Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" грудня 2019 р. Справа № 922/3328/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Джерелій В.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків
до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради, м. Лозова, Харківська обл. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Лозівська міська рада Харківської області
про стягнення 59741,74 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
третя особа - не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова, Харківська обл. (далі за текстом - відповідач) 59741,74 грн. заборгованості.
Позов обґрунтовано з посиланням на те, що позивач за період з 01 січня по 30 червня 2019 року надав послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м. Лозова, та населених пунктів які входять до Лозівської міської ради Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають пільги та на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус війни ветеранів військової служби, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 59741,74 грн., а відтак має право на відшкодування вартості наданих послуг з державного та місцевого бюджетів України на підставі Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 11.11.2019.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Лозівську міську раду Харківської області.
Протокольною ухвалою від 11.11.2019 розгляд справи відкладено на 25.11.2019.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2019 розгляд справи відкладено на 09.12.2019.
В процесі розгляду справи відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх. № 26235 від 31.10.2019), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач, зокрема, зазначає про відсутність в нього законодавчого обов'язку передбачати видатки на здійснення відшкодування витрат за послуги зв'язки, надані пільговим категоріям населення. Відповідач вказує, що між сторонами не існує і договірних відносин щодо відшкодування зазначених витрат. За таких обставин, відповідач вважає, що будь-яких зобов'язань з цього приводу перед позивачем він не має, а тому не зобов'язаний відшкодовувати вказані витрати.
Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 26576 від 05.11.2019), в якій наголошує на тому, що наданий відповідачем відзив не містить доводів, які б спростовували заявлені позовні вимоги; вказує на те, що він надавав пільговим категоріям населення пільги у сплаті вартості послуг зв'язку, а тому має право на відшкодування вартості наданих послуг з державного та місцевого бюджетів України на підставі Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003.
Лозівська міська рада Харківської області надіслала на адресу суду пояснення по справі (вх. № 28093 від 19.11.2019), в яких підтримує позицію відповідача у даній справі, вказує на те, що позов є необґрунтованим у зв'язку з відсутністю правових підстав для його задоволення, та просить суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі.
На судове засідання 09.12.2019 сторони та третя особа своїх уповноважених представників не направили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 29632 від 05.12.2019), в якому просить суд розглядати справу без участі представника управління за наявними в матеріалах справи документами.
Оскільки неявка у судове засідання представників сторін та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:
У відповідності до п. 2.2.1 Статуту ПАТ "Укртелеком", предметом діяльності товариства, зокрема, є надання телекомунікаційних послуг, в тому числі послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) зв'язку та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.
Вказані послуги на території Харківської області надаються Харківською філією ПАТ "Укртелеком", основним видом діяльності якого є діяльність у сфері проводового електрозвязку, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Надання окремим категоріям громадян України пільг з оплати телекомунікаційних послуг (зокрема, послуг зв'язку) передбачено кількома законами, в тому числі: п. 19 ч. 1 статті 12, п. 10 ч. 1 статті 13, п. 18 ч. 1 статті 14, п. 20 ч. 1 статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; п. 18 статті 6-1, п. 10 статті 6-2, п. 17 статті 6-3, п. 19 статті 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”; п. 11 статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”; п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України “Про охорону дитинства”.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2019 до 30.06.2019 (включно) ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м. Лозова та населених пунктів які входять до Лозівської міської ради Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають право встановлені законодавством України пільги з їх оплати відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 57366,94 грн.
Крім того, у 2018 році позивачем на пільгових умовах надано послуги зв'язку населенню Панютинської селищної ради та Домаської сільської ради на загальну суму 2374,80 грн., з яких по Панютинській селищній раді - 2134,54 грн., по Домаській сільській раді - 240,26 грн.
Згідно з п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів.
Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Механізм реалізації визначених законодавством України соціальних гарантій, зокрема, отримання пільг з оплати послуг зв'язку, визначається Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117.
Відповідно до п. 3 Положення від 29.01.2003 № 117, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (Уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації для Реєстру та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.
Згідно з п. 10 Положення від 29.01.2003 № 117 підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Пунктом 11 Положення від 29.01.2003 № 117 передбачено, що уповноважений орган, зокрема, зобов'язаний звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, уточнювати інформацію про виявлені розбіжності, проводити розрахунки, складати та подавати фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння за формою “З-пільга”.
