Іменем України
11 грудня 2019 року
Київ
справа №320/6996/18
адміністративне провадження №К/9901/20113/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України та Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Київської області про зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (суддя-доповідач Сорочко Є.О., судді Коротких А.Ю., Федотов І.В.),
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Київської області, в якому просив суд:
- зобов'язати Державну фіскальну службу України не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти форму обліку платників податків за: прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації;
- зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС Київської області, здійснювати в подальшому облік, як платника податків без застосування любого цифрового ідентифікатора, а саме: ідентифікаційного номера; серії на номеру паспорту; унікального номера запису реєстру і вести облік тільки за: прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації та проставити у паспорті (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав передбачених частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано строк у п'ять днів із моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Шостого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про доплату судового збору у встановленому законом розмірі.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року повернуто особі, яка її подала.
6. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем завлено п'ять вимог немайнового характеру, отже судовий збір за подання апеляційної скарги мав бути сплачений у відповідному розмірі виходячи з кількості позовних вимог. Оскільки позивачем не усунуто недоліки апеляційної скарги та не надано документа про доплату судового збору у встановленому законом розмірі, апеляційна скарга була провернута.
ІІ. Касаційне оскарження
7. Не погодившись із рішенням апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано у суді 16 липня 2019 року.
8. У касаційній скарзі позивач посилається на порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
9. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми Закону України «Про судовий збір».
10. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції в ухвалі від 18 червня 2019 року безпідставно зазначив про необхідність сплати судового збору за п'ять вимог немайнового характеру, оскільки при поданні позову позивачем заявлено дві позовні вимоги, а інші три є похідними від попередніх вимог.
11. Заперечень на касаційну скаргу від відповідачів до суду касаційної інстанції не надходило.
12. 25 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження.
13. 26 вересня 2019 року справа № 320/6996/18 надійшла до Верховного Суду.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
14. Частиною першою статті 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
15. Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
16. Згідно з статтею 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
17. Пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України встановлено, що суддя повертає апеляційну скаргу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
18. Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції Закону, чинній на час подання позовної заяви, далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
19. Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
20. Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
21. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).
22. Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
ІV. Позиція Верховного Суду
23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи і доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
24. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Київської області, в якому просив суд:
- зобов'язати Державну фіскальну службу України не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти форму обліку платників податків за: прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації;
- зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС Київської області, здійснювати в подальшому облік, як платника податків без застосування любого цифрового ідентифікатора, а саме: ідентифікаційного номера; серії на номеру паспорту; унікального номера запису реєстру і вести облік тільки за: прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації та проставити у паспорті (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
25. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
26. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, за подання якої сплатив судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 2116 грн.
27. Суд апеляційної інстанції залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а згодом приймаючи ухвалу про повернення вказаної апеляційної скарги зазначив що зміст позовних вимог свідчить про наявність у цій справі саме п'яти вимог немайнового характеру як п'ять окремих способів захисту, яким суд має надавати оцінку при розгляді справи по суті.
28. При цьому, обставини викладення позовних вимог у позовній заяві у двох абзацах (двох пунктах) не зменшує кількості цих вимог до двох, а прийняття судом першої інстанції до розгляду позовної заяви при неповній сплаті судового збору (як за дві вимоги) не є для суду апеляційної інстанції преюдиційною обставиною під час вирішення питання відповідності апеляційної скарги вимогам закону.
29. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням того, що позивачем у позові було заявлено п'ять вимог немайнового характеру (про зобов'язання відповідача не вносити інформацію до реєстру (1), зберегти та вести облік за відповідними даними (2), здійснювати в подальшому облік без застосування цифрового ідентифікатора (3), проставити у паспорті відмітку (4), завірити підпис відповідною печаткою (5), то відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року - 1 762 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 5286 грн, проте скаржником було сплачено лише частину - 2116 грн.
30. Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
31. Законом України від 08 липня 2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
32. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2018 року становить 1762 грн.
33. Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
34. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
35. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).
36. Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
37. Таким чином, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про зобов'язання відповідача не вносити інформацію до реєстру як передумови для застосування іншого способу захисту порушеного права такого як зберегти та вести облік за відповідними даними є однією вимогою.
38. Другою позовною вимогою є зобов'язання відповідача здійснювати в подальшому облік, як платника податків без застосування любого цифрового ідентифікатора, а саме: ідентифікаційного номера; серії на номеру паспорту; унікального номера запису реєстру і вести облік тільки за: прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації.
39. Вимоги про зобов'язання проставити у паспорті відповідну відмітку та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою є пов'язаними між собою вимоги немайнового характеру, одна з яких є основною, а інші - похідними. Оскільки вимога про зобов'язання проставити у паспорті відповідну відмітку та завірити підпис гербовою печаткою неможлива у своїй реалізації без первинної вимоги про зобов'язання відповідача здійснювати в подальшому облік без застосування цифрового ідентифікатора, відповідно позивач правильно сплатив судовий збір, вважаючи заявленими дві позовні вимоги, а не п'ять, як помилково зазначив Шостий апеляційний адміністративний суд.
40. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції помилково розрахував суму судового збору, який необхідно було сплатити відповідачу за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, виходячи із п'яти позовних вимог.
41. На підставі наведеного Верховний Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1
42. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
43. Оскільки судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
VI Судові витрати
44. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасувати.
3. Справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.М. Бевзенко
Н.А. Данилевич