ніж вказано у ньому не звільняючи її з поліції (т.1 а.с.35-36).
На реалізацію вказаного наказу, 03.04.2019 Департаментом ПП НП України прийнято наказ №238 о/с, яким відповідно до п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції капрала поліції ОСОБА_1 (0174156), поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області з 03.04.2019, з виплатою грошової компенсації за 7 діб невикористаної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році (т.1 а.с. 22).
09.04.2019 начальником Департаменту ПП НП України листом №6546/41/2/01-2019 надано ОСОБА_1 відповідь на рапорт щодо пом'якшення дисциплінарного стягнення застосованого до неї наказом від 14.03.2019 №287 (т.1 а.с.127). Наведені позивачем обставини не враховані, застосоване до неї стягнення не змінено. Позивача проінформовано, що порядок оскарження дисциплінарного стягнення визначено ст.24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Позивач, вважаючи прийняті відповідачем накази від 14.03.2019 №287 та №238 о/с від 03.04.2019 протиправними, звернулася до суду з позовом про їх скасування та поновлення на посаді. ОСОБА_1 вважає, що покарання у вигляді звільнення з органів поліції, є надто суворим по відношенню до неї, зважаючи на те, що на займаній посаді в УПП у Львівській області ДПП станом на 30.12.2018 перебувала на службі лише 9 місяців, тобто є молодим поліцейським з невеликим стажем роботи.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ст.3 Закону України № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону України № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно до ч.1 ст.18 Закону України № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень (п.п.1); виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (п.п.2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (п.п.3); у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (п.п.8); регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.п.11).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.19 Закону України № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут НП України).
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту НП України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч.2 ст.1 вказаного Статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до п.п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НП України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України № 580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Підпункти 9, 11 та 13 ч.3 ст.1 Статуту зобов'язують поліцейських підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.11 Дисциплінарного статуту НП України, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч.1 ст. 12 Дисциплінарного статуту НП України).
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту НП України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що для застосування до поліцейського будь якого виду дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку, що призвело до порушення ним службової дисципліни.
Такий дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, або у разі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків.
Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту НП України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту НП України службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Відповідно до розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пункт 4 розділу 5 Порядку №893 встановлює, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних наказів був висновок службового розслідування, який затверджений начальником Департаменту ПП НП України 27.02.2019.
Зі змісту наказу №287 від 14.03.2019 слідує, що позивача звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог:
- п.1 та 2 ч.1 ст.18, п.1, 2, 3, 8, 11 ч.1 ст.23 Закону України № 580-VIII;
- п.1-4, 6, 9, 11, 13, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НП України;
- Присяги працівника поліції,
- абз. 1, 2, 8 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179,
- п.п. 6, 7 п. 2.1, п.п. 2, 7 п. 2.2 розділу ІІ, п.п. 1, 10, 11 п.3.1, розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції від 05.01.2016 №4/1,
- п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, а також безвідповідальному ставленні до виконання своїх функціональних обов'язків, підтриманні неділових стосунків з лейтенантом поліції ОСОБА_5 .
Кваліфікація дій ОСОБА_1 , за які її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, збігається з кваліфікацією дій поліцейських ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в тій лише відмінності, що позивачу додатково ставиться в провину порушення п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НП України (обов'язок поліцейського утримуватись від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки та які підривають авторитет Національної поліції України), а також підтримання нею неділових стосунків з лейтенантом поліції ОСОБА_5 .
Таким чином, зі змісту висновку службового розслідування, оскаржуваного наказу № 287 від 14.03.2018 та пояснень представника відповідача судом встановлено, що застосування до ОСОБА_1 більш суворого дисциплінарного стягнення ніж до інших поліцейських, які були присутні на місці події 30.12.2018, пов'язане саме з діями останньої, що виразились у перешкоджанні іншим поліцейським, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконувати їхні обов'язки, а також неділових стосунках з лейтенантом поліції ОСОБА_5 .
Статтею 343 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу, з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила.
Таким чином, у випадку встановлення факту здійснення ОСОБА_1 впливу на інших поліцейських з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків чи затриманню особи, що вчинила злочин, такі дії слід кваліфікувати як кримінальне правопорушення, з притягненням позивача до кримінальної відповідальності за ст. 343 КК України. Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 не оголошувалась підозра за результатами встановлених службовим розслідуванням обставин.
Допитана в якості свідка позивач підтвердила покази, надані нею під час проведення службового розслідування. Додатково повідомила, що жодного впливу на поліцейських ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона не здійснювала, жодним чином не перешкоджала виконанню ними своїх посадових обов'язків, не сприяла ОСОБА_5 уникнути відповідальності, а навпаки вживала всіх заходів для встановлення його місцезнаходження та сприяла слідству.
Крім цього, судом допитано в якості свідка молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , який повідомив, що після того, як він підійшов до автомобіля «BMW», водій ОСОБА_5 представився працівником поліції та повідомив, що пошкодив колеса і потребує допомоги для евакуації автомобіля. Документи у водія ОСОБА_2 не перевіряв, перевірку останнього на стан сп'яніння не проводив, причини ушкодження автомобіля не з'ясовував. Свідок повідомив, що з розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зрозумів, що вони знайомі, однак це не було перешкодою для виконання службових обов'язків поліцейського. Визнає, що в даній ситуації повів себе непрофесійно, в повній мірі не оцінив обстановку та не вжив заходів для виявлення та документування можливого правопорушення, а тому погоджується з накладеним на нього дисциплінарним стягненням у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Свідок ОСОБА_3 повідомила, що під час переслідування автомобіля «BMW» не стежила за дорожньою обстановкою, оскільки в цей час заповнювала звіт за результатами чергування. Після зупинки автомобіля вона одночасно з ОСОБА_2 підійшла до водія автомобіля «BMW», який представився працівником поліції, однак де саме працює не повідомляв. В цей час до них підійшла ОСОБА_1 і з її розмови з водієм та пасажиркою «BMW» ОСОБА_3 зрозуміла, що вони знайомі. Свідок вказала, що на автомобілі помітила механічні пошкодження, однак причини їх виникнення не з'ясовувала бо подумала, що ці обставини встановлять інші поліцейські, які були біля автомобіля. ОСОБА_1 не чинила перешкод їй чи ОСОБА_2 з ОСОБА_4 щодо встановлення особи водія «BMW» та обставин пошкодження автомобіля. Вважає, що обрання виду дисциплінарного стягнення є прерогативою керівника поліції. З накладенням на неї стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність погоджується та таке не оскаржувала.
Згідно з Довідкою експерта-поліграфолога № 1-05/4/23-Г від 08.05.2019, складеною за результатами проведеного дослідження (опитування із застосуванням спеціального технічного пристрою - комп'ютерного поліграфа), в ході опитування у громадянки ОСОБА_1 не виявлялись психофізіологічних реакцій, які вказують на те, що на момент, коли ОСОБА_1 під'їхала з колегами на перехрестя вулиць Вітовського та Коцюбинського 30.12.2018 бачила, що автомобіль скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме наїзд на зупинку громадського транспорту по вул. Вітовського. На відповіді ОСОБА_1 «НІ» не виявлялись психофізіологічні реакції на запитання про те, що на момент, коли ОСОБА_1 в ніч на 30.12.2018 спілкувалась із водієм автомобіля «BMW» ОСОБА_5 , останній їй повідомляв про дорожньо-транспортну пригоду.
З аналізу досліджених в судовому засіданні письмових доказів, записів з камер відеоспостереження та відеореєстраторів, показів свідків, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про вчинення ОСОБА_1 дій, що перешкоджали іншим поліцейським виконувати їхні службові обов'язки, не підтверджуються належними та допустимими доказами. Сам по собі факт знайомства ОСОБА_1 з ОСОБА_5 та спілкування з ним після зупинки автомобіля не свідчить про наявність у позивачки умислу сприяти уникненню ним відповідальності за вчинену дорожньо-транспортну пригоду чи впливати на дії чи рішення своїх колег.
Матеріалами службового розслідування в однаковій мірі підтверджується факт вчинення дисциплінарного проступку всіма поліцейськими, які переслідували автомобіль «BMW» та першими прибули на місце події, що проявився у неналежному виконанні ними службових обов'язків. Так, після зупинки лейтенантом поліції ОСОБА_5 автомобіля «BMW», молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 , молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 , лейтенант поліції ОСОБА_4 та капрал поліції ОСОБА_1 встановили, що в діях водія вбачаються ознаки адміністративного правопорушення. За результатами зовнішнього огляду автомобіля «BMW» працівниками поліції було встановлено, що транспортний засіб мав значні пошкодження, а саме відсутність переднього бампера, пошкодження переднього лівого крила та лівих коліс. Водночас, жоден з вказаних поліцейських не з'ясував причини та обставини виникнення таких пошкоджень, не вжив заходів з метою документування адміністративного правопорушення, а також належно не відреагував на повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, не пов'язавши її з виявленими пошкодженнями автомобіля «BMW». Вказані обставини не заперечуються сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1 та 6 ст.2 Дисциплінарного статуту НП України за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. У разі спільного виконання службових обов'язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, старший визначається за спеціальним званням.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 30.12.2018 спільно виконували службові обов'язки, не були підпорядковані один одному по службі та займали однакові посади поліцейських. Однак, ОСОБА_1 мала нижче від інших спеціальне звання - капрал поліції, а тому за службовим становищем була підлеглою.
