12 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1573/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,
за участю сторін:
представників позивача - Заяць Р.І., Жупан А.Ю.,
представника відповідача - Досяк М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, ЄДРПОУ 34888449) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - відповідач), якою просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про накладення штрафу від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні № 58574644.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 жовтня 2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про накладення штрафу від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні № 58574644. Відповідно до даної постанови, на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 807/580/18 від 06.03.2019 року без поважних причин. Вважає постанову про накладення штрафу від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні № 58574644 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови, рішення суду щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії було виконано та частково здійснено доплату. Частково невиконаною залишилась частина щодо виплати донарахованої пенсії за період з січня 2016 по грудень 2017, у зв'язку з тим, що така виплата врегульована постановою Кабінетом Міністрів України № 103.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що актом державного виконавця від 28.10.2019 року встановлено, що станом на 28.10.2019 року - рішений суду не виконане боржником без поважних причин. Зазначає, що позивач посилається на п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, в частині строків, протягом яких буде проводитись виплата коштів , за перерахованою пенсією, який є нечинним. Звертає увагу, що позивач свідомо та безпричинно не виконує рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ, а тому вважає, що державним виконавцем правомірно накладений штраф на боржника.
Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення таких заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 12 березня 2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяк М. Б. про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2019 р. ВП № 58574644 з примусового виконання виконавчого листа № 807/580/18, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 06.03.2019 p., щодо зобов'язання головного управління здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , за період із 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. як пенсіонеру ОВС згідно із Законом України від 23.12.2015 p. № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Листом від 21.03.2019 року № 3765/08 позивач повідомив відповідача, що із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», 10 квітня 2018 р. здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області № 703002751 від 20.03.2018 року. Виплата пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 р. проводиться відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови № 103, що регламентує наступне: сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.
30 жовтня 2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов лист відповідача № 2189/5 від 28.10.2019 року щодо направлення постанови про накладення штрафу, якою зобов'язано позивача виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 807/580/18 в повному обсязі та здійснити з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної Поліції».
Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (ч. 3 ст. 18 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону)
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що накладення на боржника штрафу може бути вчинено державним виконавцем виключено у разі невиконання рішення суду саме без поважних причин.
11 березня 2019 року, керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58574644 з примусового виконання виконавчого листа №807/580/18, виданого 06 березня 2019 року Закарпатським окружним адміністративним судом, відповідно до якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції.», яку надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу сторін виконавчого провадження. В резолютивній частині постанови зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Листом від 21 березня 2019 року за № 3765/08 позивач повідомив державного виконавця про те, що з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб", боржником 10.04.2018 року здійснено перерахунок пенсії стягувачеві з 01.01.2016 року. Згідно абзацу 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 виплату перерахованих коштів відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ проводити з 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: - з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; - з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Нарахована ОСОБА_1 сума пенсії в розмірі 56 969,04 грн. за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року виплачується відповідно до абзацу 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103. Загальна сума відкладеної виплати становить 56 969,04 грн. За період з 01.01.2019 року по 30.04.2019 року виплачено 3560,58 грн. Залишок відкладеної суми, станом на 01.04.2019 року становить 53408,46 грн.
На підтвердження зазначених обставин боржник надав лише перерахунок пенсії та розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою стягувача.
Суд вважає, що посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 103, якою встановлено новий порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ, в частині строків виплати нарахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, як на підставу невиконання рішення суду є необґрунтованими, оскільки вказана постанова була прийнята після зазначеного періоду та погіршує становище стягувача в частині виплати належної йому пенсії.
Між тим, виконання рішення суду є шляхом забезпечення конституційних прав громадян України, зокрема у даному випадку громадянина ОСОБА_1 .
Крім того, відповідним рішенням суду на підставі якого виданий виконавчий лист № 807/580/18 зобов'язано боржника здійснити виплату, а не перерахунок пенсії.
Доказів, які б підтверджували поважність причин, які унеможливлюють або значно ускладнюють виконання рішення боржником, позивачем не надано.
Суд також звертає увагу, що позивач не звертався до суду із заявою про відстрочення або розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Відсутність бюджетних коштів у боржника, який є державним органом, не є підставою для невиконання судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Практика Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 р. "Справа "Жовнер проти України", від 29.06.2004 р. "Справа "Півень проти України") свідчить про те, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка дотримується принципу верховенства права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 р. по зразковій справі № 820/6514/17.
Отже, враховуючи, що рішення суду позивачем було не виконано у строк наданий державним виконавцем без поважних причин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 12, 14, 19, 72, 77, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, ЄДРПОУ 34888449) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Д.В. Іванчулинець