22 листопада 2019 року Справа № 280/4164/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Татаринова Д.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний 158-Б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у виплаті неотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 квітня ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 неотриману пенсію після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 квітня ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді від 02 вересня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 16 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.
Ухвалою судді від 23 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а розгляд справи призначено на 22 жовтня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 квітня 2018 року помер чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , виданим 20 квітня 2018 року. Вказує, що на час смерті померлий був пенсіонером Міністерства внутрішніх справ та знаходився на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізької області і отримував пенсію за вислугою років з 29 травня 2002 року, що підтверджується довідкою Мелітопольського об'єднаного управління ПФУ в Запорізької області №218 від 20 березня 2018 року та копіями пенсійних посвідчень. Таким чином вказує, що ОСОБА_1 , як дружина померлого, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті, має право на отримання недоодержаних сум пенсії після його смерті, що підтверджується довідкою з місця проживання.
В позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№42626 від 15 жовтня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Позивач звернувся майже через рік. при цьому відсутні дані, щодо стану здоров'я в період з липня по жовтень 2018 року. Вказує, що у разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказує, що посилання позивача на частину 2 статті 55 Закону № 2262 щодо нарахування сум пенсій, які не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів недоречно, оскільки вини Управління в цій ситуації немає. Також позивач в позовній заяві зазначає причини поважності пропуску строку, передбаченого для подання заяви про виплату недоотриманої пенсії, однак не просить суд його поновити.
Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглядаючи справу судом встановлено таке.
19 квітня 2018 року помер чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , виданим 20 квітня 2018 року Мелітопольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізької області, про що в був складений відповідний актовий запис за №216 та копією свідоцтва про укладенню шлюбу 1-ЖС НОМЕР_3 , виданим 24 квітня 1982 року Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, про що був зроблений відповідний актовий запис за №26.
На час смерті померлий був пенсіонером Міністерства внутрішніх справ та знаходився на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізької області і отримував пенсію за вислугою років з 29 травня 2002 року, що підтверджується довідкою Мелітопольського об'єднаного управління ПФУ в Запорізької області №218 від 20 березня 2018 року та копіями пенсійних посвідчень.
28 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату недоодержаної пенсії померлого чоловіка (докази отримання заяви відповідачем відсутні).
19 квітня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату недоодержаної пенсії померлого чоловіка (наявна копія поштового повідомлення про отримання відповідачем звернення).
11 травня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області Кривонос Ірині Іванівні надано відповідь (вих.№921/к-9), відповідно до якої зазначено, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Оскільки ОСОБА_1 , з відповідною заявою до головного управління звернулися 08 лютого 2019 року, то підстав для виплати недоотриманої пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка, на теперішній час, відсутні.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з позовною заявою.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд зазначає про таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-XII від 09 квітня 1992 року (далі Закон № 2262).
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону № 2262.
Таким чином, спірні правовідносини регулюються саме вищевказаним Законом № 2262.
Статтею 61 Закону № 2262 визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Згідно із пунктом 4 вказаного Порядку, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Як встановлено судом 19 квітня 2018 року помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , виданим 20 квітня 2018 року Мелітопольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізької області, про що в був складений відповідний актовий запис за №216.
Позивач, як особа, що має родинні зв'язки з пенсіонером, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату недоодержаної пенсії померлого 28 січня 2019 року, а потім 09 квітня 2019 року повторно, тобто більш ніж через 6 місяців після смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд розглядаючи справу встановив, що позивачка обґрунтовує не звернення до пенсійного фонду із вищевказаною заявою у зв'язку із хворобою, однак суд не може прийняти такі докази як поважні на підставі наступного.
Так, позивачем до суду надано довідки про знаходження ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні в Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Костянтинівка: довідка №34 з 04 червня 2018 року 20 червня 2018 року; довідка №32 з 05 жовтня 2018 року по 25 жовтня 2018 року; довідка №33 з 10 листопада 2018 року по 10 грудня 2018 року на стаціонарному лікуванні.
Тобто, реальна перепона звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підтверджується лише довідкою №33 перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 10 листопада 2018 року по 10 грудня 2018 року.
Однак шестимісячний строк звернення до пенсійного фонду про виплату недоодержану пенсію померлого чоловіка сплив у жовтні 2018 року.
У період з 19 квітня 2018 року по жовтень 2018 року включно, позивачем надано довідки про перебування на амбулаторному лікуванні у загальна кількість днів 36.
Із наданих документів, суд не може встановити поважність пропуску строку звернення до пенсійного фонду із заявою про виплату недоодержану пенсію померлого чоловіка.
Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що позивач звернулась із заявою про виплату пенсії з порушенням шестимісячного строку, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відмовляючи позивачу у виплаті недоодержаної пенсії, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області виплатити ОСОБА_1 , неотриману пенсію після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задовленню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 листопада 2019 року.
Суддя Д.В. Татаринов