Відповідно до пп. 3.31 п. З Положення про управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, що розміщене у вільному доступі на офіційному сайті відповідача за посиланням http://lozovasoc.inf.ua/ , УПСЗН Лозівської МР є структурним підрозділом міської ради, що утворюється рішенням міської ради і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань.
Відповідно до пп. 3.31 п. З Положення про управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, УПСЗН Лозівської МР проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.
Як свідчать матеріали справи, на виконання п. 10 Положення від 29.01.2003 № 117, позивач подавав відповідачу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, за кожний минулий місяць. Розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується витягами з електронної пошти позивача щодо відправлення вихідних повідомлень на вищезазначену електронну адресу. Також, списки за формою "2-пільга" щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді в якості додатків до листів, в яких позивач вимагав оплатити надані послуги пільговикам.
На підставі п. 11 Положення від 29.01.2003 № 117 відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак своїх зобов'язань зі звірки інформації та здійснення розрахунків з позивачем не здійснював.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зазначених зобов'язань в період з 01.01.2019 до 30.06.2019 у останнього перед позивачем виникла невідшкодована заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення в сумі 59741,74 грн.
Обставини щодо стягнення зазначеної заборгованості в судовому порядку стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам, що стали предметом спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За умовами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань з відшкодування на користь позивача наданих останнім послуг пільговим категоріям населення за період з 01.01.2019 до 30.06.2019 підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовано.
При цьому, суд констатує факт дотримання позивачем Положення від 29.01.2003 № 117 щодо направлення на адресу відповідача розрахунків за формою "2-пільга" в електронному та паперовому носіях, що в даному випадку є достатнім для виконання відповідачем своїх обов'язків, визначених зазначених положенням, в т.ч. щодо проведення звірки та здійснення розрахунків.
Суд також вважає безпідставмими посилання відповідача на те, що ст. 91 Бюджетного кодексу України не передбачає обов'язковості такого виду видатків як відшкодування витрат на послуги зв'язку пільговим категоріям населення, а тому за відсутності в бюджеті грошових коштів на такі видатки відповідач нібито не зобов'язаний їх відшкодовувати.
Право позивача на отримання компенсації вартості послуг зв'язку, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України “Про Державний Бюджет України на 2019 рік” видатків на ці потреби не передбачено, оскільки, фінансові зобов'язання держави виникли не з наведеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.
З огляду на викладене, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області зобов'язане здійснити розрахунки з ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" на підставі поданих ним щомісячних розрахунків за формою “2-пільга” щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з 01.01.2019 до 30.06.2019, оскільки певне право виникає у особи, а у держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання, не із Закону України “Про Державний Бюджет України” та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правового акта, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.
Суд також зазначає, що аналогічний правовий висновок викладено у рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2018 та постанові Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 у справі № 922/1401/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова, Харківська обл. про стягнення невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення за 2017 рік. Вказані рішення та постанова в передбаченому законом порядку набрали законної сили.
При цьому неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян з боку органів державної влади, зокрема, м. Лозова та населених пунктів що входять до Лозівської міської ради, не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв'язку) пільговим категоріям населення м. Лозова та населених пунктів що входять до Лозівської міської ради, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі №3-28гс12, постановах Вищого господарського суду України від 25.07.2017 у справі № 922/4081/16, від 08.08.2017 р. у справі № 910/599/17 та від 22.11.2017 р. у справі № 922/1512/17.
Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 59741,74 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення згідно з вимогами п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус війни ветеранів військової служби, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 15 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства".
Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області (адреса: 64606, Харківська обл., м. Лозова, Мікрорайон 4, будинок 73, код ЄДРПОУ 25813017) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (адреса: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (адреса: 61010, м. Харків, Нетіченська Набережна, 8; код ЄДРПОУ 25614660) на р/р № НОМЕР_1 в АТ “Ощадбанк”, м. Київ, МФО 300465, отримувач: ПАТ “Укртелеком”, код ЄДРПОУ 21560766):
59741,74 грн. заборгованості;
1921,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "12" грудня 2019 р.
Суддя О.І. Байбак