Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа №273/551/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10988/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 07.06.2016 (головуючий суддя Васильчук О.В.) та
ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Бучик А.Ю., Шевчук С.М.)
у справі № 273/551/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області
про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо переррахунку,
I. РУХ СПРАВИ
1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області, у якому просив визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області в перерахунку пенсії з 01.01.2016 на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 15.02.2016 № 18/89 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області провести такий перерахунок без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016.
2. Постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 07.06.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016, у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області та йому з 2002 року призначена пенсія за вислугу років в розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру».
5. 22.03.2016 позивач звернувся з письмовою заявою до Управлінні Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області про перерахунок його пенсії без обмеження максимального розміру відповідно до ч. 13 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці прокуратури Житомирської області від 15.02.2016 № 18/89.
6. Листом від 05.04.2016 № 10/В-8 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що ч.18 ст.501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 передбачає, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а такий порядок на даний час відсутній.
7. Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 15.02.2016 № 18/89.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У касаційній скарзі позивач наголошує, що згідно зі ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав не допускається, а до спірних правовідносин має застосовуватися закон, що діяв на момент виникнення права на пенсію.
10. Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
12. Відповідно до ч. 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
13. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесені зміни до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, зокрема ч. 18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14. 15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
15. Відповідно до Розділу ХІІ Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII положення Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
16. Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (грудень 2016 року) ч. 13 та ч. 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
17. Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
18. Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.
19. На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було, що в кінцевому випадку призвело до виникнення даного спору.
20. Верховний Суд вважає, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
21. Тобто, особи, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII не втратили право на перерахунок раніше призначених пенсій.
22. Відповідно до ст. 22 Конституції України Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
23. У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
24. У Рішенні № 1-42/2011 від 26.12.2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване ст. 48 Конституції України.
25. На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників Конституційний Суд України вказав і у Рішенні від 19.06.2001 № 9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів..
26. Крім того, у Рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим… встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права.
27. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
28. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
29. У контексті спору Верховний Суд дійшов висновку, що у зв'язку з втратою чинності нормативно-правовими актами, які передбачали право на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим прокурорським працівникам, не відбулось звуження обсягу існуючого права позивача на отримання пенсії. Так само як і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005. Відмова відповідача перерахувати пенсію не ставить під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист, оскільки наслідком відмови у перерахунку пенсії не було зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії.
30. Враховуючи наведені положення чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, орган Пенсійного фонду України не діяв протиправно.
31. У справі №711/6019/16-а за результатом перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 на предмет неоднакового застосування норм матеріального права в аналогічних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 зробив висновок, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.
Тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку. Тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено ч. 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру», а потім - ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII), в пенсійного органу немає законодавчо визначених підстав та правового механізму для їх перерахунку.
32. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав для задоволення позову.
33. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права.
34. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
36. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 345, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 07.06.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 у справі № 273/551/16-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб