Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 листопада 2019 р. Справа№200/7943/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П.,
при секретарі судового засідання Карпенко А.В.,
за участю:
представника позивача - Голуба М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з відповідача податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості по Центральному району м. Маріуполя в сумі 638,75 грн;
- стягнути з відповідача податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості по Лівобережному району м. Маріуполя в сумі 118 754,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 29 вересня 2018 року за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 119 393,25 грн, який складається із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості по Центральному району м. Маріуполя в сумі 638,75 грн, та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості по Лівобережному району м. Маріуполя в сумі 118 754,50 грн.
Вказана сума боргу виникла на підставі не оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19 березня 2018 року № 46907-13 на суму 281,95 грн (борг за 2016 рік), податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19 березня 2018 року № 0014594/4610-0581 на суму 356,80 грн (борг за 2017 рік), податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19 березня 2018 року № 46908-13 на суму 52 418,50 грн (борг за 2016 рік) та податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19 березня 2018 року № 0014595/4610-0583 на суму 66 336 грн (борг за 2017 рік).
Позивачем зазначається також, що всі податкові повідомлення-рішення, направлені позивачем на адресу відповідача та повернуті відділенням зв'язку із відміткою «закінчено термін зберігання», тому вважаються врученими.
У зв'язку із не оскарженням ОСОБА_1 цих повідомлень-рішень вони вважаються узгодженими.
У зв'язку із несплатою узгоджених податкових зобов'язань ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 2 жовтня 2018 року № 404571-46, яка направлена на адресу ОСОБА_1 та повернута відділенням зв'язку із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Наполягає на тому, що сума заборгованості перед бюджетом в сумі 119 393,25 грн самостійно відповідачем на сплачена, тому у ГУ ДФС у Донецькій області є всі підстави для стягнення боргу в судовому порядку (а.с. 3-7).
29 серпня 2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги в повному обсязі і зазначає наступне.
Протягом 2016-2017 років відповідачу належали на праві власності два об'єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 22,3 кв.м та 33/100 комплексу об'єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 площею 4146 кв.м.
Зазначає, що при здійснені розрахунку податку податковим органом невірно визначено базу оподаткування - не враховано, що відповідачу належало лише 33/100 комплексу об'єкту нерухомості площею 4146 кв.м, а не все приміщення; також не зазначена ставка податку, яка була застосована в спірних правовідносинах.
Зауважує, що зобов'язання не є узгодженим, оскільки ОСОБА_1 не отримував податкові повідомлення-рішення про сплату податку.
Також у відзиві зазначено, що позивачем було порушено строки складення податкових повідомлень-рішень за 2016 рік (а.с. 39-42).
20 вересня 2019 року позивачем надано суду відповідь на відзив, в якому представник податкового органу наполягає на обґрунтованості позовних вимогах, звертає увагу суду на те, що правомірність нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань і штрафних санкцій не охоплюється предметом даного позову, посилається при цьому на практику Верховного Суду України (а.с. 97-99).
Ухвалою суду від 15 липня 2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 30 липня 2019 року (а.с. 1).
Ухвалою суду від 3 вересня 2019 року у справі замінено неналежного позивача - Головного управління ДФС у Донецькій області, на належного - Головне управління ДПС у Донецькій області, судове засідання відкладено до 12 вересня 2019 року (а.с. 86-87).
Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року судом вирішено проводити подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15 жовтня 2019 року (а.с. 90-91).
Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 30 жовтня 2019 року (а.с. 144).
Протокольною ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 15 листопада 2019 року (а.с. 146).
Протокольною ухвалою суду від 15 листопада 2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 27 листопада 2019 року (а.с. 150).
27 листопада 2019 року до судового засідання з'явилась представник позивача.
Відповідач у судове засідання 27 листопада 2019 року не з'явився, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином, про причини не явки в судове засідання суд не повідомив.
Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Представник позивача не заперечувала проти проведення судового розгляду за відсутності відповідача.
Заслухавши думку представника позивача, враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача.
27 листопада 2019 року під час судового розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові, та просила суд позов задовольнити.
Заслухавши представника позивача щодо спірних правовідносин, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, Головне управління державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59), є суб'єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та відповідно до КАС України є належним відповідачем у даній справі (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Відповідач, фізична особа ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 (а.с. 28, 25, 39-42, 4-5, 9).
Як встановлено судом під час розгляду справи під час розгляду справи відповідачу у спірні періоди (2016 - 2017 роки) на праві власності належало нерухоме майно:
• 33/100 нежитлового комплексу загальною площею 4146 кв.м за адресою: АДРЕСА_2;
• нежитлова будівля площею 22,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45-56, 39-42).
27 червня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області на адресу ОСОБА_1 , як власника нерухомого майна, були направлені податкові повідомлення-рішення від 19 березня 2018 року № 46907-13 на суму 281,95 грн, від 19 березня 2018 року № 0014594/4610-0581 на суму 356,8 грн, від 19 березня 2018 року № 46908-13 на суму 52 418,50 грн, від 19 березня 2018 року № 0014595/4610-0583 на суму 66 336,00 грн із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, але повернуті за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 13-15, 154-157, 8).