Відповідно до п.7 та 8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту НП України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно з п.5 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НП України службова дисципліна зобов'язує поліцейського вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Матеріалами службового розслідування не встановлено факту вчинення капралом поліції ОСОБА_1 дій, які б перешкоджали чи ускладнювали виконання службових обов'язків іншими поліцейськими. Про такі факти молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 , молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_4 не інформували свого безпосереднього керівника.
Суд враховує, що вироком Галицького районного суду м.Львова від 29.10.2019, який набрав законної сили, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України, за який призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. У зв'язку безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу, визнанням ОСОБА_5 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, суд, при дослідженні доказів, обмежився показаннями обвинуваченого та документами, що характеризують його особу. Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що 30.12.2018 близько сьомої години ранку рухаючись по вул. І.Франка на технічно справному автомобілі, у зв'язку з сутінками та погодніми умовами (дощем), він не справився з керуванням і автомобіль занесло на тротуар, внаслідок чого була пошкоджена зупинка громадського транспорту. Те, що на зупинці за рекламною конструкцією знаходилась людина під час дорожньо-транспортної пригоди він не бачив.
Відповідно до ч.4 ст.19 Дисциплінарного статуту НП України обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, зокрема, є усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; попередня бездоганна поведінка; високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського на ведено в ч.6 цієї статті.
Згідно з ч. 8 вказаної статті, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З урахуванням досліджених судом доказів та встановлених фактичних обставин у справі, суд дійшов висновку, що обравши в оскаржуваному наказі № 287 від 14.03.2019 вид дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між наслідками такого рішення для прав та свобод позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення. Застосувавши до інших поліцейських, які причетні до досліджуваних подій, дисциплінарні стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, рішення про накладення на позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення відповідачем необґрунтовано, тобто не враховано всіх обставин, що мають значення при його прийнятті, в тому числі відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 дій, що перешкоджали виконанню іншими поліцейськими службових обов'язків, а також наявність у неї пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин вчинення дисциплінарного проступку.
З цих підстав суд вважає наказ Департаменту ПП НП України від 14.03.2019 №287, в частині притягнення капрала поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із поліції на підставі п.7 ч.3 ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», та наказ № 238 о/с від 03.04.2019 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, в порядку за п.6 ч.1 ст. 77 Закон України «Про Національну поліцію» протиправними та такими, що необхідно скасувати.
Частина 6 ст. 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ч.3 ст. 77 Закону України № 580-VIII день звільнення вважається останнім робочим днем.
З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого вона була протиправно звільнена, а саме на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП з 04.04.2019.
Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою № 4453 від 17.05.2019 (т.2 а.с.99) розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2019 року становив 3986,14 грн., за березень 2019 року 12182,74 грн. В лютому та березні 2019 року було 40 робочих днів. Таким чином, середньоденний заробіток позивача становив 404,22 грн. (3986,14 грн.+12182,74 грн. : 40). З урахуванням кількості робочих днів вимушеного прогулу за період з 04.04.2019 по 02.12.2019, розмір грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу становить 67100,52 грн.
Розмір грошового забезпечення за один місяць, обрахований відповідно до пункту 8 Порядку, та стягнення якого підлягає до негайного виконання у зв'язку з поновленням на посаді, становить 8084,44 грн.
З урахуванням викладеного та виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відтак позов слід задовольнити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судові витрати не належить стягувати зі сторін.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.03.2019 №287, в частині притягнення патрульного поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції Гембари Ярини Олександрівни до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із поліції на підставі п.7 ч.З ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», та наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 238 о/с від 03.04.2019, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, в порядку за п.6 ч.1 ст. 77 Закон України «Про Національну поліцію».
Поновити ОСОБА_1 з 04.04.2019 на службі на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернеста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 67 100 (шістдесят сім тисяч сто) грн. 52 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 8084 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн. 44 коп. допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 12.12.2019.
Суддя Р.І. Кузан