27 листопада 2018 року ГУ ДПС у Донецькій області на адресу відповідача направлена сформована на підставі зазначених вище повідомлень-рішень податкова вимога від 2 жовтня 2018 року № 404571-46 на суму боргу в розмірі 118 754,00 грн, про що свідчить копія квитанції ПАТ «Укрпошта» № 8754701332451, яка повернута позивачу 28 грудня 2018 року з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с 10).
У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку суми, зазначено у спірній вимозі, позивач у червні 2019 року звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (далі - Податковим кодексом).
Відповідно до пп. 10.1.1 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Згідно ст. 265 Податкового кодексу податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. При цьому об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу).
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як передбачено п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом спірна вимога включає в себе суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначену податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 19 березня 2018 року № 46907-13 на суму 281,95 грн, № 0014594/4610-0581 на суму 356,8 грн, № 46908-13 на суму 52 418,50 грн, № 0014595/4610-0583 на суму 66 336,00 грн (а.с. 13-15, 154-157, 8).
При вирішенні питання щодо узгодженості податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зазначеного у даних повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу контролюючий орган зобов'язаний визначити суму грошових зобов'язань фізичним особам, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу […].
Згідно п. 58.2 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом […].
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається […] надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 цього Кодексу, відповідно якого (абзац 6) у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Враховуючи наведені нормативно-правові приписи, беручи до уваги, що поштовою службою відмітка на конверті, в якому на адресу відповідача скеровувались повідомлення-рішення №№ 46907-13, № 0014594/4610-0581, № 46908-13 та № 0014595/4610-0583, про невручення поштової кореспонденції зроблена 30 липня 2019 року (а.с. 15, 156-157), суд вважає, що зазначені повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу саме в цей день - 30 липня 2019 року.
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до вимог п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 56.3 Податкового кодексу скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі […] протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Згідно п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Як встановлено судом відповідачем зазначені повідомлення-рішення в передбачений Податковим кодексом строк оскаржені не були.
Відповідно до п. 56.17.1 процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
Таким чином, враховуючи, що датою вручення відповідачу повідомлень-рішень вважається 30 липня 2019 року, процедура адміністративного оскарження наведених вище повідомлень-рішень відповідно до приписів Податкового кодексу закінчилась 14 серпня 2019 року.
Згідно пп. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків .
Проаналізувавши наведені вище, суд дійшов висновку, що прийняття позивачем спірної вимоги було правомірним.
Порядок надіслання податкових вимог врегульований (як і порядок надіслання податкових повідомлень-рішень) п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу, відповідно до якого податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 цього Кодексу, відповідно якого (абзац 6) у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Враховуючи наведені нормативно-правові приписи, беручи до уваги, що поштовою службою відмітка на конверті, в якому на адресу відповідача скеровувалась спірна вимога, про невручення поштової кореспонденції зроблена 28 грудня 2019 року (а.с. 10), суд вважає, що зазначена вимога вважаються врученою відповідачу саме в цей день - 28 грудня 2019 року.
Відповідно до п. 56.3 Податкового кодексу рішення, прийняте контролюючим органом, може бути оскаржено до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Як встановлено судом відповідачем зазначені спірна вимога в передбачений Податковим кодексом строк оскаржена не була.
Докази сплати зазначеного у вимозі податкового боргу в матеріалів справи відсутні; наявність податкового боргу за відповідачем за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 119 393,25 грн підтверджується даними інтегрованої картки платника податків (а.с. 11-12).
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу, передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Проаналізувавши встановлені судом обставини та наведені у рішенні нормативно-правові приписи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтовані.
Відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем порядку прийняття повідомлень-рішень №№ 46907-13, № 0014594/4610-0581, № 46908-13 та № 0014595/4610-0583 (порушення строків прийняття, здійснення розрахунку податку виходячи з неправильного значення площі нерухомості, яка знаходиться (знаходилась) у власності відповідача та не зазначення ставки податку, яка була застосована під час розрахунку повідомлень-рішень), суд зазначає, що зазначені обставини мають значення для вирішення спору щодо правомірності вказаних повідомлень-рішень.
В межах даної справи правомірність зазначених повідомлень-рішень не є предметом розгляду, а тому суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Ця позиція також підтверджена Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2018 року по справі № 810/4417/16-а, постанові від 18 червня 2018 року по справі № 805/3284/17-а.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати позивача з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 205, 242-246, 257-258, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 638 (шістсот тридцять вісім) грн 75 коп (код бюджетної класифікації 18010300; по Центральному району м. Маріуполя; отримувач: Маріуп. УК/Центральний р/н/18010300, код класифікації доходів бюджету: 18010300, р/р 31419512005052, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989721).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 118 754 (сто вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн 50 коп (код бюджетної класифікації 18010300; по Лівобережному району м. Маріуполя; отримувач: Маріуп. УК/Лівобережний р/н/18010300, код класифікації доходів бюджету: 18010300, р/р 31417512005054, МФО 899998, ЄДРПОУ 37989721).
Рішення суду прийняте у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 27 листопада 2019 року в присутності представника позивача.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 9 грудня 2019 року.
Суддя Н.П. Волгіна